Справа: № 2а-4882/11 Головуючий у 1-й інстанції: Очківський В.М.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
22 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Васильківському районі Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Васильківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, як постраждалому внаслідок катастрофи на ЧАЕС,-
встановив:
28 квітня 2011 року позивач звернулася до Васильківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Васильківському районі Київської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов»язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, як постраждалому внаслідок ЧАЕС 2 групи інвалідності, виходячи із розміру 75% мінімальної пенсії за віком, та державної пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком за період з січня 2007 року по травень 2011 року включно, виходячи із законодавчо-визначеного розміру мінімальної пенсії за віком.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України у Васильківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, як постраждалому внаслідок катастрофи на ЧАЕС задоволені частково, а саме: зобов»язано відповідача здійснити перерахунок та провести виплату позивачці державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2007 року виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком та у відповідності ч.1ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проводити перерахунок її розміру у разі його зміни. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України у Васильківському районі Київської області, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про відмову у позові.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок та виплату відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного Фонду України у Васильківському районі Київської області визнаний інвалідом 2 групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ № 009780 та посвідченням 1 категорії серії НОМЕР_1 виданим Київською облдержадміністрацією.
У відповідності до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року та № 530 від 28 травня 2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції пропущений встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем адміністративний позов поданий 28 квітня 2011 року в якому позивач просить здійснити перерахунок його пенсії з січня 2007 року.
Нормами ст. 99 КАС України зі змінами які набули чинності 30.07.2010 року передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Судова колегія звертає увагу , що позивачу було відомо про порушення його права з часу отримання відповідної пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, але при цьому позивач не був позбавлений права на звернення до суду за захистом порушеного права, тому колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з зазначеним позовом без поважних причин.
В зв»язку з відсутністю підстав для поновлення строку для звернення до суду колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з 01 січня 2007 року щодо зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
А оскільки шестимісячний строк з моменту звернення позивача до суду 28 квітня 2011 року починається з 28 жовтня 2010 року, а тому саме з цієї дати та по день постановлення рішення відповідач повинен здійснити перерахунок та виплати про які просить позивач.
Що стосується позовних вимог за період з 01.01.2007 року по 27.10.2010 року то судова колегія вважає за необхідне залишити їх без розгляду.
Крім того слід зазначити, що рішення суду першої інстанції у частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу державної та додаткової пенсій в подальшому відповідно до закону до зміни розміру прожиткового мінімуму громадян, тобто на майбутнє виплачувати належні позивачу виплати, не відповідає змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому здійснювати правове регулювання суспільних відносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що стало підставою для постановлення неправильного рішення.
Керуючись ст.ст. 1,11 ,60, 99,100,195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року скасувати, прийнявши нову.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області про зобов»язання здійснити нарахування та виплату щомісячної державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю за період з 01.01.2007 року по 27.10.2010 року - залишити без розгляду.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та 75% від мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 28 жовтня 2010 року по 16 травня 2011 року ( день постановлення рішення), з урахуванням виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.