Ухвала від 17.09.2012 по справі 2а-232/11/0104

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-232/11/0104

17.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Борісенко Є.В.) від 14.02.11 у справі № 2а-232/11/0104

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 97600)

до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим (вул. Островського 3,Білогірськ,Автономна Республіка Крим,97600)

про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"

ВСТАНОВИВ:

Постановою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.11 адміністративний позов - задоволено частково.

Не погодившись з постановою суду, представник Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову.

Враховуючи розгляду справи судом першої інстанції у порядку скороченого провадження відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія розглядає справу в порядку скороченого провадження, без виклику сторін.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта позивача.

Зазначений статус надає позивачу право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Звернувшись до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача недоплаченої позивачу щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", позивач належним чином обґрунтував свої вимоги, посилаючись на норми чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суми прожиткового мінімуму на 2010 рік встановлюється Законам України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року № 1646-VI, а також Законам України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року № 2154-VI, який застосовується з 1 січня 2010 року.

Відповідно до зазначених законів прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2010 рік встановлює з 01.01.2010 по 31.03.2010 у розмірі 695,00грн., з 01.04.2010 по 30.06.2010 у розмірі 706,00 грн., з 01.07.2010 по 30.09.2010 у розмірі 709, 00 грн., 01.10.2010 по 30.11.2010 у розмірі 723, 00 грн., 01.12.2010 по 31.12.2010 у розмірі 734, 00 грн., з січня 2011 р. - 750 грн., з 01 квітня 2011р. - 764 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог, щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за вищевказаний період з урахуванням сплачених сум за цей період.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку і прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною десятою статті 183-2, статтями 195, 197, частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.11 у справі № 2а-232/11/0104 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Суддя М.А.Санакоєва

Попередній документ
29499040
Наступний документ
29499042
Інформація про рішення:
№ рішення: 29499041
№ справи: 2а-232/11/0104
Дата рішення: 17.09.2012
Дата публікації: 25.02.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: