29 січня 2013 року 2а-5989/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,
за участю:
представника позивача: Пономаренка Я.В.
представника відповідача: Зайцева С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долівенко» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про скасування податкових повідомлень - рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Долівенко» (надалі - позивач) звернулось з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС (надалі - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень № 2242/0000582230 від 04.10.2012, № 2466/5-2/37865691/353 від 29.10.2012.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено дві документальні планові невиїзні перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2012 року. За результатами проведених перевірок було складено акти, на підставі яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Зазначив, що нарахування сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість здійснено по операціям з одним контрагентом, в рамках одного господарського зобов'язання, виконання якого здійснювалось сторонами як в червні, так і в липні 2012 року.
Позивач не погоджуються з оскаржуваними рішеннями та вважає, що вони суперечать нормам чинного законодавства України та Податковому кодексу України (надалі - ПК України).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги зменшив в частині нарахування 3 469,23 грн., в тому числі основного платежу в сумі 2 775,38 грн. та штрафних санкцій у сумі 693,85 грн. по оскарженому податковому повідомленню - рішенню № 2242/0000582230 від 04.10.2012 та з урахуванням зменшення позовних вимог позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування своїх заперечень вказав, що в ході перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2012 року на підставі вимог чинного податкового законодавства відповідачем було надіслано на адресу ТОВ «Долівенко» запит від 17.08.2012 № 2767/10/15-2 та від 27.08.2012 № 3088/10/15-2 про надання інформації та її документального підтвердження, однак відповіді на вказані запити позивач не надав, а також проігнорував вимогу податкового органу щодо надання документів, а саме реєстрів виданих та отриманих податкових накладених, товаро - транспортних накладних, оборотно - сальдових відомості по бухгалтерських рахунках. Крім того, зазначив, що під час перевірки було встановлено порушення абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України в результаті чого підприємство завищило податковий кредит.
На думку відповідача оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними та такими, що винесені відповідно до норм чинного податкового законодавства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі наказу від 24.09.2012 № 1325 Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС в період з 27.09.2012 по 29.09.2012 проведена позапланова невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість позивача за червень 2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки № 3249/22-3/27865691/164 від 27.09.2012.
Даною перевіркою було встановлено порушення вимог п. 201.6 ст. 201 ПК України, а саме завищення податкового кредиту, яке виявилося у включені позивачем до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 податкових накладних, які не відображені у податкових зобов'язання постачальника ТОВ «Живий хліб».
На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 04.10.2012 № 2242/0000582230.
Також на підставі наказу від 11.10.2012 № 1456 Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС в період з 12.10.2012 по 18.20.2012 проведена позапланова невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість позивача за липень 2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки № 3525/15-2/378656691/292 від 18.10.2012.
Перевіркою було встановлено порушення абз. 1 та 2 п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України, а саме завищення податкового кредиту, яке виявилося у включені позивачем до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.07.2012 по 31.07.2012 податкових накладних, які не відображені у податкових зобов'язання постачальника ТОВ «Живий хліб».
На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 29.10.2012 № 2466/5-2/37865691/353.
Вказані суми нарахування сум податку на додану вартість здійснено по операціям з одним контрагентом та в рамках одного господарського зобов'язання, виконання якого здійснювалось як в червні 2012 року так і в липні 2012 року.
Як встановлено судом між ТОВ «Долівенко» та ТОВ «Живий хліб» було укладено договір постачання товару № 01/06 від 01.06.2012 відповідно до якого ТОВ «Живий хліб» (надалі - продавець) зобов'язується по заявці ТОВ «Долівенко» (надалі - покупець) постачати і передавати у власність покупцю товар, а саме продукти харчування, товари народного вжитку та інше, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату.
У судовому засіданні представником позивача було надано ряд документів на підтвердження надання послуги щодо постачання товару його контрагентом.
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Також у пункті 201.6 ст. 206 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Позивачем було надано ряд копій видаткових накладних та податкових накладених, виписаних контрагентом за червень та липень 2012 року, що підтверджують виконання поставки. Також було надано реєстри податкових накладних, обортно - сальдову відомість по рахунку 201, що стосується ТОВ «Долівенко» за червень та липень 2012 року.
Оглянувши надані письмові докази суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 2.15 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що ТОВ «Долівенко» було направлено запити від 17.08.2012 № 2767/10/15-2 та від 27.08.2012 № 3088/10/15-2 про надання інформації щодо документального підтвердження проведених операцій з постачальниками у червні та липні 2012 року, оскільки документально дане обґрунтування не підтверджується.
Як вбачається з матеріалів справи основна підстава нарахування штрафних санкцій стала розбіжність даних у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних між платником та його контрагентом.
Однак у пункті 201.6 ст. 206 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Судом встановлено, що вищевказаних повідомлень позивачу податковим органам не направлялось.
У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 проведено аналіз відповідних законодавчих норм та наголошено на тому, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у вказаному листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції, а саме рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:
- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;
- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;
- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Представником позивача в судовому засіданні на підтвердження чинності укладеного договору було надано ряд письмових доказів, зокрема, договір № 01/06 від 01.06.2012, видаткові накладені, податкові накладні, реєстр видаткових та отриманих податкових накладних, обортно - сальдову відомість по рахунку 201, що стосується ТОВ «Долівенко» за червень та липень 2012 року.
Судом оглянуто та надано оцінку усім наданим первинним документам позивача та зроблено висновок, що вони містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство, зокрема відсутність повідомлень про наявність розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних свідчить про факт порушення права позивача вжити заходи щодо їх усунення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач як суб'єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 2242/0000582230 від 04.10.2012 та № 2466/5-2/37865691/353 від 29.10.2012.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення № 2242/0000582230 від 04.10.2012 в частині нарахування основної суми в розмірі 79 937 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 62 коп. та штрафних санкцій в розмірі 19 984 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 15 коп.
Скасувати податкове повідомлення - рішення № 2466/5-2/37865691/353 від 29.10.2012.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Долівенко» сплачений судовий збір в сумі 2 900 (дві тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.
Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2013 р.