Постанова від 21.02.2013 по справі 805/717/13-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 р. Справа № 805/717/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Череповського Є.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобування» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецький області (комісія з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції) про скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 147479 від 02.01.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобування» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецький області (комісія з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції) про скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 147479 від 02.01.2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 02.01.2013 року відповідачем прийнята постанова № 147479 про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1700 гривень.

Вважав її такою, що винесена з порушенням вимог законодавства, оскільки при її винесені не враховано те, що товариство здійснювало перевезення вантажу для власних потреб, і наявність ліцензійної картки у водія транспортного засобу, відсутність якої стала підставою для винесення постанови, законодавством не передбачена.

Тому просить суд скасувати постанову відповідача № 147479 від 02.01.2013 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином. 21 лютого 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника (а.с.30).

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився з невідомих суду причин; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяву про визнання позову або заперечення проти нього суду не надав.

При вирішенні питання про поважність неявки сторін у судове засідання, суд керується наступним.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки суду, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З матеріалів справи вбачається, що справа тривалий час не може знайти свого вирішення. Сторони ігнорують виклики в суд, в судове засідання не з'являються, рухом справи не цікавляться, про причини неявки суд не повідомляють та заяв про можливість розгляду справи у їх відсутність до суду не направили.

Систематична неявка представника відповідача у судові засідання без обґрунтування поважності їх причин свідчить про неналежне виконання ним процесуальних обов'язків, що є порушенням ч. 2 ст. 49 КАС України (а.с.24,29).

За таких підстав і відповідно до ст.128 КАС України суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача, та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, позивач - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується.

Згідно з п. 4 вищевказаного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Згідно п. 8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. № 1190 Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

З наведеного випливає, що територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у прийнятті рішення про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як органи державної виконавчої влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.

Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобування» зареєстровано як юридична особа та включено до ЄДРПОУ за кодом 00222999 (а.с.5-7).

Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області (комісія з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції) 02 січня 2013 року винесена постанова № 147479, якою за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ПАТ «КЗВВ» застосовані фінансові санкції у сумі 1700 грн. (а.с.15).

Суд вважає, що постанова про застосування фінансових санкцій до позивача є протиправною з наступних підстав.

Згідно п. 2 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190, Головавтотрансінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінтрансзв'язку.

У відповідності до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, зокрема, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Як зазначено в постанові Територіального управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області від 18 травня 2010 року № 095326 позивачем порушено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідно до якого за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.. 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не є автомобільним перевізником, оскільки відповідно до статуту ПАТ «КЗВВ» затверджений загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобування» протоколом від 26.04.2011 року №33/2011 відповідно до ст. 4 п. 4.3 основними видами товариства є: виробництво машин та устаткування металургії; лиття сталі (а.с 10-13).

Як встановлено у судовому засіданні і підтверджується доказами наявними у справі, а саме подорожним листом № 224720 від 01.11.2012 року ПАТ «КЗВВ» водій ОСОБА_2 здійснював свої службові обов'язки на автотранспортному засобі МАЗ НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_1, який належить на приватній власності ПАТ «КЗВВ», а саме знаходився у відряджені до м. Дніпропетровська для здійснення перевезення вантажу - металопрокату з м. Дніпропетровська на ПАТ «КЗВВ» м. Краматорську, покупцем якого є ПАТ «КЗВВ» для власних потреб (а.с.17).

Таким чином, на момент скоєння правопорушення 02 листопада 2012 року позивач не здійснював експлуатацію зазначеного автомобіля без оформлення документів, перелік яких визначений ст.. 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому ним не було порушено норми ст. 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, застосування до позивача фінансової санкції у сумі 1700 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідно до постанови про застосування фінансових санкцій № 019267 від 22.01.2008 року з боку відповідача, суд вважає неправомірним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи постанову про застосування до позивача фінансових санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, недобросовісно, без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов та скасовує оскаржувану постанову .

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобування» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецький області (комісія з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції) про скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 147479 від 02.01.2013 року - задовольнити повністю.

Скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецький області (комісія з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції № 147479 від 02.01.2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Череповський Є.В.

Попередній документ
29498919
Наступний документ
29498921
Інформація про рішення:
№ рішення: 29498920
№ справи: 805/717/13-а
Дата рішення: 21.02.2013
Дата публікації: 25.02.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів