Справа: № 2а-15077/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
21 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - Приходька Олега Сергійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Криниченька» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій незаконними,-
У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК Криниченька» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій незаконними. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, відповідачем неправомірно проведено зустрічну звірку позивача, з грубим порушенням вимог п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та за відсутності відповідних законних підстав для цього. Крім цього, позивач зазначає, що висновки відповідача про нікчемність правочинів зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки зустрічна звірка не є податковою перевіркою із встановленням фактів порушення податкового законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року задоволено вказаний вище позов частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби щодо вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Криниченька", оформлених актом від 10.07.2012 року № 496/22-7/36883259. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК Криниченька" в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - Приходько Олег Сергійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Крім цього, представником відповідача подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.
Враховуючи наявні у справі матеріали колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачем подана вчасно.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
Відповідачем згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК Криниченька" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року, за результатами чого відповідачем складено акт від 10.07.2012 року № 496/22-7/36883259 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача.
В акті (п. 2.10) зазначено, що перевірка проведена на підставі даних, зазначених у наявних в інспекції інформаційних баз вибірковим методом.
При цьому судом першої інстанції було встановлено відсутність посилань на направлення позивачу запитів про надання доку ментів та пояснень тощо.
Згідно з актом перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.ст. 22, 185, п.п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціям з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.01.2012 року по 31.05.21012 року. Задекларований податковий кредит ТОВ "ТК Криниченька" сформований на підставі податкових накладних та вантажно-митних декларацій від підприємств-постачальників за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року сформований неправомірно та перевіркою не підтверджується; задекларовані податкові зобов'язання ТОВ "ТК Криниченька" 01.01.2012 року по 31.05.2012 року по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у підприємств-постачальників сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджуються.
Вважаючи такі дії та висновки неправомірними позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено норми податкового законодавства України.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Пунктом 73.5 ст. 73 198 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232, розробленим відповідно до п. 73.5 ст. 73 198 Податкового кодексу України.
Пунктом 2 Порядку № 1232 визначено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності за декларованих у деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Отже, за змістом наведених нормативних положень проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання можливе та здійснюється за умови проведення перевірки іншого платника податків, в межах якої органи державної податкової служби співставляють дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з таким платником податків, щодо якого проводиться перевірка.
При цьому судом першої інстанції в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували той факт, що на час проведення зустрічної звірки позивача ДПІ здійснювалася перевірка конкретних платників податків, з якими позивач перебував у фінансово-господарських відносинах та сумніви в реальності яких виникли в органів державної податкової служби. В усних поясненнях представник відповідача не зазначила суду про наявність таких доказів. Про відсутність дійсних перевірок конкретних платників податків свідчить і зміст складеного відповідачем акта від 10.07.2012 року № 496/22-7/36883259, в якому не вказано таких відомостей, а також вказано як предмет зустрічної звірки "з покупцями та постачальниками".
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не довів суду належними доказами тих обов'язкових обставин, визначених п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 2 Порядку № 1232, з наявністю яких орган державної податкової служби вправі здійснювати зустрічну звірку суб'єкта господарювання.
За таких обставин, здійснення відповідачем заходів щодо проведення зустрічної звірки позивача є безпідставним і суперечить п. 73.5 ст. 75 Податкового кодексу України та п. 2 Порядку №1232, а також свідчить про неналежне виконання посадовими особами ДПІ обов'язків, визначених пп.пп. 21.1.1, 21.1.2, 21.1.3 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, а отже обґрунтованими є доводи позивача про наявність порушень п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України.
Відсутність позивача за своїм місцезнаходженням, а також можливі, проте недоведені відповідачем в судовому засіданні, розбіжності між даними податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача та його контрагентів, суперечать змісту п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України і п. 2 Порядку № 1232 і не можуть розглядатися як підстава для проведення зустрічної звірки, так як Податковий кодекс України і Порядок № 1232 не передбачають інших випадків для проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання, окрім як в при перевірці платників податків.
Наявність у відповідача податкової інформації, яка може свідчити про можливі порушення позивачем податкового законодавства, є самостійною підставою для направлення позивачу відповідного письмового запиту згідно з п. 1) п. 73.3 ст. 73, пп.пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України про надання пояснень та їх документального підтвердження, що не пов'язано з проведенням зустрічної звірки позивача.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог п. 5) п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку № 1232 з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5) п. 73.3 та п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України проведення зустрічної звірки є підставою для направлення органом державної податкової служби платнику податків письмового запиту про подання інформації та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Направлення відповідного завіреного печаткою письмового запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання (надіслання або вручення) рекомендованим листом з повідомленням органом державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, прямо визначено в п. 4 Порядку № 1232.
Позивач заперечує отримання відповідного письмового запиту від ДПІ та стверджує, що такий запит йому не надсилався та не вручався, водночас відповідач не надав суду доказів наявності такого письмового запиту і доказів його надіслання (вручення) позивачу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач не довів суду додержання вимог п. 5) п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку № 1232 та не спростував висновку про їх порушення.
Знаходження позивача на обліку в ДПІ, що дає змогу відповідачу самостійно проводити зустрічну звірку згідно п. 3 Порядку № 1232, не спростовує необхідність направлення письмового запиту, тому не може спростовувати порушення відповідачем п. 5) п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України і п. 4 Порядку № 1232, від додержання яких він не звільнявся.
За змістом п. 4 Порядку № 1232 орган державної податкової служби, який проводить зустрічну звірку, може не направляти суб'єкту господарювання письмовий запит та складає відповідну довідку у разі, якщо в його розпорядженні наявна необхідна інформація для проведення зустрічної звірки. Однак відповідач не довів суду, що необхідна інформація була в його розпорядження. Водночас той факт, що довідка відповідачем не скла далася, напроти беззаперечно свідчить про відсутність у відповідача необхідної інформації, про це ж саме свідчить і зміст акта, в якому крім абстрактного і неконкретного запису про нікчемність всіх правочинів і даних позивача про задекларовані суми податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ, не зазначено чітких, об'єктивних, достовірних і достатніх відомостей про конкретні правочини (господарські операції), їх правовий зміст та результати, відсутні посилання на документи первинного бухгалтерського обліку та інші документи.
Таким чином, в ході розгляду справи знайшло своє підтвердження і не було спростовано відповідачем порушення ним п. 5) п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України і п. 4 Порядку № 1232.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про переконливість доводів позивача про безпідставність і необґрунтованість висновків ДПІ про недійсність, нікчемність правочинів позивача з покупцями і постачальниками, оскільки такі записи в акті вчинені без належних фактів та доказів й до того ж без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача. По суті відповідач лише формально констатував нормативні положення чинного національного законодавства, які (норми) не є фактами і доказами.
Також колегія суддів вважає правильним критичне сприйняття судом першої інстанції твердження позивача щодо того, що відповідач не вправі посилатися на нікчемність правочинів. Податковий орган, як правозастосовний орган, може посилатися на дані обставини за результатами зустрічної звірки, оскільки згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічною звіркою вважається також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Таким чином, належним чином встановлені та підтвердженні факти нікчемності правочинів та відповідні докази можуть відображатися при проведенні зустрічної звірки.
Отже, враховуючи встановлені судом допущені відповідачем порушення п.п. 73.3, 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та п.п. 2, 4 Порядку № 1232, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо вжиття заходів з проведення зустрічної звірки позивача та зважаючи на такі дії безпосередньо негативно впливають на права та законні інтереси позивача, як платника податків, оскільки в порушення визначеного чинним законодавством порядку про ведення зустрічних звірок відповідач необґрунтовано і безпідставно стверджують про недійсність (нікчемність) правочинів (господарських зобов'язань) з покупцями і постачальниками та про неправомірне формування позивачем своїх податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, а тому дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача є протиправними.
Водночас, не вбачається підстав для задоволення вимоги позивача про визнання протиправними дій ДПІ щодо включення до акту №496/22-7/36883259 від 10.07.2012 року висновків щодо нікчемності правочинів укладених позивачем та контрагентами, оскільки, відповідач може посилатися та зазначити дані обставини. Водночас необґрунтованість таких висновків не свідчить про протиправність самих дій.
Також не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправним складення відповідачем акта про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки такі дії прямо не суперечать вимогам Податкового кодексу України, а можливість складення зазначеного акта у разі відсутності платника за своїм місцезнаходженням передбачена п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року №236.
З урахуванням вказаного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову частково.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби - Приходька Олега Сергійовича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
В.Е. Мацедонська
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.