ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
07 лютого 2013 року № 2а-16142/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомКорпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України"
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби
провизнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0001341530 від 12.11.2012, № 0001351530 від 12.11.2012 та № 0001361530 від 12.11.2012
за участю:
представника позивача - Ткаченко Ю.В. (довіреність № 01 від 15.01.2013)
представника відповідача - Кириленко М.Є. (довіреність № 53 від 30.05.2012)
на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.02.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Корпорація "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0001341530 від 12.11.2012, № 0001351530 від 12.11.2012 та № 0001361530 від 12.11.2012.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що задеклароване від'ємне значення з податку на додану вартість було сформовано відповідно до вимог чинного законодавства та ним було дотримано вимог Податкового кодексу України щодо документів, що подаються для отримання сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, при цьому відповідачем під час проведення перевірки не встановлено порушення позивачем порядку подання чи заповнення податкової декларації з ПДВ чи відсутності необхідних для здійснення бюджетного відшкодування додатків та порушень у формуванні податкового кредиту за будь - який з податкових періодів, що передував звітному
Також позивач посилався на те, що Податковий кодекс України не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду, як і не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.
У судовому засіданні 07.02.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги, надав додаткові усні пояснення та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 17.12.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 5054/15-30/31747539 від16.10.2012, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.
У судовому засіданні 07.02.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Підчас судового розгляду справи, суд,
В період з 15.10.2012 по 16.10.2012 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва на підставі пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 730 114 грн. за вересень 2012 року, заявленої до відшкодування на поточний рахунок платника у банку у розмірі 300 000 грн., шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 430 114 грн.
Перевіркою встановлено порушення пунктів 200.1, 200.4, 200.6, 200.7, абзацу "а" пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2012 року на 730 114 грн. та зменшену суму бюджетного відшкодування враховано згідно з пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України у зменшення податкових зобов'язань : за червень 2010 року - 445 908 грн., березень 2011 року - 16 390 грн., червень 2011 року - 4 092 грн., грудень 2011 року - 2 401 грн., січень 2012 року - 151 500 грн. та липень 2012 року 109 823 грн.
До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.
Згідно з поданою декларацією Корпорацією "НВО "Небо України" податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2012 року (вх. № 9062859852 від 15.10.2012) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок складає 300 000,00 грн., шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів - 430 114 грн.
Згідно з даними податкових декларацій з ПДВ платника Корпорація "НВО "Небо України" та даними проведеної перевірки встановлено розбіжності при визначенні частини залишку від'ємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (гр.4 додатку 2 до декларації звітного податкового періоду) та суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р.23.2): за червень 2010 року - 445 908 грн., за березень 2011 року - 16 930 грн., за червень 2011 року - 4 092 грн., за грудень 2011 року - 2 401 грн., за січень 2012 року - 151 500 грн. та за липень 2012 року - 109 823 грн.
З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що заявлена Корпорацією "НВО "Небо України" сума бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2012 року в розмірі 730 114 грн. підлягає зменшенню та частковому врахуванню згідно з пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт № 5054/15-30/31747539 від 16.10.2012 на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001341530 від 12.11.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року на загальну суму 300 000,00 грн., № 0001351530 від 12.11.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року на загальну суму 430 114 грн. та № 0001361530 від 12.11.2012, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 730114 грн. та зазначено про те, що зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.
Корпорація "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0001341530 від 12.11.2012, № 0001351530 від 12.11.2012 та № 0001361530 від 12.11.2012 вважаючи їх протиправними та такими, що підлягаю скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 198.2 статті 197 Податкового кодексу України, встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пунктів 200.1 та 200.3 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, Податковий кодекс України, датою виникнення у платника податку права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту визначає дату тієї з подій, що відбулася раніше, або дату списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дату отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, при цьому у випадку виникнення від'ємного значення право на його бюджетне відшкодування у платника податку виникає лише після здійснення ним фактичної сплати суми ПДВ в ціні товару (робіт, послуг).
Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Згідно з підпунктом "а" пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах
Отже, вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання суми бюджетного відшкодування та вона підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах та не може враховуватись при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів, у випадку якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє заниження суми бюджетного відшкодування, яка була заявлені у податковій декларації.
Таким чином, основною передумовою для визнання суми бюджетного відшкодування такою, що не може враховуватись при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів та підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних податкових періодах є факт виявляє саме заниження суми бюджетного відшкодування.
З аналіз змісту акту № 5054/15-30/31747539 від 16.10.2012 вбачається, що висновок податкового органу про заниження позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року, березень 2011 року, червень 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, липень 2012 року ґрунтується виключно на тому факті, що позивачем суми визначені в рядку 24 "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду" зазначених декларацій не були відображені позивачем в графі 4 Додатку 2 "Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)" та в рядку 23.2 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню".
Також з зазначеного акту вбачається, що встановлення факту виникнення у позивача права на віднесення суми від'ємного значення попереднього податкового періоду, визначеної в декларації, до складу бюджетного відшкодування, а саме факту здійснення позивачем фактичної сплати сум ПДВ, віднесених до податкового кредиту за рахунок якого утворилось від'ємне значення, в ціні товару (робіт, послуг), відповідачем під час проведення перевірки позивача не здійснювалось. Зазначений факт представником відповідача в судових засіданнях не заперечувався.
Таким чином, відповідачем при проведенні перевірки позивача було встановлено факт невідображення позивачем суми зазначеної в рядку 24 "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду" декларацій з податку на додану вартість за червень 2010 року, березень 2011 року, червень 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, липень 2012 в графі 4 Додатку 2 "Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)" та в рядку 23.2 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню", водночас не було встановлено коли саме виникло у позивача право на формування суми бюджетного відшкодування за рахунок відповідних сум від'ємного значення попереднього податкового періоду до складу бюджетного відшкодування.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем при проведені перевірки не було встановлено факту заниження позивачем суми бюджетного відшкодування, з огляду на що були відсутні правові підстави для визнання суми бюджетного відшкодування задекларованої позивачем в вересні 2012 року такою, що не може враховуватись при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів та підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних податкових періодах.
Водночас суд звертає увагу на те, що позивач у позовній заяві просить суд визнати податкові повідомлення - рішення № 0001341530 від 12.11.2012, № 0001351530 від 12.11.2012 та № 0001361530 від 12.11.2012 саме нечинними, з урахуванням чого суд звертає увагу на наступне.
Встановлені ж статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними, разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин, так, зокрема, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним індивідуального акта. При цьому вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.
Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта визнання його нечинним.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 17.08.2010 у справі № К-23575/10.
З огляду на викладене податкові повідомлення - рішення № 0001341530 від 12.11.2012, № 0001351530 від 12.11.2012 та № 0001361530 від 12.11.2012 підлягають визнанню недійсними.
Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Адміністративний позов Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0001341530 від 12.11.2012, № 0001351530 від 12.11.2012 та № 0001361530 від 12.11.2012 - задовольнити повністю.
2.Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби № 0001341530 від 12.11.2012, № 0001351530 від 12.11.2012 та № 0001361530 від 12.11.2012.
3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби на користь Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Постанова складена в повному обсязі 14.02.2012.