ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/2122/13 20.02.13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дрім Фінанс»
до Приватного акціонерного товариства «Геофізична компанія надра»
про стягнення 417 800,00 грн.
Суддя Пукшин Л.Г.
За участю представників сторін:
від позивача: Шиман Є.О. - представник за довіреністю від 10.01.2013;
від відповідача: Лютий Б.П. - представник за довіреністю від 14.02.2013.
У судовому засіданні 20.02.13 суд, керуючись ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Геофізична компанія надра» про стягнення боргу за договором позики в розмірі 417 800,00 грн. відповідно до договору позики № 2013/1-17-2 від 27.01.2013 року. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним на підставі договору позики № 2013/1-17-2 від 27.01.2013 року було надано відповідачу грошові кошти на безвідсотковій основі, проте відповідач в порушення умов договору грошові кошти не повернув в установлений термін.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.02.2013 року порушено провадження у справі № 910/2122/13 і призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.02.2013 року.
Представники сторін в судове засідання з'явились, надали документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача факт отримання позики підтвердив, позов визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
17.01.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» (позивач, позикодавець) та Приватним акціонерним товариством «Геофізична компанія надра» (відповідач, позичальник) було укладено договір позики № 2013/1-17-2 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого позикодавець передає позичальнику у позику грошові кошти в сумі 417 800,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику в такій же сумі та в строк, встановлений цим договором.
Відповідно до п.1.2 договору позика за цим договором є безпроцентною.
В розділі 2 договору сторони встановили наступний порядок надання та повернення позики: надання позики здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту укладення договору, шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику повністю в термін до 23.01.13 шляхом перерахування суми позики на банківський рахунок позикодавця.
Згідно з п.6.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.01.2013, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами, прийнятих на себе зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач на виконання умов договору № 2013/1-17-2 від 17.01.2013 року перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 417800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 75 від 18.01.2013 р. (копія в матеріалах справи, оригінал було оглянуто в судовому засіданні).
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що відповідач у строк передбачений п. 2.3 договору позику не повернув, що також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки заборгованості станом на 28.01.2013 року. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками позичальника та позикодавця та скріплений їх печатками.
Оцінюючи подані представниками сторін докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за безпроцентною позикою у сумі 417 800,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за безпроцентною позикою визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Приватне акціонерне товариство «Геофізична компанія надра» (02218 м. Київ, вул. Райдужна, буд. 18, ідентифікаційний код 24942043) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дрім Фінанс» (49020 м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 1, ідентифікаційний код 38113275) 417 800 (чотириста сімнадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. заборгованості та 8356 (вісім тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.02.2013 р.
Суддя Пукшин Л.Г.