ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/1125/13 13.02.13
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», м.Київ, ЄДРПОУ 22229921
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах», м.Київ, ЄДРПОУ 31282951
про стягнення 8544,82 грн.
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: Микитенко Д.М. - ст. юрисконс.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт», м.Київ звернулось до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах», м.Київ про стягнення 8544,82 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату Курілову Сергію Євгеновичу страхового відшкодування згідно із договором №0114-0502-0083 від 27.10.2011р. добровільного страхування транспортного засобу, внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» перейшло право вимоги до відповідача.
Відповідач у відзиві №352 від 05.02.2013р. проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що позивачем безпідставно проведено розрахунок суми страхового відшкодування з урахуванням вартості мийки пошкодженого автомобіля. Крім того, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах» зазначило, що надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, внаслідок чого при здійсненні страхової виплати вказаний податок не повинен був оплачуватися позивачем.
У судове засідання 13.02.2013р. представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103014675977.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Згідно із ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Одночасно, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 13.02.2013р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового процесу не перешкоджає вирішенню справи по суті. Крім того, судом враховано, що відповідачем у відзиві №352 від 05.02.2013р. було висловлено свою правову позицію по суті спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Згідно із ст.16 «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як свідчать матеріали справи, 27.10.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (страховик) та Куріловим Сергієм Євгеновичем (страхувальник) було укладено договір №0114-0502-0083 від 27.10.2011р. добровільного страхування транспортного засобу, відповідно до якого застраховано наступний транспортний засіб:
марка/модель: Geely MK,
реєстраційний номер: АН 4892 АХ,
рік випуску: 2011.
За змістом договору №0114-0502-0083 від 27.10.2011р. добровільного страхування транспортного засобу, вигодонабувачем визначено Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк».
Строк дії вказаного договору визначено з 28.10.2011р. до 29.10.2012р.
Як встановлено судом, виходячи зі змісту довідки №8918228 від 19.12.2011р. Управління державної автомобільної інспекції м.Макіївка МВС України, 25.11.2011р. о 12 год. 30 хвил. в м.Макіївка Донецької області на перехресті вул.250-річчя Донбасу та вул. Патона відбулось зіткнення транспортних засобів 1. DAEWOO Ланос, державний номер АН 7304 ЕЕ, який належить Лаврушкіну Григорію Івановичу, що перебував за кермом, 2. Geely MK, державний номер АН 4892 АХ, який належить Курілову Сергію Євгеновичу, що перебував за кермом.
Наявність вини Лаврушкіна Григорія Івановича у зіткненні автомобілів підтверджена постановою від 06.01.2012р. Пролетарського районного суду м.Донецька по справі №3-50/12.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, відповідно до положень п.22.1 ст.22 та ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодуванню у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу підлягають, зокрема, витрати, пов'язані з його відновлювальним ремонтом.
У відповідності до рахунку-фактури №10143 від 01.12.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС Автодом Донецьк», ремонт автомобіля Geely MK, державний номер АН 4892 АХ становить 9474,33 грн.
03.03.2012р. експертом Чистяковим В.М. (свідоцтво №204 від 26.05.2003р. про державну реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, сертифікат №8984/09 від 14.10.2009р. суб'єкта оціночної діяльності, посвідчення МФ №4855-ПК про підвищення кваліфікації оцінювача) та спеціалістом Чистяковим О.В. (сертифікат №12293/11 від 02.08.2011р. суб'єкта оціночної діяльності, кваліфікаційне свідоцтво №1063 від 05.09.2001р.) було складено звіт №61/12-01, згідно якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Geely MK, державний номер АН 4892 АХ, складає 10294,81 грн.
Відповідно до страхового акту №105-318/12 від 02.04.2012р. позивача Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» було погоджено суму страхового відшкодування у розмірі 9054,82 грн.
Листом №16.1.1-44513 від 26.03.2012р. вигодонабувач, Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк», повідомив Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відсутність заперечень щодо виплати суми страхового відшкодування на користь станції технічного обслуговування.
За таких обставин, згідно платіжного доручення №6371 від 18.05.2012р. позивач перерахував страхове відшкодування в сумі 9054,82 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС Автодом Донецьк».
24.09.2012р. позивач звернувся до відповідача з заявою №2551 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 9054,82 грн., яка отримана відповідачем 01.10.2012р.
При цьому, як зазначає позивач, відповідач встановлений законом обов'язок по компенсації виплаченого позивачем відшкодування не здійснив, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» заявлено вимоги про стягнення матеріального збитку у розмірі 8544,82 грн. (страхове відшкодування в сумі 9054,82 грн. за вирахуванням франшизи згідно із полісом №АА/6663871 в сумі 510 грн.).
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність Лаврушкіна Олександра Григоровича, діями якого було спричинено дорожньо-транспортну пригоду 25.11.2011р., що потягнуло заподіяння шкоди застрахованому у позивача автомобілю Geely MK, державний номер АН 4892 АХ, прийнята на страхування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інкомстрах» (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6663817).
Посилання відповідача на те, що позивачем до суми страхового відшкодування неправомірно враховано 20 % податку на додану вартість, судом до уваги не приймаються, враховуючи наступне:
Відповідно до листа №10143/5/16-1516 від 21.08.2009р. Державної податкової адміністрації України страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку, виплачує страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи. Враховуючи, що надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, то при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим, податок на додану вартість не нараховується і окремим рядком не виділяється. Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта), оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Враховуючи зазначене, у разі якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості і виділяються окремим рядком у розрахункових документах.
Згідно свідоцтва №100082305 від 11.12.2007р. про реєстрацію платника податку на додану вартість, наданого позивачем до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АІС Автодом Донецьк», яке здійснювало ремонт застрахованого у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» транспортного засобу, є платником податку на додану вартість.
При цьому, як свідчать матеріали справи, а саме рахунок-фактура №10143 від 01.12.2012р. та письмові пояснення без номеру та дати, які надані позивачем до господарського суду м.Києва 13.02.2013р., страхове відшкодування в розмірі 9054,82 грн. було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «АІС Автодом Донецьк» з урахуванням податку на додану вартість.
Наразі, правова позиція стосовно переходу до страховика, який виплатив страхове відшкодування, права регресу в межах суми фактичних витрат, викладена у постановах Верховного Суду України від 12.03.2012р. по справі №53/128 та від 07.11.2011р. по справі №3-118гс11, постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. по справі №42/92.
Крім того, посилання відповідача на неправомірне включення до суми страхового відшкодування витрат, пов'язаних із мийкою пошкодженого транспортного засобу Geely MK, державний номер АН 4892 АХ у розмірі 56 грн., суд до уваги не приймає з огляду на той факт, що до рахунку-фактури №10143 від 01.12.2012р. зазначена сума включена не була.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, з огляду на те, що виконання зобов'язання з оплати страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інкомстрах» у визначені законом строки виконано не було, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 8544,82 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України належить стягнути з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах», м.Київ про стягнення 8544,82 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м.Київ, Голосіївський район, вул.Червоноармійська, буд.72, офіс 32-33 ЄДРПОУ 31282951) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м.Київ, Оболонський район, пров.Балтійський, буд.20, ЄДРПОУ 22229921) суму страхового відшкодування у розмірі 8544,82 грн., а також судовий збір в сумі 1720,50 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
У судовому засіданні 13.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 18.02.2013р.
Суддя М.О. Любченко