Рішення від 19.02.2013 по справі 901/321/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

19.02.2013Справа № 901/321/13-г

За позовом заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України

2. Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополь

до товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим»

про стягнення 30646,01 грн.

Суддя С.А. Чумаченко

Представники сторін:

від прокуратури - Рибкін О.Ю., старший прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, посвідчення № 012222 від 01.11.2012;

від позивача - Міністерства оборони України - Куркчі Р.М., доверність № 220/1065/д від 26.12.2012, юрисконсульт;

від позивача - Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополь - Куркчі Р.М., доверність № 10/8 від 02.01.2013, юрисконсульт;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополь до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим», просить суд стягнути заборгованість за договором оренди № 14/2011 від 01.07.2011 у сумі 30646,01 грн., у тому числі: 25607,29 грн. - заборгованість з оплати орендної плати з ПДВ, 4186,63 грн. - компенсація податку на землю, 249,51 грн. - пеня та 602,58 грн. - штраф.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.07.2011 між Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополь та товариством з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим» був укладений договір оренди нерухомого військового майна № 14/2011, відповідно до якого орендар прийняв у платне строкове користування нерухоме військове майно та був зобов'язаний своєчасно та повному обсязі сплачувати орендну плату. Проте, відповідач не виконував умови укладеного договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованості перед орендодавцем за період з квітня по грудень 2012 року включно. Позивачем були направлені претензії на адресу відповідача з метою усунення заборгованості, однак вимоги вказані в претензії відповідачем не виконані, це й стало підставою для звернення із позовною заявою до суду заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополь.

12.02.2013 у судовому старший прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері надав суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 14/2011 від 27.07.2011 з оплати орендної плати з ПДВ, а саме: 4186,63 грн. - компенсація податку на землю, 249,51 грн. - пеня, 602,58 грн. - штраф, 17776,01 грн. - заборгованість з орендної плати з ПДВ.

Крім того, зазначив, що відповідача під час розгляду справи було частково погашено заборгованість за договором в розмірі 12870,00 грн., на підтвердження зазначеного надав в матеріали справи ксерокопія платіжних доручень, оригінали оглянуті судом в судовому засіданні.

Розгляд справи було відкладено в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні Сімферопольська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері надала заяву про зменшення розміру позовних вимог. Згідно даної заяви просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим» заборгованість за договором № 14/2011 від 27.07.2011 в розмірі 17535,33 грн., з яких: 10695,51 грн. - заборгованість з оплати орендної плати, 2041,78 грн. - ПДВ, 4186,63 грн. - компенсація податку на землю, 249,51 грн. - пеня та 36,90 грн. - штраф. Окремо надала детальний розрахунок суми штрафу.

Також у своїй заяві зазначила, що під час подачі позову, за тексом у позовній заяві прокуратурою було помилково зазначено, що відповідачу передано в оренду майно будівля під №2 військового містечка № 216, однак, це є технічною опискою, оскільки, згідно акту приймання - передачі, відповідачу було передано в оренду будівлю під № 1. У зв'язку з чим, просив вважати за тексом у позовній заяві замість «будівлі № 2» - «будівлю №1».

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав, просив їх задовольнити.

Суд, розглянувши заяву Сімферопольської прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про зменшення розміру позовних вимог, вважає за можливе її задовольнити, оскільки вона не суперечить діючому законодавству та не порушує чиї - не будь права або охорон вальні законом інтереси.

Суд продовжує розгляд справи з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивачів: Міністерства оборони України та Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополь у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі. Документи, які витребував суд ухвалами від 23.01.2013, 31.01.2013 та 12.02.2013 не надав, письмовий відзив не представнив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо не з'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі в судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2011 між квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополь (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим» (орендар) укладено договір оренди № 14/2011 нерухомого військового майна, розташованого в Сімферопольському гарнізоні за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Лозове, військове містечко № 216, буд. № 1, № 7, № 11, № 12, № 15, № 16 (а.с. 12-19).

Строк дії договору визначений в пункті 10.1. договору, а саме, цей договір укладено строком до 3-х років, що діє з 27 липня 2011 року по 26 липня 2014 року включно.

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно (надалі - майно) - нежитлові приміщення, площею 482,45 кв.м. в будівлях № 1, № 7, № 11, № 12, № 15, № 16 військового містечка № 216, що знаходиться на балансі КЕВ м. Сімферополь, розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Лозове, вартість якого визначена на 31 січня 2010 року за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 291955,00 грн.

Склад орендованого майна згідно з актом інвентаризації (Додаток № 1) (пункт 1.2. договору).

Пунктом 1.3. договору визначено, що назване у пункті 1.1. нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під розміщення торговельних об'єктів з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Згідно з пунктом 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк 3 роки і більше - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання - передачі майна.

У пункті 2.2. договору визначено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. На момент укладення договору відсутні права будь - яких третіх осіб на майно, що передається в оренду.

Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеного в акті оцінки, складеному за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (пункт 2.3. договору).

Відповідно до пункту 2.4. договору, обов'язок щодо складання акта приймання - передачі покладається на орендодавця.

Актом оцінки вартості нерухомого військового майна, розташованого в Сімферопольському гарнізоні за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Лозове, військове містечко № 216, буд. № 1, № 7, № 11, № 12, № 15, № 16 визначено оціночну вартість станом на 31.01.2010 в розмірі 291955,00 грн. (а.с. 41).

Актом інвентаризації нерухомого військового майна від 20.04.2011 інв. № 1, № 7, № 11, № 12, № 15, № 16, площею 482,45 кв.м., військового містечка № 216, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Лозове був затверджений перелік нерухомого військового майна (Додаток № 1) (а.с. 44-48).

Актом прийому - передачі нерухомого військового майна інв. № 1, № 7, № 11, № 12, № 15, № 16, площею 482,45 кв.м., за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Лозове що передається в оренду товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим», передано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим» майно (Додаток № 2) (а.с. 56).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (січень 2011 року) на рівні 2300,00 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати аналогічних об'єктів оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2011 року) 2106,77 грн. (Додаток № 5).

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекс інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (пункт 3.2. договору).

Відповідно до розрахунку стартової плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Сімферопольської КЕВ м. Сімферополь та передається в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим»під розміщення торговельних об'єктів з продажу продовольчих товарів, встановлена орендна плата за базовий місяць (Додаток № 5) (а.с. 42-43).

Додатком № 6 до договору встановлений розрахунок плати оренди державного (військового) нерухомого майна за результатами конкурсу (а.с. 26).

Додатком № 7 до договору встановлений розрахунок комунальних послуг та загально - експлуатаційних витрат на утримання орендованого нерухомого військового майна (а.с. 270).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3. договору).

У пункті 3.6. договору визначено, що орендна плата в розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний розрахунковий рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкту оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (пункт 3.5. договору).

Відповідно до пункту 5.3. договору орендар зобов'язаний своєчасно й в повному обсязі сплачувати оренду плату.

Пунктом 3.7. договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6. договором співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.

У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менш ніж три місяця, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% суми заборгованості (пункт 3.8. договору).

Згідно пункту 3.9. договору, зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі, не меншому ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди.

У пункті 5.3. договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пункту 5.9. договору, орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти акти звіряння.

Пунктом 5.11. договору, орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, у тому числі фактичні комунальні платежі.

У пункті 5.15 договору також визначено, що орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендарю кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 1,0617 га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

02.07.2012 додатковою угодою № 9д/2012 до договору оренди № 14/2011 від 27.07.2011 нерухомого військового майна, розташованого в Сімферопольському гарнізоні за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Лозове, військове містечко № 216, буд. № 1, № 7, № 11, № 12, № 15, № 16 були внесені деякі зміни до договору в частині пунктів 1.1. та 3.6. всі інші умови договору, не порушені цім додатковим договором, залишалися незмінними (а.с. 31-32).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором оренди №14/2011 від 27.07.2011 за період з квітня по грудень 2012 року включно, з боку орендаря перед орендодавцем утворилась заборгованість за договором, яка станом на 01.01.2013 складає 17535,33 грн., з яких: 10695,51 грн. - заборгованість з оплати орендної плати, 2041,78 грн. - ПДВ, 4186,63 грн. - компенсація податку на землю, 249,51 грн. - пеня та 36,90 грн. - штраф.

Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополя направлялись на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим» претензії № 41 від 02.07.2012 (а.с. 36), № 51 від 14.08.2012 (а.с. 37), № 57 від 04.09.2012 (а.с. 38), № 72 від 02.10.2012 (а.с. 39) з вимогою виконання умов договору щодо погашення заборгованості.

На сьогоднішній день товариством з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим» сума заборгованості не сплачена в повному обсязі.

Таким чином, станом на день розгляду справи за товариством з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим» склалася заборгованість у розмірі 17535,33 грн.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів докази, заслухавши пояснення представника позивача та військового прокурора, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 1 та 3 Закону України «Про збройні Сили України», квартирно - експлуатаційний відділ м. Сімферополя є структурним формуванням Збройних Сил України, військовою державною структурою, яка фінансується за рахунок державного бюджету.

Відповідно до вимог статті 121 Конституції України при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звернутись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших та інших юридичних осіб.

Крім того, відповідно до вимог статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та статей 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно статті 1 Закону України «Про господарську діяльності у Збройних Силах України» №1076- XIV від 21 вересня 1999 року, з метою отримання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ та для підтримки належним чином бойової та мобілізаційної готовності, Збройними Силами здійснюється господарська діяльність, яка являється специфічною діяльністю військових частин, установ та організацій, пов'язаних , в тому числі, й з наданням послуг.

Відповідно до статті10 Закону України «Про оборону України» та Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 28 листопада 1992 року, «Про порядок здійснення господарської діяльності у Збройних Сил України», Міністр оборони України своїм наказом №300 від 16 липня 1997 року, затвердив «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», відповідно до п. 3.1.3. якого, надав командирам військових частин та керівникам установ Міністерства Оборони України право ускладнення угод і договорів.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» №1076- XIV від 21.09.1999 року, засоби, отримані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, враховуються до Державного бюджету України та використовуються на національну оборону.

Згідно з частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Договір договором оренди № 14/2011 нерухомого військового майна від 27.07.2011 ніким не оспорений, є дійсний та таким, що відповідає нормам чинного законодавства України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим» під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за договором оренди № 14/2011 нерухомого військового майна від 27.07.2011.

Отже, сума заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим» з орендної плати з урахуванням ПДВ складає 12737,29 грн. (заборгованість з орендної плати - 10695,51 грн. та ПДВ - 2041,78 грн.) та заборгованість з компенсації податку на землю складає 4186,63 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 249,51 грн. та штраф у розмірі 361,90 грн.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина 4 статті ) 631 Цивільного кодексу України.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює принцип обов'язковості виконання договору.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» статтею 3 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог статті 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Крім того, пунктом 3.7. договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6. договором співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.

Також пунктом 3.8. договору сторони передбачили, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менш ніж три місяця, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% суми заборгованості

Представлений прокурором та позивачем розрахунок суми пені та штрафу, судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, з відповідача підлягає пеня у розмірі 249,51 грн. та штраф у розмірі 361,90 грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено та підписано 21.02.2013.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум - Крим» на користь квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополя суму заборгованості з оплати орендної плати з ПДВ в розмірі 12737,29 грн.; суму заборгованості з компенсації податку на землю в розмірі 4186,63 грн., пеню в розмірі 249,51 грн., штраф у розмірі 361,90 грн.

3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя С.А. Чумаченко

Попередній документ
29471814
Наступний документ
29471816
Інформація про рішення:
№ рішення: 29471815
№ справи: 901/321/13-г
Дата рішення: 19.02.2013
Дата публікації: 22.02.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори