Справа № 1506/5942/2012 Провадження № 2/496/222/13
15.02.2013 року
Біляївський районний суд
Одеської області
в складі: головуючого судді - Трушиної О.І.
при секретарі - Костецькій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дністровського міжрайонного управління водного господарства про стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням та невиконання рішення суду про поновлення на роботі, -
Позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши який (а.с.38-39, 73-75), просить стягнути з відповідача середній заробіток начальника відділу водних ресурсів Дністровського міжрайонного управління водного господарства за час вимушеного прогулу за період з 13 березня 2012 року по 23 грудня 2012 року в розмірі 15748,99 грн., моральну шкоду, завдану незаконними діями в розмірі 10000,00 грн. та судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що наказом начальника Дністровського міжрайонного управління водного господарства № 15-ОС від 12 березня 2012 року він був незаконно звільнений з посади начальника відділу водних ресурсів Дністровського міжрайонного управління водного господарства. З 13 березня до 16 листопада 2012 року він не міг виконувати свої службові обов'язки та отримувати заробітну плату за виконану роботу внаслідок незаконного звільнення з займаної посади. У березні 2012 року він звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до відповідача про поновлення на роботі і 18 квітня 2012 року було прийнято рішення про поновлення його на роботі. 21 вересня 2012 року ухвалою апеляційного суду Одеської області рішення було залишено без змін. При задоволені його позивних вимог про поновлення на роботі не було вирішено питання про стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за вчинення протиправних дій. Час його вимушеного прогулу, що викликаний незаконним звільненням, тривав з 13 березня 2012 року по 23 грудня 2012 року. Внаслідок його протиправного звільнення, йому була завдана також моральна шкода, яка полягає в наступному. З жовтня 1972року одразу після закінчення вищого навчального закладу більше сорока років він працював у Дністровському міжрайонному управлінні водного господарства на різних посадах, переживаючи разом з колективом кризові роки. Всю свою трудову діяльність він працював у вказаній організації, не жаліючи ні сил, ні здоров»я, відкидаючи можливості працевлаштування на більш високій високооплачуваній роботі. Протягом десятиріч він передавав свій досвід молодому поколінню працівників. Працюючи на останній посаді, він сумлінно виконував покладені на нього службові обов»язки, планував перспективи та покращення показників ввіреної йому ділянці роботи, майбутнє родини та своє власне майбутнє. Незаконне звільнення «перекреслило» всі його сподівання та надії, різко погіршило його фінансове становище та фінансове становище його родини, чим йому було завдано сильних душевних страждань. У зв'язку з викладеним він звернувся до суду з позовом.
У судовому засіданні позивач наполягав на задоволені позовних вимог і пояснив, що рішенням суду він був поновлений на роботі, але не було вирішено питання про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який за період з 13 березня по 23 грудня 2012 року складає 15748,99 грн. 24 грудня 2012 року він був поновлений на роботі. Також пояснив, що йому була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він хворів, його дружина хворіла, він залишився без засобів до існування.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, подала заперечення на позов (а.с.55-56) і просила частково задовольнити позовну заяву з підстав, викладених в запереченні.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, наказом начальника Дністровського міжрайонного управління водного господарства № 15-ОС від 12.03.2012 року ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника відділу водних ресурсів Дністровського міжрайонного управління водного господарства.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2012 року ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу водних ресурсів Дністровського міжрайонного управління водного господарства, оскільки звільнення було незаконним (а.с. 6-8).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.09.2012 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2012 року залишено без змін (а.с. 12).
Відповідно до наказу від 24 грудня 2012 року № 104-ОС наказ про звільнення позивача від 06 березня 2012 року № 15-ОС скасований, з 24 грудня 2012 року позивач поновлений на посаді начальника відділу водних ресурсів з 24.12.2012 року з окладом 1779 грн. згідно штатного розпису (а.с. 70).
В матеріалах справи містяться декілька розрахунків середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, складених працівником Дністровського міжрайонного управління водного господарства, але у судовому засіданні представник відповідача не змогла пояснити, виходячи з чого нараховані різні суми, а тому суд приймає до уваги останній розрахунок, наданий представником відповідача (а.с. 76).
Згідно вказаного розрахунку сума середньої заробітної плати з 13 березня по 24 грудня 2012 року складає 15748,99 грн. (а.с. 76).
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
При винесенні рішення про поновлення на роботі не було вирішено питання про стягнення середнього заробітку.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовна заява в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і невиконання рішення суду про поновлення на роботі законна, обґрунтована і підлягає задоволенню.
В частині стягнення моральної шкоди позовна заява задоволенню не підлягає, оскільки позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження цих позовних вимог.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 232, 233, 235, 236, 237-1 КЗпП України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дністровського міжрайонного управління водного господарства про стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням та невиконання рішення суду про поновлення на роботі - задовольнити частково.
Стягнути з Дністровського міжрайонного управління водного господарства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 березня 2012 року по 23 грудня 2012 року в розмірі 15748,99 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Дністровського міжрайонного управління водного господарства на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області, через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області: Трушина О.І.