Справа № 711/9101/2012
Провадження № 1/307/150/2013
21 лютого 2013 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді: Бобрушко В.І.
при секретарі: Баник А.А
з участю прокурора Жовнір С.С.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, України, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, розлученого, раніше судимого вироком Тячівського районного суду від 27 березня 2008 року за ст. 122 ч.1 КК України в виді позбавлення волі строком на два роки, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на один рік, вироком Тячівського районного суду від 1 жовтня 2008 року за ст. 122 ч.1 КК України в виді позбавлення волі строком на два роки, на підставі ст..71 КК України за сукупністю з вироком Тячівського районного суду від 27 березня 2008 року остаточно призначено покарання в виді позбавлення волі строком на три роки, яке ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 24 грудня 2008 року змінено до двох років і одного місяця позбавлення волі, звільненого від подальшого відбування міри покарання за вироком Тячівського районного суду від 1 жовтня 2008 року внаслідок Указу Президента України «Про помилування засуджених» від 6 березня 2009 року за №133/2009, вироком Тячівського районного суду від 29 березня 2011 року за ст.ст. 125 ч.1, 125 ч.2 КК України з застосуванням ст.. 70 КК України в виді трьох місяців арешту,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 125 ч. 1, 296 ч.1 КК України
ОСОБА_2, 11 червня 2012 року, близько 9 години 30 хвилин, будучи в приміщенні літньої кухні будинку АДРЕСА_2, під час сварки з потерпілою ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс удар рукою в область обличчя та один удар ногою по лівій нозі ОСОБА_3, внаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді синців лівої підочної ділянки та задньо-зовнішньої поверхні лівого стегна, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров»я, чи незначну стійку втрату працездатності.
Крім того, ОСОБА_2, 14 серпня 2012 року, близько 14-ї години, знаходячись в АДРЕСА_3, де проживає потерпілий ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських мотивів, почав кидати камінням по вхідних дверях даного будинку та металевих воротах, внаслідок чого на вхідних дверях будинку розбив скло та пошкодив металеві ворота, після чого, близько 17-ї години цього ж дня, ОСОБА_2, продовжуючи свої хуліганські дії, знову прийшов до будинку ОСОБА_4 та декілька разів кинув камінням у вікно, яке розташоване на першому поверсі будинку, в результаті чого розбив на ньому скло, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину по епізоду нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 не визнав, від даних показань на досудовому слідстві по епізоду нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 відмовився та пояснив, що 11 червня 2012 року, він разом з потерпілою ОСОБА_3 в кухонній кімнаті вживали алкогольні напої, а саме пиво та горілку. Тим часом семимісячна дитина почала плакати і в будинку, крім них, знаходилося ще двоє дітей, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_10. Він сказав потерпілій ОСОБА_3, щоб вона пішла нагріти дитині їсти, але вона почала сперечатися з ним і вдарила його по обличчю. Він же її не бив, а лише здер за око, після чого ОСОБА_3 вибігла з будинку, а його залишила самого з дітьми. По епізоду вчинення ним хуліганських дій свою вину визнав та пояснив. що 14 серпня 2012 року, він знаходився вдома, коли до нього прийшов племінник та приніс пиво. Вони разом випили дві пляшки пива, після чого він вирішив віднести шоколадку та булочки дітям. Прийшовши до будинку потерпілого ОСОБА_4, він попросив його, щоб він покликав дітей, так як він їм хоче віддати шоколадку та булочки, на що ОСОБА_4 сказав йому, щоб він йшов геть та закрив паркан перед ним. Після цього він зійшов з розуму, взяв каміння з дороги та почав ним кидати у вікна, а солодощі, що приніс, кинув в город до сусідки. Потім він пішов геть, а повернувся вже через дві години і знову почав просити, щоб потерпілий ОСОБА_4 викликав дітей. Так як він відповів, що нікого кликати не буде та дітей на вулицю не відпустить, то він знову взяв каміння і почав ним кидати по вікнах та паркану. Внаслідок цього він розбив дві рамки на вікні та одне матове скло на дверях і побив паркан. Після цього викликали міліцію, і його забрали. Під час даного інциденту на подвір»ї було багато людей. Просить суд суворо його не карати.
Розглянувши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 11 червня 2012 року, близько 10-ї години, вона знаходилась в приміщенні літньої кухні, кормила чотирьохрічну дитину та попросила підсудного ОСОБА_2, щоб він дав їй телефон, який купив стрий ОСОБА_4 Так як, підсудний ОСОБА_2, був в стані сильного алкогольного сп'яніння, то кинув телефон, внаслідок чого телефон розбився. Після цього він вдарив її кулаком в око і ногою в верхню частину лівої ноги. Крім них, в будинку знаходилося ще двоє дітей, а самий інцидент тривав близько 10 хвилин. Також, підсудний ОСОБА_2, 14 серпня 2012 року, босий, в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку потерпілого ОСОБА_4 та почав кидати камінням. Стрий ОСОБА_4 викликав працівників міліції, які прийшли, відібрали пояснення та поїхали. Потім, через годину, ОСОБА_2, повернувся та знову почав кидати камінням, внаслідок чого розбив матове скло на дверях та скло на восьми віконних рамках. Він так кидав камінням, що воно летіло навіть в іншу кімнату і діти перелякалися. Даний інцидент бачили майже всі сусіди. Підсудний ОСОБА_2 з собою цукерок не мав. Просить підсудного покарати суворо.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 14 серпня 2012 року, близько 13.30 годин він знаходився на подвір»ї, а тим часом потерпіла ОСОБА_3 разом з дітьми були в нього вдома. Діти ОСОБА_10 та ОСОБА_8 знаходилися на подвір»ї, потім вони почали кричати, що йде тато, бігти до хати та плакати, а тому він закрив паркан і пішов до будинку. ОСОБА_2, побачивши, що він закрив паркан, без будь-яких слів почав бити по ньому. Тоді він зателефонував в міліцію, а ОСОБА_2 почав нахабно, злісно сміятися і це бачили всі сусіди. Через деякий час прийшла оперативна група, відібрали пояснення та близько 14 год. 30 хв. поїхали. В 16-ій годині підсудний ОСОБА_2 повернувся знову та почав виражатися нецензурними словами. Потім ОСОБА_2, взявши в руки каміння, розбив скло на восьми віконних рамках. Він закрив двері на замок, так як ОСОБА_2 продовжував свої дії, і знову зателефонував до міліції. Після цього приїхав працівник міліції ОСОБА_9, котрого ОСОБА_2 не хотів слухати, та через деякий час прийшло ще троє працівників міліції, які забрали ОСОБА_2 Також пояснив, що 11 червня 2012 року, близько 12-ї години, до нього додому прийшла його племінниця ОСОБА_3 разом з дітьми та повідомила, що зранку 11 червня 2012 року колишній чоловік ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння вдарив її кулаком в обличчя та ногою в ногу. Просить підсудного покарати згідно закону.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що в неділю, ОСОБА_3, після того як її побив чоловік ОСОБА_2, прийшла до них додому. Близько 14-ї години вона знаходилася на вулиці та почула крики з вулиці, і вирішила виглянути у вікно, де побачила як підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взявши в руки каміння з дороги, кинув ним у двері їх будинку, внаслідок чого розбив скло на вхідних дверях, а діти, які були в будинку, перелякалися. Її чоловік ОСОБА_4 відразу зателефонував в міліцію та повідомив про даний інцидент, після чого приїхали працівники міліції, відібрали пояснення та поїхали геть. В межах години ОСОБА_2 повернувся знову та почав кидати камінням у вікна, які летіли аж до іншої кімнати, в результаті чого уламки скла посипалися на ліжко, біля якого знаходилися діти. Також ОСОБА_2 виражався в їх сторону нецензурними словами та погрожував їм.
Згідно висновку експерта від 16 липня 2012 року за №474 у потерпілої ОСОБА_3 встановлено тілесні ушкодження у вигляді синців лівої підочної ділянки та задньо-зовнішньої поверхні лівого стегна, які могли виникнути від дії тупих твердих з обмеженою ударяючою поверхнею предметів. Виникнення вищевказаних тілесних ушкоджень не характерно для падіння з власного зросту з послідуючим ударом о тверду поверхню, а є більш характерно при локальному нанесенні ударів, яким могла бути і рука, стиснута в кулак, та взута нога. Враховуючи локалізацію і характер тілесних ушкоджень, вони моглм виникнути не менш ніж від двох ударів. Строку події 11 червня 2012 року дані тілесні ушкодження відповідають і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності.
(а.с.Т.1 а.с. 39-40).
Суд оцінює цей висновок експерта в сукупності з іншими доказами щодо їх характеру та механізму спричинення.
З протоколів огляду місця події від 14.08.2012 року встановлено місце вчинення злочину по епізоду вчинення хуліганських дій. Також з даних протоколів вбачається, що на місці вчинення злочину були виявлені уламки скла, пошкоджена огорожа (вм'ятини та відсутність фарби), пошкоджені місцями двох-дверні дерев»яні двері білого кольору із вставками скла, на яких на час огляду відсутнє скло, яке розкидане по сходах, пошкоджене чотирьохперне дерев»яне вікно на першому поверсі будинку, на якому відсутнє більша частина скла.
(Т.2 а.с.11-12, 14-15)
Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 25.01.2013 року за №06 ОСОБА_2 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час. Інкриміноване йому діяння вчинив у стані простого алкогольного сп'яніння, коли міг віддавати звіт у своїх діях, та керувати ними. Тимчасовий розлад психічної діяльності в ОСОБА_2, в період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння, в тому числі і патологічне алкогольне сп'яніння, в даному випадку слід виключити повністю, так як у матеріалах кримінальної справи відсутні вказівки на наявність у освідуваного в період інкримінованих йому діянь ознак порушеної свідомості, галюцинаторно-маячних переживань, психомоторного збудження. Дії його були цілеспрямованими, із збереженням орієнтування, адекватним мовним контактом з оточуючими і не являлися наслідком хворобливих проявів. Може сати перед слідством та судом. Застосування медичних засобів медичного характеру не потребує.
(Т.2 а.с.149-152)
Таким чином, оцінивши зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.125 ч.1 КК України як умисне легке тілесне ушкодження та за ст. 296 ч. 1 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Суд виключає з об»єму обвинувачення заподіяння підсудним ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди внаслідок пошкодження ним огорожі, вхідних дверей будинку, дерев»яного вікна на суму 6500 гривень, оскільки ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не здобуто доказів заподіяння шкоди саме на таку суму.
Заперечення підсудним ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, суд вважає безпідставними і такою версію підсудного надуманою, оскільки це суперечить зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам, які узгоджуються між собою з іншими матеріалами справи, а саме показанням потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3, а також показанням самого підсудного ОСОБА_2, даними ним під час допиту в якості обвинуваченого по епізоду нанесення тілесних ушкоджень, де він пояснював, що в ході суперечки з потерпілою ОСОБА_3 вдарив її один раз кулаком по обличчю та своєю ногою по її нозі.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, який раніше судимий, по місцю проживання характеризується негативно.
Обставиною справи, що пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_2 суд визнає часткове визнання вини.
При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно підсудного ОСОБА_2, з врахуванням наведеного, суд вважає, що відносно нього необхідно і доцільно призначити остаточне покарання в виді обмеження волі на певний строк.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 до набуття вироком законної сили слід залишити попередній підписку про невиїзд.
Цивільного позову не заявлено.
Судових витрат не має.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 125 ч.1, ст.296 ч.1 КК України і призначити йому покарання за ст. 125 ч.1, КК України у виді 150 годин громадських робіт, за ст. 296 ч.1 КК України в виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити покарання в виді обмеження волі строком на один рік.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 до набуття вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.
Цивільного позову не заявлено.
Судових витрат не має.
Речові докази відсутні.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий: В.І. Бобрушко