Справа № 232/1357/2012 Провадження № 22-ц/772/385/2013Головуючий в суді першої інстанції:Вохмінова О.С.
Категорія: 47Доповідач: Вавшко В. С.
"19" лютого 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
ГоловуючогоВавшка В.С.,
суддів:Нікушина В.П., Іващука В.А.,
При секретарі:Пишному О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу,
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2012 року позов задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, зареєстрований 20.06.2000 року відділом РАГС Вінницької міської ради Вінницької області, актовий № 832.
Прізвища після розірвання шлюбу чоловіка - «ОСОБА_7, жінки - «ОСОБА_6».
На таке рішення ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.06.2000 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_1
Від шлюбу мають дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що шлюбні відносини між сторонами припинені, фактично разом не проживають та не ведуть спільного господарства. Через різні погляди на життя між ними постійно виникають конфлікти, що негативно впливає на виховання дітей, а тому збереження сім'ї неможливе.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини та правильно застосовані норми матеріального права.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», роз'яснив, що суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Колегією суддів встановлено, що строк на примирення сторонам надавався судом з 20.11.2012 року по 04.12.2012 року, який позитивних результатів не дав.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не встановив фактичний час припинення шлюбних відносин, а лише взяв до уваги твердження позивача про те, що шлюбні відносини між ними припинилися у вересні 2012 року, так як даний факт впливає на розгляд іншої справи про поділ майна подружжя, колегія суддів не бере до уваги, оскільки предметом спору у даній справі є розірвання шлюбу, яке не може впливати на вирішення майнового спору.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги у тій частині, що судом було надано недостатній строк для примирення сторонам у справі, оскільки як пояснила сама відповідач у судовому засіданні суду першої інстанції, що ще до подачі позову позивачем вона намагалася зберегти сім'ю, але примирення між ними не відбулося.
Також, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд при постановленні рішення не прийняв до уваги, що у сторін є двоє малолітніх дітей, які залишаються без батьківської уваги, оскільки ОСОБА_7 оскаржуваним рішенням не позбавлено таких прав чи обов'язків.
У судовому засіданні апеляційного суду, колегією суддів достовірно встановлено, що позивач категорично відмовляється перебувати у шлюбі з відповідачем, оскільки примирення між ними так і не відбулося, подальше сімейне життя подружжя неможливе та шлюб існує формально.
Колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність розірвання шлюбу, оскільки збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
За таких обставин, та в силу ст.308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя :
Судді :