№ справа:123/2151/2012Головуючий суду першої інстанції:Стебівко
№ провадження:11/190/342/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Балахонов Б. Л.
"14" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКапустіної Л.П.
СуддівБалахонова Б.Л., Єлгазіної Л.П.
За участю прокурораАблякімової З.В.
захисника засудженого ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_6, його захисника ОСОБА_5, представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 на вирок Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2012 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, який до відсторонення від посади працював першим заступником начальника ДПІ у Чорноморському районі АР Крим ДПС, який не має судимості, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч.1 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі; за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 364 КК України до 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських і організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки.
Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських і організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Відповідно до ст. 54 КК України ОСОБА_6 позбавлено спеціального звання - Радник податкової служби 3 рангу.
Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до закону.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він, обіймаючи посаду першого заступника начальника Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ в Чорноморському районі АР Крим), маючи спеціальне звання - радник податкової служби 3 рангу, виконуючи функцію представника органу Державної податкової служби України - ДПІ в Чорноморському районі АР Крим, будучи працівником правоохоронного органа, скоїв шахрайство та зловживання службовим становищем при наступних обставинах:
12.06.2012 року до ОСОБА_6 звернулась ОСОБА_8 яка не була суб'єктом підприємницької діяльності та здійснювала торгівлю фруктами й овочами на території с. Міжводне Чорноморського району, одержавши дозвіл на розміщення торговельної точки від виконавчого комітету Міжводненської сільської ради, за консультацією про порядок здійснення діяльності без реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності.
ОСОБА_6, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного матеріального збагачення, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, перебуваючи в службовому кабінеті за адресою: смт. Чорноморське, вул. Щорса, 4, не роз'яснив ОСОБА_8 вимоги чинного законодавства в сфері оподатковування та здійснення торговельної діяльності, а висунув вимогу передати йому 2700 грн. за сприяння у здійсненні нею своєї діяльності.
ОСОБА_8 усвідомлюючи, що звернулася до представника державної влади, не знаючи дійсного порядку здійснення торгівельної діяльності, а також чинного законодавства у сфері оподатковування, не бажаючи настання для себе негативних наслідків у вигляді проведення перевірок та накладення штрафів, погодилася на вимогу ОСОБА_6 про передачу йому зазначеної грошової суми.
ОСОБА_6, з метою незаконного матеріального збагачення, перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: смт. Чорноморське, вул. Щорса, 4, шляхом обману, висунув ОСОБА_8 незаконну вимогу про передачу йому коштів у сумі 2700 грн. за сприяння у здійсненні нею торгівлі на території с. Міжводне Чорноморського району шляхом не проведення перевірок її діяльності, достовірно знаючи, що питання проведення перевірок осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, до компетенції ДПІ у Чорноморському районі АР Крим не входить.
ОСОБА_8 не бажаючи негативних наслідків у вигляді проведення перевірок її діяльності й накладення штрафів, підкоряючись незаконним вимогам ОСОБА_6, дала свою згоду на передачу коштів.
У ході розмови 25.06.2012 року з ОСОБА_8 ОСОБА_6 вказав, що зазначені кошти необхідно передати через ОСОБА_9, якому він не розказав про свою злочинну діяльність.
Діючи за раніше досягнутою домовленістю, 26.06.2012 року ОСОБА_8 передала ОСОБА_9 2700 грн. для подальшої передачі ОСОБА_6
26.06.2012 року, орієнтовно о 17.00 годині, ОСОБА_9 поряд із будівлею ДПІ у Чорноморському районі АР Крим, передав отримані від ОСОБА_8 2700 грн. ОСОБА_6, якими останній розпорядився на власний розсуд.
11.07.2012 року, одержавши дозвіл від виконавчого комітету Міжводненської сільської ради на розміщення торговельної точки, ОСОБА_8 не знаючи вимог чинного законодавства у сфері оподатковування, а також порядку здійснення торгівельної діяльності, визначеного законодавством України, звернулась до ОСОБА_10 за консультацією про порядок здійснення діяльності без реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності.
ОСОБА_6, умисно, з метою незаконного матеріального збагачення, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, перебуваючи 11.07.2012 року у службовому кабінеті за адресою: смт. Чорноморське, вул. Щорса, 4, не роз'яснив ОСОБА_8 вимоги чинного законодавства у сфері оподатковування та здійснення торгівельної діяльності, а вказав про необхідність передати йому 2700 грн. за сприяння у здійсненні нею діяльності.
ОСОБА_8 усвідомлюючи, що звернулася до представника державної влади, наділеного повноваженнями у сфері оподатковування, не знаючи дійсного порядку здійснення торгівельної діяльності, а також чинного законодавства у сфері оподатковування, не бажаючи настання для себе негативних наслідків у вигляді проведення перевірок та накладення штрафів, погодилася на вимогу ОСОБА_6
ОСОБА_6, виконуючи обов'язки начальника ДПІ в Чорноморському районі АР Крим, будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, діючи повторно, умисно, з метою незаконного матеріального збагачення, перебуваючи 11.07.2012 року у службовому кабінеті за адресою: смт. Чорноморське, вул. Щорса, 4, шляхом обману вказав ОСОБА_8 про необхідність передачі йому коштів у сумі 2700 грн. за сприяння у здійсненні нею торгівлі на території с. Міжводне Чорноморського району, достовірно знаючи, що питання перевірки осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, до компетенції ДПІ в Чорноморському районі АР Крим не входить.
У ході розмови ОСОБА_6 вказав, що кошти у сумі 2700 грн. необхідно передати через ОСОБА_9
Діючи за раніше досягнутою домовленістю, 11.07.2012 року орієнтовно о 12.00 годині, ОСОБА_8 перебуваючи поруч із будівлею ДПІ у Чорноморському районі, розташованою по вул. Щорса, 4 у смт. Чорноморське, передала ОСОБА_9 2700 грн. для наступної передачі ОСОБА_6
Після одержання коштів, ОСОБА_9 виявлено на місці злочину співробітниками УДСБЕЗ ГУ МВС України в АР Крим, у зв'язку із чим ОСОБА_6 не зміг ними розпорядитися із причин, що не залежать від його волі.
В апеляції прокурор Благодатний В.В. просить вирок суду щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 364 КК України скасувати, постановити новий вирок, яким призначити остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Апелянт вказує на те, що судом не враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів і особу засудженого. Так, злочин, передбачений ч. 3 ст. 364 КК України є тяжким, ОСОБА_6 вчинив злочин, будучи працівником правоохоронного органу, умисно з корисливих мотивів із залученням іншої особи, яка одержувала кошти від потерпілої, з метою приховування безпосереднього факту своєї протизаконної діяльності. Крім того, апелянт зазначає, що злочинні дії ОСОБА_6 заподіяли істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів державної податкової служби.
В апеляціях засуджений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_5 просять закрити кримінальну справу за недоведеністю участі ОСОБА_6 у вчиненні злочинів та за відсутністю в його діях складу злочину; скасувати обраний запобіжний захід; скасувати засоби забезпечення конфіскації майна. Апелянти посилаються на те, що ОСОБА_8 добровільно погодилася оплатити безготівковим способом рахунок на суму 2700 грн. на придбання будівельних матеріалів для ремонту будівлі ДПІ району. Надані нею кошти були використані за призначенням саме для ремонту, що підтвердили у судовому засіданні свідки, у тому числі начальник ДПІ. Апелянти стверджують, що саме ОСОБА_8 заперечувала проти наявності в діях ОСОБА_6 корисної зацікавленості, обману або зловживання довірою, але зазначеним обставинам суд першої інстанції не дав належної оцінки.
Крім того, апелянти посилаються на:
- незаконність джерел походження доказів, а саме процесуальні порушення під час затримання ОСОБА_11, відсутність про це постанови; відсутність ряду документів /відсутність заяв про притягнення до кримінальної відповідальності по епізодам за 26.06.2012 року та 11.07.2012 року/ у зв'язку з чим, вирок був постановлений на незаконних та неприпустимих доказах, здобутих незаконним шляхом; стосовно ОСОБА_6 тривалий час проводилися оперативно-технічні заходи, для здійснення яких необхідний дозвіл апеляційного суду, що не було зроблено;
- невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Ці твердження підтверджуються тим, що з показань ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_6 грошей не вимагав, погроз або обману не висловлював; з показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що дійсно у ДПІ вівся ремонт, тому усі гроші, у тому числі і від ОСОБА_8 використовувалися для ремонту.
Також апелянти вказують на те, що розмір істотної шкоди відповідно до вимог ст. 364 ч. 1 КК України повинен складати 53650 грн., що вказує на незаконність кваліфікації дій ОСОБА_6 за вказаною статтею; об'єктивна сторона ст. 364 КК України передбачає активні дії, а не бездіяльність, яка вметена ОСОБА_6 в вину; суд без достатніх на то підстав визначив в діях ОСОБА_6 кваліфікуючу ознаку - «працівник правоохоронного органу»; згідно з матеріалами справи ОСОБА_8, не будучи особою уповноваженою на здійснення оперативно-розшукової діяльності і цілеспрямованих дій по збиранню та фіксації відомостей, проводила оперативно-розшукові заходи.
В апеляції представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 вирок стосовно ОСОБА_6 скасувати, постановити новий вирок, яким призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Апелянт обґрунтовує свої вимоги доведеністю вини засудженого та обґрунтованими вимогами прокурора в частині призначення покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора Благодатного В. та представника потерпілої, й заперечувала проти задоволення апеляції засудженого та його захисника, засудженого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_5, які наполягали на задоволенні своїх апеляцій, останнє слово засудженого ОСОБА_6, який просив про закриття кримінальної справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказах, оцінених у сукупності, як того вимагає ст. 323 КПК України.
Доводи апеляцій засудженого та його захисника про необґрунтованість засудження - безпідставні, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Докази, на які суд послався у вироку в обґрунтування винності ОСОБА_6 є достовірні, допустимі і достатні, і доводами апеляцій не спростовуються.
Так, потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердила, що 12.06.2012 року вона звернулася до начальника Чорноморської ДПІ ОСОБА_12 за отриманням дозвільних документів. Її провели до ОСОБА_6, який пояснив, що їй необхідно оплатити вартість будівельних матеріалів для ДПІ, приблизно 2700 грн. Вона не знала, чи існують будь які документи, які можуть надати право торгівлі на сезон без оформлення ПП, роз'яснять усі питання. Однак її обурив той факт, що від неї зажадали гроші без роз'яснень яких-небудь наслідків та вказали суму, яка для неї була велика, тому вона звернулася в СДСБЕЗ Чорноморського РВ ГУ МВС України в АР Крим для проведення перевірки за зазначеними фактами. 25.06.2012 року вона подзвонила ОСОБА_6 та пояснила, що 2700 грн. готова передати. 26.06.2012 року приблизно о 11-00 годині їй подзвонив друг ОСОБА_6 та запропонував зустрітися з ним близько кафе «Офіцерський», де вона передала 2700 грн.
Через деякий час вона прийняла рішення розмістити на території села ще одну торговельну точку. Враховуючи ситуацію, яка склалася з попередньої торговельною точкою, вона розуміла, що в цьому випадку ситуація може повторитися та вирішила звернутися в Чорноморський РВ ГУ МВС України в АР Крим.
11.07.2012 року вона звернулася в СДСБЕЗ Чорноморського РВ ГУ МВС України в АР Крим з заявою про вимагання у неї хабара. Потім вона поїхала до Чорноморської ДПІ, де пояснила ОСОБА_6, що прагне відкрити другу торговельну точку. ОСОБА_6 сказав, що питання можна вирішити так само, як і минулого разу, 2700 грн. Після зазначеної розмови ОСОБА_6 подзвонив ОСОБА_6, який у перший раз брав у неї гроші (т. 3 а.с. 71).
Показаннями свідка ОСОБА_9 згідно з якими, дійсно, на прохання ОСОБА_6, вказівки якого він виконував за родом служби, зустрічався з ОСОБА_8 два рази забирав гроші для подальшої передачі ОСОБА_13 За що були гроші, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 не розповідали і він не запитував.
Показання потерпілої ОСОБА_8, свідка ОСОБА_9 відповідають показанням засудженого ОСОБА_6 у судовому засіданні, який підтвердив той факт, що ОСОБА_8 двічі зверталася до нього, в ході розмови з нею пропонував оплатити по 2700 грн. на ремонтні роботи. Гроші просив віддавати через ОСОБА_9
Під час очних ставок між ОСОБА_6 та ОСОБА_9, між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 від 15.08.2012 року ОСОБА_9 підтвердив факт отримання грошей від ОСОБА_8 та передачі їх ОСОБА_6 (том №2 а.с.88-91), а ОСОБА_8 підтвердила факт вимагання у неї грошових коштів з боку ОСОБА_6 (т.2, а.с.97-102).
З показань свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих дій 11.07.2012 року, вбачається, що з їх участю було проведено огляд та позначка грошових купюр, призначених для перевірки заяви за фактом вимагання хабара. Далі кошти в сумі 2700 грн. передали ОСОБА_8 для перевірки її заяви, про що вона розписалася в протоколі, де також розписалися і вони. Були присутніми під час затримання ОСОБА_9 та вилучення у нього 2700 грн., а при просвічені лампою ультрафіолетового світла на руках ОСОБА_9 спостерігалося яскраво-жовте світіння.
З показань свідка ОСОБА_12, начальника ДПІ в Чорноморському районі АР Крим, вбачається, що на ОСОБА_6 був покладений сектор оподатковування фізичних осіб, контрольно-перевірочна робота фізичних осіб, погашення податкового боргу, постановка на облік платників податків. За фактом звернення в ДПІ в Чорноморському районі АР Крим ДПС ОСОБА_8 вона пояснити нічого не змогла, оскільки через неї протягом дня проходить багато людей. На ОСОБА_6 був покладений обов'язок по проведенню ремонтних робіт в будівлі ДПІ в Чорноморському районі АР Крим (т. 3 а.с. 78).
Доводи апеляцій засудженого ОСОБА_6 та його захисника про те, що надані ОСОБА_8 кошти були використані за призначенням саме для ремонту, що підтвердили у судовому засіданні свідки, у тому числі начальник ДПІ ОСОБА_12, саме ОСОБА_8 заперечувала проти наявності в діях ОСОБА_6 корисної зацікавленості, обману або зловживання довірою, також доводи апеляцій про те, що саме ОСОБА_8 заперечувала проти наявності в діях ОСОБА_6 корисної зацікавленості, обману або зловживання довірою, свого підтвердження не знайшли.
Будь яких даних, які б ставили під сумнів достовірність показань потерпілої та свідків не встановлено.
Крім того, їх показання узгоджуються з іншими матеріалами справи, а саме:
- протоколом використання спеціальних хімічних речовин від 11.07.2012 року, відповідно до якого були оглянуті та помічені грошові кошти у розмірі 2700 грн. надані громадянкою ОСОБА_8 для перевірки її заяви про вимагання хабару (т.1 а.с.18-19);
- протоколом огляду місця події від 11.07.2012 року, відповідно до якого зафіксовано сліди спеціальних хімічних речовин на руках ОСОБА_9 та грошових купюрах, виявлених в кишені у останнього (т.1 а.с.54-57);
- висновком судово-хімічної експертизи №2/202 від 23.08.2012 року, згідно з яким на поверхнях купюр, вилучених у ході огляду місця події, тампонах зі змивами з рук ОСОБА_9, є нашарування речовини, яка має загальну родову приналежність зі зразком, яким помічені кошти (т.1 а.с.97-101);
- протоколами від 12.07.2012 року про результати здійснення оперативно-розшукових заходів що проводилися 26.06.2012 року та 11.07.2012 року стосовно ОСОБА_9 (т.1 а.с.114, 115, 116);
- протоколами огляду диску та розшифровки розмови від 28.08.2012 року, прослуховування, на якому міститься записи за 26.06.2012 року та 11.07.2012 року (а.с.117-121, 122-127);
- протоколом огляду, прослуховування та розшифрування записів, що містяться на диктофоні, згідно з яким на ньому є запис розмови між ОСОБА_8, начальником ДПІ у Чорноморському районі ОСОБА_16, та ОСОБА_6 (т.1 а.с. 137-139);
- наказом №1003-о від 08.05.2012 року про призначення ОСОБА_6 на посаду першого
заступника начальника ДПІ в Чорноморському районі АРК (т.2 а.с. 17);
- інформацією Кримського територіального управління ПрАТо «МТС Україна» щодо телефонних дзвінків, здійснених з номера телефону НОМЕР_1 з 12.06.2012 по 11.07.2012 з якої вбачається, що з телефону, що належить ОСОБА_6 були здійснені дзвінки на мобільний телефон ОСОБА_17 (НОМЕР_2) та мобільний телефон ОСОБА_8 (НОМЕР_3);
- протоколом огляду мобільного телефону від 14.07.2012 року належного ОСОБА_9 у якому встановлені дзвінки на мобільні телефони належні ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (т.2 а.с.76-77).
Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляцій ОСОБА_6 та його захисника про те, що ОСОБА_8 добровільно погодилася оплатити безготівковим способом рахунок на суму 2700 грн. на придбання будівельних матеріалів для ремонту будівлі ДПІ району. Зазначені доводи спростовуються як показаннями потерпілої, свідків, а також дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.
Суд, при дослідженні й оцінці доказів, які ставили б під сумнів винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, процесуальних порушень не допустив.
Доводи апеляцій засудженого ОСОБА_6 та його захисника, про те, що у діях ОСОБА_18 відсутній склад злочинів, оскільки ОСОБА_8 добровільно надала ДПІ допомогу на ремонт будівлі, перевірялись судом першої інстанції, який прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість прийняття їх до уваги, так як в матеріалах справи міститься достатньо відомостей про вимагання та отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_8 грошових коштів за не притягнення її до адміністративної відповідальності за здійснення торгівельної діяльності без реєстрації як суб'єкту підприємницької діяльності. Пояснення свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 про проведення в будівлі ДПІ ремонтних робіт не суперечать дослідженим матеріалам справи. Однак доказів про використання отриманих від ОСОБА_8 грошових коштів на проведення ремонту суду не надано.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про винність засудженого ОСОБА_6 та вірно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 364 КК України, як зловживання владою, тобто умисне з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів державної податкової служби в особі ДПІ у Чорноморському районі АР Крим, вчинене працівником правоохоронного органу; ч. 1 ст.190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману; ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, тобто закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обмани, вчинене повторно.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою скасування або зміну вироку, як під час досудового так і під час судового слідства, а також порушення ст. 62 ч. 3 Конституції України, ст. ст. 8, 9 Закону України "Про оперативно-розшукної діяльності" від 18.02.1992 року, під час досудового слідства, не встановлено.
Відповідно до висновку проведеної службової перевірки за фактом можливих неправомірних дій з боку працівників СДСБЕЗ Чорноморського РВ ГУМВС України в АРК, встановлено, що в діях начальника СДСБЕЗ Чорноморського РВ ГУМВС України в АРК ОСОБА_21, оперуповноваженого СДЗБЕЗ Чорноморського РВ ГУ МВС України в АРК ОСОБА_22, оперуповноваженого СДЗБЕЗ Чорноморського РВ ГУ МВС України в АРК ОСОБА_23 відсутні ознаки складу злочину або дисциплінарного проступку (т. 2 а.с.15-159).
Що ж стосується доводів прокурора та представника потерпілої про м'якість призначеного засудженому ОСОБА_6 покарання у виді 5 років позбавлення волі зі застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, то вони непереконливі.
Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Призначаючи покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував тяжкість вчиненого злочину, особа засудженого, а також обставини, що пом'якшують покарання: раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується за місцем проживання і роботи позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину. Суд прийняв до уваги розмір спричиненої шкоди, який складає 5400 грн. та відсутність обставин які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України.
Рішення про призначення ОСОБА_6 покарання зі застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України суд першої інстанції належно мотивував.
Доводи апеляцій про м'якість призначеного ОСОБА_6 покарання безпідставні.
Таким чином колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку по справі, про що ставиться питання в апеляціях прокурора, засудженого, його захисника та представника потерпілої, не встановлено.
Враховуючи наведене, керуючись п. 15 «Перехідних положень» КПК України, ст. ст. 362, 365-366 КПК України (в ред. 1960 р.), колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,-
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_6, його захисника ОСОБА_5, представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2012 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Судді
Капустіна Л.П. Балахонов Б.Л. Єлгазіна Л.П.