Справа № 1001/1817/2012
Провадження № 2/355/71/13
15 лютого 2013 року Баришівський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Литвиненко О.Л.
секретаря Кривинчук Т.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 третя особа: приватний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 про визнання заповіту нікчемним.
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання заповіту нікчемним, мотивуючи його тим, що 21 травня 2007 року ОСОБА_6 склала на його ім'я заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7. В липні 2012 року позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_6 померла. Після звернення до нотаріальної контури з заявою про прийняття спадщини, позивачу стало відомо, що 23 жовтня 2007 року ОСОБА_6 склала інший заповіт посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 на ім'я відповідачки ОСОБА_4 Померла ОСОБА_6 була неписьменною, не вміла ні читати, ні писати, тому не могла власноручно вчинити напис та підпис у заповіті. Вважає, що останній заповіт було посвідчено з грубим порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення, без участі свідків, а тому він є нікчемним, яким просить в позові визнати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлений позов та пояснила суду, що у 2007 році ОСОБА_6 склала заповіт на ім.»я позивача, який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7. В липні 2012 року позивач дізнався, що ОСОБА_6 померла. Після звернення до нотаріальної контури з заявою про прийняття спадщини, йому стало відомо, що 23 жовтня 2007 року ОСОБА_6 склала інший заповіт посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 на ім'я відповідачки ОСОБА_4 Померла ОСОБА_6 була неписьменною, не вміла ні читати, ні писати, тому не могла власноручно вчинити напис та підпис у заповіті. У заповіті від 23.10.2007 року запис про те, що текст заповіту прочитано вголос і власноручно підписано особисто ОСОБА_6 зроблено не нею, а особисто нотаріусом. У вказаному заповіті мається лише підпис «ОСОБА_6», що не є підтвердженням, що заповідач ОСОБА_6 була письменною. Підтвердженням неписьменності померлої ОСОБА_6 є попередній її заповіт від 01.05.2007 року на ім.»я позивача, укладений в присутності двох свідків. Вважає, що останній заповіт було посвідчено з грубим порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення, без участі свідків, а тому він є нікчемним.
Відповідачка ОСОБА_4 заявлений позов не визнала, пояснила суду, що ОСОБА_6 була письменною, читала газети, календар, мала освіту три класи. Вона багато років хворіла, не ходила, мала другу групу інвалідності. Коли оформлявся оспорюваний заповіт, то ОСОБА_4 була присутня. Заповіт оголошувала нотаріус, а ОСОБА_6 лежачи його підписувала. В позові просить відмовити.
Представник відповідачки ОСОБА_2 не визнав заявлений позов, вважає факт не писемності ОСОБА_6 не встановленим і не доведеним, а заповіт складений ОСОБА_6 23.10.2007 року без порушень. В позові просить відмовити.
Третя особа по справі приватний нотаріус Баришівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 заявлений позов не визнала та пояснила суду, що 23 жовтня 2007 року нею було посвідчено заповіт ОСОБА_6 на ім'я відповідачки ОСОБА_4, який вона підписала власноручно після того як заповіт ОСОБА_6 особисто був прочитаний. Вважає, що заповіт від 21 травня 2007 року, складений на ім'я ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7, посвідчений з порушенням законодавства України. На думку третьої особи позивачем не надано доказів неписемності ОСОБА_6. В позові просить відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 жовтня 2007 року ОСОБА_6 склала заповіт на ім'я відповідачки ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за № 3875.
Відповідно до ст.202 ЦК України заповіт є одностороннім правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.1257 ЦК України - заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Відповідно до п. 17 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається. В п.16 вказаної постанови зазначається, що «заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини».
Згідно ч.2 ст.215 ЦК України нікчемний правочин є недійсний через невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України п.4 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 6 листопада 2009 року, «нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом».
Відповідно до вимог ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; має бути особисто підписаний заповідачем, а якщо особа не може особисто підписати заповіт, то відповідно до ч.4 ст. 207 ЦК України у її присутності він підписується іншою особою.
Відповідно до ч.2 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що померла ОСОБА_6 була неписьменною, не вміла ні читати, ні писати, в зв'язку з чим не могла власноруч вчинити напис та підпис у заповіті, що підтверджується її заповітом на ім'я позивача ОСОБА_3, посвідченим 21 травня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером 1478 к. У вказаному заповіті нотаріусом зазначено наступне: «у зв'язку з неписьменністю гр. ОСОБА_6 на її особисте прохання та в її присутності текст заповіту підписано ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Заповіт вголос прочитаний заповідачу до його підписання ».
Відповідно до п.2.18.5 Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 18 квітня 2005 року № 95 неписьменною вважається особа, яка не вміє читати.
Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.1253 ЦК України заповіт має бути посвідчений у присутності не менше двох свідків. За таких обставин заповіт має бути зачитаний свідками і вони його мають підписати.
Відповідно до ст.45 Закону України «Про нотаріат» (чинної на момент посвідчення останнього заповіту) якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин не може власноручно підписати угоду, заяву чи інший документ, за його дорученням і в його присутності та в присутності нотаріуса або іншої посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, угоду, заяву чи інший документ може підписати інший громадянин. Про причини, з яких громадянин, заінтересований у вчиненні нотаріальної дії, не міг підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі.
Вказаний порядок посвідчення заповіту від імені неписьменної особи також підтверджується п.п.16 та 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 р. №20/5 (чинної на момент посвідчення останнього заповіту).
Згідно ч.2 ст.1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.
Всупереч зазначеним нормам законодавства, останній заповіт ОСОБА_6 від 23 жовтня 2007 року на ім'я відповідачки ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, було посвідчено нотаріусом з порушенням вимог ст.1253 ЦК України, тобто без участі свідків за умови що заповідач ОСОБА_6 не могла самостійно прочитати та власноручно підписати оспорюваний заповіт.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 1248 Цивільного кодексу України - нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.
Крім того, відповідно до п. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (чинної на момент посвідчення останнього заповіту) - нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів . У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається ним перед його підписом.
Судом встановлено під час розгляду даної цивільної справи, що при посвідченні спірного заповіту від 23.10.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, дані вимоги закону дотримані не були.
Спірний заповіт від 23 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 від імені ОСОБА_6 був записаний власноручно нотаріусом, але не був прочитай особисто заповідачем, що є порушенням ч.3 ст.1248 ЦК України, яка вказує на необхідність прочитання заповіту особисто заповідачем. Крім того, як вбачається з тексту посвідчувального напису, речення «мною, ОСОБА_6, текст заповіту прочитано вголос власноручно підписано» записано власноручно нотаріусом ОСОБА_5, що є порушенням п.157 вищезазначеної інструкції, якою передбачено, що про особисте прочитання та підписання заповіту заповідачем, зазначається ним особисто перед його підписом.
Суд вважає, що є всі підстави вважати заповіт ОСОБА_6 від 23 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 на ім»я ОСОБА_4, нікчемним.
Вказані обставини нікчемності спірного заповіту підтвердила допитана в судовому засіданні відповідач ОСОБА_4, про те, що покійна ОСОБА_6 в зв'язку з хворобою не могла самостійно пересуватись, а тому для підписання заповіту на її користь нею був запрошений нотаріус додому. Також пояснила відповідач, що вона була присутня весь час в кімнаті під час вчинення нотаріусом нотаріальної дії, після закінчення якої не ОСОБА_6, а нотаріус ОСОБА_5 прочитала записаний нею власноручно заповіт в голос. Крім того, відповідач зазначила, що покійна ОСОБА_6 мала освіту 3 класи.
Будь-яких письмових доказів на підтвердження заперечень проти заявленого позову та того, що ОСОБА_6 була письменною, мала освіту хоча три класи, а також медичних довідок, які б підтверджували її хворобу та неможливість прибути до нотаріальної контори, відповідачка ОСОБА_10 суду не надала.
Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 не заперечувала того факту, що покійна ОСОБА_6 не читала особисто вголос заповіт складений нею власноручно, та не заперечувала того факту, що напис у заповіті «мною, ОСОБА_6, текст заповіту прочитано вголос власноручно підписано» був зроблений не заповідачем а нотаріусом, при цьому зазначила, що це не є порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.
Враховуючи те, що саме Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено порядок посвідчення заповітів, а стаття 1257 ЦК України передбачає наслідки порушення вимог щодо його форми та посвідчення, а саме, його нікчемність, твердження нотаріуса про те, що це не є суттєвим порушенням при посвідченні спірного заповіту є безпідставними.
Суд вважає, що заповіт від 23 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 від імені ОСОБА_6, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, в зв'язку з чим є нікчемним, що є підставою для задоволення позову.
Суд не приймає як доказ письменності ОСОБА_6 довіреність від 16.09.2008 року, видану ОСОБА_6 ОСОБА_11, посвідчену державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 та довіреність від 25.04.2010 року видану ОСОБА_6 ОСОБА_4 та посвідчену приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, поскільки судом не перевірялись їх законність, обставини видачі, форма, зміст. Суд також не приймає як доказ показ и свідка ОСОБА_13 про те, що померла ОСОБА_6 років 25 назад в її присутності записувала рецепт, поскільки ніяких доказів на підтвердження вказаних пояснень не надано. Суд також не приймає як доказ по справі покази свідка ОСОБА_4 в частині, що ОСОБА_6 вміла читати та писати, поскільки не надано жодного доказу на підтвердження даних пояснень.
Встановлені судом обставини підтверджуються:
- показами свідка ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_6 багато років хворіла, була лежачою, в неї рухались лише кілька пальців на руці;
- показами свідка ОСОБА_14 про те, що весною 2007 року він був запрошений в якості свідка у нотаріальній конторі, коли нотаріус повідомила, що бабуся, яка оформляла заповіт не вміє читати та писати; він і іще один свідок вслух їй прочитали даний заповіт по черзі і підписали;
- показами свідка ОСОБА_15 про те, що його було запрошено до нотаріуса бути свідком, так як бабуся яка оформляла заповіт була неп письменна; заповіт він і другий свідок по черзі прочитали вголос та підписали;
- показами свідка ОСОБА_13 про те, що у будинку ОСОБА_6 були церковні книги, яка в неї освіта була не знає, де ОСОБА_6 і ким працювала теж не знає;
- показами свідка ОСОБА_16 про те, що бачив біля ліжка ОСОБА_6 окуляри, кгиги, журнали, але щоб вона сама читала не бачив;
- показами свідка ОСОБА_17 про те, що ОСОБА_6 особисто розписувалась за отримання пенсії, але вона ніколи не бачила як ОСОБА_6 писала б рукописний текст;
- заповітом від 01.05. 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від імені ОСОБА_6;
- заповітом від 23 жовтня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 від імені ОСОБА_6;
- довіреністю від 16.09.2008 року, виданою ОСОБА_6 ОСОБА_11, посвідчену державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори ОСОБА_12;
- довіреністю від 25.04.2010 року видану ОСОБА_6 ОСОБА_4 та посвідчену
приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу ОСОБА_5.;
- копією спадкової справи № 157\2011 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6;
- іншими матеріалами справи.
За даних обставин позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 202, 207, 215, 1247, 1248, 1257 ЦК України, ст. ст. 3, 15, 119, 120, 209-213 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року, ст. 45 ЗУ « Про нотаріат», суд
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати заповіт ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, 23 жовтня 2007 року на користь ОСОБА_4 нікчемним.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.
Суддя Баришівського районного суду О. Л. Литвиненко