"18" вересня 2012 р.справа № 2а-0870/2378/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.
при секретарі судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаком Плюс" в особі ліквідатора Заєць Ю.С. до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень -рішень, -
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаком Плюс" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій неправомірними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23 березня 2011 року № 000/852302 та № 000/862302 - задоволено в повному обсязі: визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя 23.03.2011 № 000/852302; визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя 23.03.2011 № 000/862302.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову про відмову в задоволенні позову позивача в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 26 листопада 2010 року на зборах учасників ТОВ "Нафтаком плюс" було прийнято рішення про ліквідацію ТОВ "Нафтаком плюс". Головою ліквідаційної комісії призначена Заєць Юлія Сергіївна, про що ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було повідомлено рекомендованим листом.
Так, згідно п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 на підставі наказу № 260 від 21.02.2011, та направлення № 205 від 21.02.2011 представниками ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя -Волковою І.Ю., Кулак Н.І., проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Нафтаком Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 01.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 01.03.2011 відповідно до затвердженого плану перевірки.
В результаті перевірки було складено акт № 38/23-2/35673183 від 10.03.2011. 25.03.2011 позивачем були отримані податкові повідомлення-рішення від 23.03.2011 № 000/852302 та № 000/862302 від 23.03.2011.
Позивачем відповідно до вимог Податкового кодексу України (упродовж 5 робочих днів) були підготовлені заперечення по акту перевірки, які зареєстровані 30.03.2011 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя.
06.04.2011 до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя цінним листом була надіслана скарга на податкові повідомлення-рішення № 000/852302 та № 000/862302 від 23.03.2011.
08.04.2011 скарга на зазначені повідомлення-рішення була отримана ДПА у Запорізькій області, копію якої було надано до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя.
Листом від 06.04.2011 № 3665/10/23-2 позивача було повідомлено про залишення наданих заперечень без розгляду, посилаючись на те, що акт було вручено 10.03.2011 під розписку.
Внаслідок перевірки встановлено порушення позивачем Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме в наслідок невизнання податкових декларацій позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2010 по 01.03.2011 та з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року та за 1 півріччя та за 9 місяців 2010 року позивачем безпідставно зменшено валові витрати та неправомірно сформовано податковий кредит .
Відповідно до п. 3.1 (стор.3-4) валовий дохід позивача за півріччя 2010 року складав 14662914 грн., за 3 квартал 2010 р. -18045286 грн., за 2010 рік -22467000 грн.
Валові витрати встановлені в акті (стор.8) складають з півріччя 2010 року 13874738 грн., за 3 квартал 2010 року -16950505 грн., за 2010 рік -13334966 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначено зменшення валових витрат за результатами 2010 року у порівнянні із 3 кварталом 2010 року на суму 3 615 539 грн. (стор.10-11). Зазначене зменшення можливе внаслідок повернення передплати, що була зроблена у третьому кварталі, та повернена підприємству у четвертому. Це в свою чергу суперечить даним бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Нафтаком Плюс", оскільки зазначених господарських операцій в даних періодах не відбувалось.
Відповідно до акту перевірки п. 3.2 (стор.14), за даними перевірки встановлено обсяг податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 2598251 грн., при цьому зобов'язання були встановлені за період 2 та 3 кварталу (квітень-вересень).
Податковий кредит за період квітень-вересень складає 2547314 грн.
В акті перевірки (стор. 15) посадові особи ДПІ посилаються на податкові декларації з податку на додану вартість за період з 01.04.2010р. по 01.03.2011р., проте за період з квітня 2010 року по серпень 2010 року жодна податкова декларація з ПДВ не була визнана як податкова звітність.
Поняття валових витрат виробництва та обігу чітко визначається ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якої валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно до п.п 7.3. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідачем по справі не було досліджено в повному обсязі первинні документи, які б свідчили про неправомірне формування складу валових витрат та податкового кредиту. Позивачем дійсно було порушено порядок ведення податкової звітності, а не протиправне формування розміру валових витрат підприємства та формування податкового кредиту позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають,, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаком Плюс" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень - рішень підлягає задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги .
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ч.2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко