8.1.1
Іменем України
14 лютого 2013 року Справа № 812/1032/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Матвєєвої В.В.
при секретарі Сіряцькому А.С.
за участю сторін:
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача Варламової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними,-
25 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби, яким позивач просив визнати неправомірними дії відповідача щодо складання необґрунтованого висновку в акті перевірки № 800/17-2420700063 від 25.07.2012.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у висновках акту перевірки від 25.07.2012 необґрунтовано зазначено, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами суперечать інтересам держави і суспільства, укладені правочини є нікчемними. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними з огляду на те, що укладені між позивачем та його контрагентами правочини з категорії нікчемних перейшли до категорії оспорюваних, що означає, що податковий орган, перш ніж застосовувати податкові наслідки його недійсності, має отримати підтвердження своїх висновків у судовому порядку. Вказані у висновках акту перевірки припущення суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Позивач, проводячи господарські операції з контрагентами та здійснюючі перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, спричиняв реальні зміни свого майнового стану, тому такі дії були спрямовані на реальне настання господарських операцій. Посилання відповідача в акті перевірки на дані автоматизованої системи співставлення є незаконними, так як чинне законодавство не надає такими даним доказового статусу.
Крім того, як зазначає в своєму позові позивач, відповідач перевищив свої повноваження щодо визнання правочинів недійсними, оскільки така компетенція належить виключно суду.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному у позові, позов просили задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок, відповідно до повідомлення від 25.06.2012 та наказу від 25.06.2012 фахівцями ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області було проведено документальну планову перевірку фінансово - господарської діяльності позивача з питань дотримання платником вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011. При проведенні перевірки були взяті до уваги акти Ленінської МДПІ у м. Луганську від 30.01.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Завозінвест» та ТОВ «Метал Трейд СВ» щодо підтвердження господарських відносин із ФОП ОСОБА_4
За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовано, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, неможливо встановити вид транспорту, розмір витрат на перевезення, до перевірки ФОП ОСОБА_4 не надано договорів, первинних документів, які б свідчили про здійснення ПП «Завозінвест» та ТОВ «Метал Трейд СВ» поставки товарно-матеріальних цінностей. Крім того відповідач зазначив, що для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише документального оформлення. Господарська операція повинна фактично відбутися, проте, в даному випадку таких операцій не було здійснено, оскільки, як було встановлено актами Ленінської МДПІ у м. Луганську від 30.01.2012, у контрагентів позивача відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Тому у позивача ФОП ОСОБА_4 відсутнє право на включення до складу податкового кредиту вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей по операціям з ПП «Завозінвест» та ТОВ «Метал Трейд СВ». У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 09.09.1994 за НОМЕР_1 (а. с. 13). Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби з 14.09.1994 за № 69 (а. с. 225) та зареєстрована платником податку на додану вартість 30.09.1997, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_2 від 05.07.2006 (а. с. 41).
Матеріалами справи підтверджується, що у період з 06.07.2012 по 18.07.2012 фахівцями ДПІ у м. Сєвєродонецьку, відповідно до наказу від 25.06.2012 № 13-у (а. с. 49 зв.) та повідомлення від 25.06.2012 № 307/01-87 (а. с. 49), було проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Метал трейд СВ» та ПП «Завозінвест», про що складений акт № 800/17-2420700063 від 25.07.2012 (а. с. 14-29), згідно якого виявлено:
- взаємовідносини між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Метал трейд СВ» та ПП «Завозінвест» суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 215, п. п. 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України не є дійсними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку фізичної особи-підприємця;
- порушення п. п.7.2.1 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п.7.4, п. п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97ВР (зі змінами та доповненнями), п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 51928,00 грн., а саме в тому числі у січні 2010 року - 8804,00 грн., у лютому 2010 року - 18169,00 грн., у червні 2010 року - 5562,00 грн., у липні 2010 року - 7154,00 грн., у серпні 2010 року - 3144,00 грн., у вересні 2010 року - 2874,00 грн., у жовтні 2010 року - 3193,00 грн., у січні 2011 року - 3028,00 грн.;
- ст. 13 Розділу IV ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 30.04.1993 № 43-93, п. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), п. п. 9.12.1, п. 9.12, ст. 9 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних (зі змінами та доповненнями), абз. «а» ст. 13 Наказу ГДПІ України від 21.04.1993 № 12 «Про затвердження Інструкції «Про прибутковий податок з громадян» (зі змінами та доповненнями), ФОП ОСОБА_4 завищено валові витрати за рахунок здійснення правочинів, що не є дійсними з ТОВ «Метал Трейд СВ» та ПП
Завозінвест», на суму 244497,99 грн. за 2010 рік та чистий оподатковуваний дохід на суму 244497,99 грн., внаслідок чого донарахований податок з доходів за 2010 рік складає 36674,70 грн.;
- п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ ФОП ОСОБА_4 завищено валові витрати за рахунок здійснення правочинів, що не є дійсними з ПП «Завозінвест», на суму 15141,60 грн. за 2011 рік та чистий оподатковуваний дохід на суму 15141,60 грн., внаслідок чого донарахований податок з доходів за 2011 рік складає 2574,07 грн.
Наказ на проведення перевірки та повідомлення були надіслані на адресу позивача та отримані ним особисто 29.06.2012 (а. с. 48 зв.).
Не погоджуючись з актом від 25.07.2012 № 800/17-2420700063 позивачем 01.08.2012 до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області було подано заперечення (а. с. 70-76). Рішення від 08.08.2012 № 10211/17-202 висновки акту залишено без змін (а. с. 77-87).
В судовому засіданні встановлено, що в ході проведення перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області були використані дані актів перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську від 30.01.2012 № 100/16/33352412 (а. с. 52-54) та від 30.01.2012 № 101/16/36324058 (а. с. 55-57) про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Метал Трейд СВ» та ПП «Завозінвест» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків 01.06.2010 по 31.01.2011, в яких зроблено висновок про відсутність у зазначених підприємств необхідних умов для ведення господарської діяльності та встановлено факт відсутності реального здійснення господарської діяльності за перевіряємий період та безпідставність формування податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з поставки товарно-матеріальних цінностей.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, станом на момент виникнення спірних правовідносин визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, окрім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до норм ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача ФОП ОСОБА_4 була проведена відповідно до плану-графіку проведення перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2012 року (а. с. 50).
Згідно ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи Державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з п. п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
У відповідності до п. 1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Відповідно до п. п. 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Як вбачається із матеріалів справи, Ленінською МДПІ у м. Луганську по відношенню до ТОВ «Сплав Метал СВ» та ПП «Завозінвест» було складено акти про неможливість проведення зустрічної звірки, з яких вбачається, що ведення господарської діяльності зазначені підприємства із своїми контрагентами не мали змоги здійснювати, так як податковим органом встановлено факт відсутності матеріальної бази цих підприємств, будь-яких товарно-матеріальних цінностей. ТОВ «Сплав Метал СВ» та ПП «Завозінвест» проведено документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності підприємств.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною метою проведення документування фактично не здійснених фінансово-господарських операцій ФОП ОСОБА_4 з ТОВ «Сплав Метал СВ» та ПП «Завозінвест» є отримання податкової вигоди і, як наслідок, несплата платежів до бюджету.
Крім того, з матеріалі справи вбачається, що на підставі акту перевірки від 25.07.2012 № 800/17-2420700063 податковим органом 10.08.2012 були винесені податкові повідомлення - рішення № 0000681702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб в загальній сумі 39892,29 грн., з яких за основним платежем - 39248,77 грн., за штрафними санкціями - 643,52 грн. (а. с. 42), та № 0000691702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 64154,00 грн., з яких за основним платежем - 51928,00 грн., за штрафними санкціями - 12226,00 грн. (а. с. 43).
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Таким чином із системного аналізу податкового законодавства випливає, що акт перевірки - це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.
Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі дії зі складання акту не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків.
Суд звертає увагу, що акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та, в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.
При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, податкові повідомлення-рішення № 0000681702 та № 0000691702 від 10.08.2012, які були винесені за результатами перевірки та на підставі акту перевірки від 25.07.2012 року № 800/17-2420700063 оскаржені позивачем у судовому порядку 09 січня 2013 року. Відповідно 11.01.13 та 10.01.13 були відкриті провадження по адміністративним справам №812/273/13-а та №812/275/13-а, що підтверджується ухвалами (а.с.67,69). Як пояснив представник позивача одна справа розглянута, але постанова не набрала законної сили, інша знаходиться на розгляді.
Таким чином суд прийшов до висновку, що позивачем реалізовано своє право на оскарження актів індивідуальної дії, які породжують для нього певні наслідки, а саме встановлюють зобов'язання щодо сплати податків у певному розмірі, та які були прийняті на підставі висновків оскарженого акту перевірки від 25.07.2012 року № 800/17-2420700063. Розгляд питання щодо правомірності прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень охоплює і питання правильності висновків акту перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржені рішення.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Оскільки акт перевірки від 25.07.2012 року № 800/17-2420700063 не породжує для позивача певних правових наслідків, так само, як і висновки цього акту не є обов'язковими для позивача, права та обов'язки для позивача створює тільки податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі висновків акту та також оскаржено позивачем, суд вважає твердження позивача про неправомірність висновків зазначеного акту безпідставною. Відповідно безпідставною є вимога про визнання дій неправомірними щодо складання висновку в акті перевірки, оскільки висновок акту є його складовою частиною, а право податкового органу на складання акту за результатами перевірки визначено податковим законодавством.
Дії відповідача щодо підстав та порядку проведення планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 позивачем не оскаржуються.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій щодо складання висновку в акті перевірки №800/17-2420700063 від 25 липня 2012 року слід відмовити.
Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій щодо складання висновку в акті перевірки №800/17-2420700063 від 25 липня 2012 року
відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 19 лютого 2013 року.
Суддя В.В. Матвєєва