33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 лютого 2013 року Справа № 5019/1674/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Петухов М.Г. ,
судді Гулова А.Г.
за участю представників сторін:
позивача - гол.держ.под.інсп-р Форет М.С. (пост.дов. №339/10-16 від 06.03.2012 р.)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.12.12 р. про припинення провадження
у справі № 5019/1674/12 (суддя Пашкевич І.О. )
за позовом державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби
до відповідача комунального теплопостачаючого підприємства "Комуненергія" Рівненської міської ради
про розірвання договору реструктуризації податкового зобов'язання
Відповідно до ухвали господарського суду Рівненської області від 25.12.2012 р. припинено провадження у справі № 5019/1674/12 за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівному до комунального теплопостачаючого підприємства "Комуненергія" Рівненської міської ради про розірвання договору реструктуризації податкового зобов'язання. Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки є публічно-правовим та має вирішуватись у порядку адміністративного судочинства, тому провадження у справі припинив згідно з п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Не погоджуючись із ухвалою господарського суду, позивач Державна податкова інспекція у м.Рівному подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу у справі № 5019/1674/12 та прийняти рішення про задоволення позову. Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права.
На думку скаржника, судом першої інстанції не було враховано приписи ст.12 ГПК України з якої вбачається, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірвання та виконанні господарських договорів.
За умовами договору № 183 від 20.11.2006 р. комунальнму теплопостачаючомі підприємству "Комуненергія" Рівненської міської ради було реструктуризовано зобов'язання по податку на прибуток в сумі 3353204,00 грн., і підставою позову є несплата узгодженого податкового зобов'язання в сумі 7539367,48 грн. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач не заперечував щодо розірвання даного договору, оскільки розділом 2 п.2.2 договору про реструктуризацію податкового зобов'язання визначено, що Державна податкова інспекція у м.Рівному звертається до суду щодо дострокового розірвання договору у разі накопичення нового податкового боргу.
Крім того, скаржник звертає увагу на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що п.10.3 Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-ІУ від 23.06.2005 р. визначено, що договір про реструктуризацію заборгованості може бути скасований в судовому порядку за позовом кредитора в разі, якщо боржник ухиляється від виконання умов договору щодо здійснення поточних розрахунків за договором реструктуризації основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) або щодо повної сплати платником податків поточних нарахувань сум податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів.
Відповідач комунальне теплопостачаюче підприємство "Комуненергія" Рівненської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.12.2012 р. у справі № 5019/1674/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зазначає у відзиві, що ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Зі змісту статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК
України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. .
За частиною 1 статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З позовної заяви ДПІ України у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вбачається, що позивач звернувся з вимогою про розірвання договору про реструктуризацію податкового зобов'язання, який укладений відповідно до владних повноважень Державної податкової інспекції, визначених Податковим кодексом України, а тому вказаний спір є публічно-правовим та має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідач вважає вірним посилання місцевого господарського суду на пункт 4.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому визначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, зокрема, що справа зі спору непідвідомча господарському суду.
На думку відповідача, судом першої інстанції належним чином оцінені підстави, за яких необхідно було припинити провадження у даній справі та правильно застосовані норми процесуального права.
Одночасно з відзивом відповідачем було надіслане клопотання, в якому останній просить суд розглянути дану справу без участі його представника, з урахуванням обставин, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 12 лютого 2012 р. представник позивача (скаржника) підтримав апеляційну скаргу і просить задоволити її.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованність ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 20.11.2006 р. Державна податкова інспекція у м.Рівному та комунальне теплопостачаюче підприємство "Комуненергія" Рівненської міської ради уклали договір № 183 про реструктуризацію податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3353204,00 грн. відповідно до рішення від 20.11.2006 р. "Про реструктуризацію податкового зобов'язання" (а.с.5).
У договорі зазначено, що Державна податкова інспекція у м.Рівному, укладаючи договір, діяла на підставі Закону України "Про державну податкову служба" та ст.10.2.3. Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-ІУ від 23.06.2005 р.
За умовами п.1.1. цього договору Державна податкова інспекція провела платнику реструктуризацію податкового зобов'язання (без пені та штрафних санкцій) терміном з 20.11.2006 р. по 21.10.2016 р. по податку на прибуток (11020200) на загальну суму 3353204,00 грн. з відстрочкою погашення податкового зобов'язання (без пені та штрафних санкцій) терміном на два роки з 20.11.2006 р. по 20.11.2008 р. на загальну суму 3353204,00 грн.
В п.2.2 розділу 2 договору зазначено, що ДПІ зобов'язана звернутись до суду щодо дострокового розірвання договору, якщо платник податків накопичує новий податковий борг, тобто не сплачує поточних нарахованих сум податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів після укладання договору про реструктуризацію.
В позовній заяві позивач зазначив, що вимога про розірвання договору обумовлена наявністю заборгованості в сумі 7539367,48 грн., яка виникла в результаті несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, нарахованої згідно з самосійно поданою платником декларацією № 9047633099 від 09.08.2012 р.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевим господарським судом про непідвідомчість справи господарському суду, враховуючи наступне.
Згідно зі ст.12 ГПК України визначено справи, підвідомчі господарським судам, зокрема, згідно з п.1. ч.1 господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Відповідно до п.п.2, 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду Україи від 24.10.2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України та Законом України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-ІУ від 23.06.2005 р.
Як визначено п. 1.2. Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» в редакції, яка була чинна на момент укладання договору, погашення заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом.
Договір про реструктуризацію податкового зобов'язання №183, укладений сторонами 20.11.2006 р., за правовою природою є адміністративним договором, метою якого є реалізація функцій держави в особі відповідного органу.
Так, згідно з п.10 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент укладання договору) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до норм Податкового кодексу України та Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" обовязковим учасником договору про реструктуризацію податкового зобов'язання є суб'єкт владних повноважень - ДПІ у м.Рівному, яка у цьому договорі діє від імені держави та в її інтересах, і змістом цього договору є права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень. У Законі України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" чітко визначені умови та терміни виконання договорів про реструктуризацію, і правом на зміну умов договору в цій частині податковий орган не наділений.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що спір є публічно-правовим і його вирішення належить до компетенції адміністативного суду, тому правомірно припинив провадження у даній справі з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 80 ГПК України, враховуючи, що однією із сторін договору про реструктуризацію податкового боргу від 20.11.2006 р. №183 є орган владних повноважень - Державна податкова інспекції у м. Рівне, який згідно Законів України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» був наділений повноваженнями щодо надання розстрочення податкового боргу і правовідносини між сторонами спірного договору пов'язані з реалізацією повноважень позивача як суб'єкта владних повноважень, окрім цього, дані відносини пов'язані з виконанням бюджету, з забезпеченням надходження всіх передбачених доходів і спрямування цих коштів на фінансування видатків.
Згідно з п.4 ч.2 ст.17 КАС України на публічно-правові спори, зокрема, на спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів поширюється юрисдикція адміністративних судів. Норми п.10.3. ст.10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначають, що договір про реструктуризацію основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) повинен укладатися з урахуванням таких умов: договір про реструктуризацію заборгованості може бути скасований в судовому порядку за позовом кредитора в разі, якщо боржник ухиляється від виконання умов договору щодо здійснення поточних розрахунків за договором реструктуризації основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) або щодо повної сплати платником податків поточних нарахованих сум податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів.
Пунктом 4.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, зокрема, що справа зі спору непідвідомча господарському суду.
За наведених обставин відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду Рівненської області від 25.12.2012 р. про припинення провадження у справі № 5019/1674/12.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу позивача державної податкової інспекції у м.Рівному залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.12.2012 р. про припинення провадження у справі №5019/1674/12 залишити бе змін.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гулова А.Г.