14.02.2013Справа №5002-23/ 4569-2012
За позовом Заступника Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України
2.Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини морської
до відповідача Приватного підприємства «Артек - Союз»
за участю у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Військову частину А3009
про стягнення 196725,57 грн.
Суддя Доброрез І.О.
Представники :
Від позивача 1- Кравець О.М., довіреність № 220/945/д від 11.12.2012, представник;
Від позивача 2- Кравець О.М., довіреність № б/н від 28.01.2013, представник;
Від відповідача - не з'явився;
Прокурор - Рибкін О.Ю, довіреність № посвідчення №012222 від 01.11.2012
Від третьої особи - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Заступник Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі : 1-Міністерства оборони України, 2 - Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини морської звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Артек-Союз», в який просить стягнути с відповідача заборгованість станом на 20.05.2012 за договором від 15.02.2007 №75 про надання послуг по забезпеченню електроенергією у розмірі 196725,57 грн.
Представник позивачів та прокурор у судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали.
Третя особа явку свого представника не забезпечила, про час та місце слухання справи була проінформована належним чином.
Представник відповідача у судові засідання 01.06.2013 та 14.02.2013 не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1, п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, висновок прокурора, суд
Встановив :
15.02.2007 Військова частина А3009 (Виконавець), Севастопольська квартирно - експлуатаційна частина морська (Одержувач грошових коштів) та Приватне підприємство «Артек-Союз» (Замовник) уклали договір №75 на надання послуг із забезпеченням електроенергією.
Відповідно до пункту 1.1 договору Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги із забезпечення електроенергією у військових містечках №275, №811, №401, відповідно до показників приладів обліку.
Згідно з пунктом 2.1 договору плата з надання послуг відповідно до пункту 1.1 цього договору здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок оОримувача за фактично спожиту електроенергію на підставі рахунків, підписаних Отримувачем, який відновлює лімітну статтю КЕКВ-1163 Виконавця.
Замовник здійснює оплату за наданні послуги відповідно до пункту 1.1 цього договору протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку виконавця (пункт 2.2 договору).
Пункт 3.2 договору встановлює обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі виконувати умови цього договору (підпункт 3.2.1 договору); своєчасно проводити оплату Отримувачу за спожиту електроенергію за тарифами ВАТ ЕК "Севастопольенерго" з урахуванням ПДВ (підпункт 3.2.5 договору).
Відповідно до розділу 7 договору для оплати за спожиту послугу, згідно з пунктом 1.1 цього договору вважається період з 25 календарного числа попереднього розрахункового місяця до 1 календарного числа поточного місяця.
Згідно з пунктом 7.4 рахунок-акт за надані послуги складається отримувачем на підставі довідки, що надається виконавцем та погоджується із замовником, про фактично спожиту електроенергію та надсилається замовнику через представника або поштою.
Відповідно до пункту 7.5 договору замовник здійснює 100% оплату за спожиту електроенергію протягом 5 календарних днів з моменту отримання рахунку.
На виконання умов укладеного між сторонами договору, відповідачу надавалися послуги із забезпечення електроенергією, про що свідчать нормативні розрахунки про спожиту електроенергію.
Однак, замовником припинилась належним чином здійснюватися оплата по виставленим рахункам за отримані послуги, що призвело до утворення заборгованості у сумі 196725,57 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі наступного.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підпунктом 3 пункту 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Підставою виникнення зобов'язання в даному випадку виступає договір про надання послуг із забезпечення електричною енергією.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано доказів оплати спожитої електроенергії на підставі виставлених Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морська рахунків №548 від 22.09.2011 на суму 18706,74 грн., №614 від 19.10.2011 на суму 19818,76 грн., №33 від 05.01.2012 на суму 24758,59 грн., №66 від 10.01.2012 на суму 25021,12 грн., №106 від 03.02.2012 на суму 25304,03 грн., №181 від 05.03.2012 на суму 25041,62 грн., №240 від 18.04.2012 на суму 27706,19 грн., №291 від 07.05.2012 на суму 30368,52 грн., всього - на суму 196725,57грн.
Відсутність сплати вказаної суми за отримані послуги є односторонньою відмовою з боку відповідача від укладеного договору.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.
Повне рішення складене 19.02.2013.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (вул. Павленко, 2А, оф.3, м.Сімферополь, АРК, 95006; ідентифікаційний код 30741489) на користь Міністерства Оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м.Київ, 03168) у особі Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, 60, м.Севастополь, 99049; ідентифікаційний код 30741489) 196725,57 грн. заборгованості.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (вул. Павленко, 2А, оф.3, м.Сімферополь, АРК, 95006; ідентифікаційний код 30741489) в дохід Державного бюджету (отримувач - УДКСУ у м.Сімферополі АРК, м.Сімферополь, рахунок 31211206783002, банк отримувача ГУ ДКС в АР Крим, м.Сімферополь, код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026, код платежу 22030001) 3934,51грн. судового збору.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя І.О. Доброрез