Справа: № 2а-2525/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
14 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
при секретарі: Білошапка Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного відділу в Миронівському районі Контрольно ревізійного управління в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2011 року у справі за позовом Миронівської центральної районної лікарні до Контрольно-ревізійного відділу в Миронівському районі Контрольно ревізійного управління в Київській області про визнання дій протиправними та скасування акту, -
Позивач звернувся з позовом до Контрольно-ревізійного відділу в Миронівському районі Контрольно ревізійного управління в Київській області про визнання дій протиправними та скасування акту від 18.03.2011 року №24-31/8.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволені позову.
Представники позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, актом ревізії встановлено, що нарахування індексації орендної плати по договорах оренди комунального майна проводилось з порушенням вимог п. 13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 та знаходиться у спільній власності територіальних громад Миронівського району, затвердженої рішенням сесії Миронівської районної ради від 25.09.2007 року № 118-12- V в частині коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, що призвело до невірного її нарахування за період, що є предметом перевірки. В результаті неправильного нарахування індексації орендної плати, Миронівською ЦРЛ протягом 2009-2010 років недоотримано власних надходжень в сумі 35644,12 грн.
У запереченнях на акт ревізії від 26.04.2011 року № 715 Миронівська центральна районна лікарня, посилаючись на рішення Миронівської районної ради від 06.08.2008 року та наступні рішення 2010 року, просила скасувати акт в частині нарахування індексації орендної плати, як такий, що не відповідає дійсності.
У відповідь на вказаний лист Контрольно-ревізійний відділ в Миронівському районі Київської області у листі від 05.05.2011 року № 24-16/301 зазначив, що доводи не є запереченнями, оскільки подані з порушенням процедури, а також не погоджується зі скасуванням відповідного акту перевірки від 18.03.2011 року, оскільки акт був підписаний представником Миронівської ЦРЛ без застережень.
Крім того, відповідач зазначає, що посадовим особам лікарні до ревізії не було надано документів, що підтверджують правильність нарахування індексації орендної плати, а саме змін до рішення сесії Миронівської районної ради від 25.09.2007року № 118-12-V.
Як вбачаться, позивачем фактично оскаржуються самі факти, викладені в акті перевірки, що, на думку колегії суду, не є належним способом захисту порушених прав позивача.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом, до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень, у контексті положень КАС України, необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Оспорюваний позивачем факт, який викладений в акті перевірки не має обов'язкового характеру, а тому не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що дії Контрольно-ревізійного відділу в Миронівському районі Контрольно ревізійного управління в Київській області при складанні акту ревізії від 18.03.2011 року №24-31/8 фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р, є правомірним та таким, що відповідають чинному законодавству.
А тому, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з постановлениям нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного відділу в Миронівському районі Контрольно ревізійного управління в Київській області - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2011 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог Миронівської центральної районної лікарні до Контрольно-ревізійного відділу в Миронівському районі Контрольно ревізійного управління в Київській області про визнання дій протиправними та скасування акту - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М.Ганечко
Судді: А.Ю.Коротких
О.Г.Хрімлі
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.