Справа № 2а1352/11 Головуючий 1-ої інстанції - Примаченко В.О.
Суддя-доповідач - Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
31 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бужак Н.П.
Ганечко О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахування і зобов'язання зробити перерахунок пенсії,-
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахування і зобов'язання зробити перерахунок пенсії.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно п. 2 ч. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС та є інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, що діяла, на момент виникнення спірних правовідносин, особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, що діяла, на момент виникнення спірних правовідносин, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 та від 28.05.2008 року № 530 позивачу не правомірно виплачували щорічну допомогу на оздоровлення, основна та додаткова пенсія в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційних скаргах відповідача не знайшли свого підтвердження, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бужак Н.П.
Ганечко О.М.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бужак Н.П.
Ганечко О.М.