Справа № 1818/1709/2012
№ провадження 2/588/7/13
15.02.2013 Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Маслова В.В., за участі секретаря Кучмій Д.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тростянець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання домоволодіння спільним майном подружжя, визнання права власності на 1\2 частину та поділ домоволодіння внатурі, -
встановив
ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4, зазначаючи, що у період з 17.09.2005 по 09.08.2011 він перебував у шлюбних відносинах з відповідачкою, в період яких у 2008 році їй від власного батька в дар дістався старий дерев'яний будинок по АДРЕСА_1. В період з серпня 2008 року по 2010 рік він з відповідачкою за спільні кошти та спільними зусиллями знесли старий житловий будинок та побудували на його місці новий. Відповідачкою було отримано свідоцтво про право власності на новий будинок. Після розірвання шлюбу виник спір про поділ спільного майна подружжя, у зв'язку із чим позивач просить суд: визнати домоволодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя; визнати за ним право власності на 1\2 частину вищезазначеного жилого будинку з надвірними будівлями і спорудами та виділити її в натурі.
Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судовому засіданні вказала про можливість поділу будинку відповідно до запропонованого у висновку судової будівельно-технічної експертизи варіанту поділу №2. Також зазначила про необхідність врахування того, що домогосподарство, яке є предметом спору було подаровано особисто їй під час шлюбу, надвірні будови при цьому залишились в тому ж стані, що і на момент дарування, позивачу після розірвання шлюбу залишився автомобіль, а тому просила суд вимоги позивача задовольнити частково, а судові витрати стягнути пропорційно задоволеним вимогам.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, мотивуючи рішення, зазначає про наступне.
Згідно копії паспорту позивача НОМЕР_1 від 23 грудня 1999 року та свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2 від 09.08.2011 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 17.09.2005 по 09.08.2011.(а.с.5-9).
У період шлюбу відповідачка - ОСОБА_4 отримала від свого батька ОСОБА_5 в дар домогосподарство по АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування серії ВЕМ №295749 від 23.01.2007 (а.с. 31).
На момент дарування дане домогосподарство складалось з житлового будинку з верандою, ганком, сараю - літньої кухні, погрібу, сараю, убиральні та огорожі.
Як встановлено в судовому засіданні і сторонами не оспорювалось у період із серпня 2008 року по 2010 рік на місці старого будинку позивачем та відповідачкою за спільні кошти та спільними зусиллями був побудований новий житловий будинок загальною площею 86, 2 кв.м.
Відповідачкою на новозбудований будинок було отримано свідоцтво про право власності серії САЕ № 129765 від 07.04.2011(а.с.57).
Згідно із ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ЦК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Враховуючи вищезазначене суд вважає, що на новозбудований сторонами у справі будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя, оскільки він був набутий подружжям за час шлюбу.
В той же час, на інші об'єкти домоволодіння, за вказаною адресою (надвірні будови - сарай, сарай-літня кухня, вбиральня), режим спільної сумісної власності не розповсюджується, оскільки вони були об'єктом дарування одному із подружжя і за час шлюбу не зазнали змін.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині визнання домоволодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на 1/2 частину будинку з надвірними будівлями і спорудами підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про реальний поділ будинку набутого сторонами за час шлюбу суд виходить із положень ч. 1 ст. 70 СК України, відповідно до яких, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 1 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір між ними може бути вирішено судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
В судовому засіданні сторони дійшли згоди щодо поділу будинку згідно запропонованого у висновку судової будівельно-технічної експертизи варіанту №2.
За таких обставин, суд, заслухавши пояснення сторін, дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача про виділення йому в натурі 1/2 частини житлового будинку та про відмову у задоволенні вимог про виділення у власність 1/2 частини надвірних будов.
Разом із тим, як позивач так і відповідач наполягають на виділенні за собою частини житлового будинку, що помічена у висновку судової будівельно-технічної експертизи жовтим кольором.
У зв'язку із цим, суд вважає за необхідне здійснити поділ з закріпленням частини житлового будинку поміченої у висновку експерта жовтим кольором (варіант поділу №2) за відповідачем.
При цьому суд враховує ту обставину, що залишаючи у власності відповідача надвірні будівлі такий варіант поділу забезпечить його вільний доступ до вказаних будівель.
Також суд враховує, що зі сторони будинку, поміченої у висновку експерта жовтим кольором, розташоване домогосподарство батьків відповідача, а тому закріплення за ним вказаної частини будинку є більш доцільним.
Отже, частина будинку, що виділяється судом ОСОБА_3 зазначена на графічному варіанті розподілу наведеному у додатку № 3 висновку судової технічно-будівельної експертизи, складеної 29.11.2005 і позначена зеленим кольором.
Частина будинку, що виділяється судом ОСОБА_4 зазначена на графічному варіанті розподілу наведеному у додатку № 3 висновку судової технічно-будівельної експертизи, складеної 29.11.2005 року і позначена жовтим кольором.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України відповідно до яких стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати по справі складають:
- сплаченого судового збору у розмірі 840 грн.(обраховано згідно ринкової вартості 1/2 домоволодіння визначеної у висновку експерта);
- витрат за проведення судової будівельно - технічної експертизи у розмірі 3685 грн.;
- витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн.
Разом, сума витрат складає 6025 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а вартість будинку у загальній вартості домоволодіння згідно розрахунків зазначених у висновку експерта становить 95 %, сума витрат, що підлягає стягненню складає 5723,75 грн.(6025 х 95%=5723,75).
Керуючись ст.ст. 10, 60, 81, 88, 213, 214, 215, 217 ЦПК України, ст.ст. 57, 60, 70, 71 Сімейного Кодексу України, 370 ЦК України -
Позов задовольнити частково.
Визнати житловий будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Провести розподіл житлового будинку АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в наступному порядку:
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину вказаного будинку, яка складається з:
- житлової кімнати "1-5" площею 25,1 кв.м;
- житлової кімнати "1-4" площею 13,7 кв.м;
- коридору "1-1" площею 4,2 кв.м, а всього на загальну площу 43,0 кв.м.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину вказаного будинку, яка складається з:
- тамбуру "І" площею 2 кв.м;
- коридору "ІІ" площею 4,7 кв.м;
- коридору "1-1" площею 4,2 кв.м;
- ванної "1-2" площею 7,5 кв.м;
- житлової кімнати "1-3" площею 12,2 кв.м;
- кухні "1-6" площею 12,6 кв.м, а всього на загальну площу 43,20 кв.м.
Зобов'язати ОСОБА_3 протягом 12 місяців з дня набрання цим рішенням законної сили провести наступні перебудови:
- улаштувати вхідний тамбур до приміщення 1-5 глибиною не менш 1,4 м;
- улаштувати перегородку в приміщенні 1-5 для утворення коридору шириною не менш 1,1 м;
- улаштувати дверний отвір до утвореного приміщення, вставити дверний блок;
- улаштувати перегородку в приміщенні 1-1 для утворення приміщень площею по 4,2 кв.м;
- демонтувати дверний блок, закласти отвір між приміщеннями 1-1 та 1-3.
Зобов'язати ОСОБА_4 протягом 12 місяців з дня набрання цим рішенням законної сили провести наступні перебудови:
- демонтувати перегородку між приміщеннями 1-2 та 1-3 для улаштування житлової кімнати.
- улаштувати вбиральню на території подвір'я з урахуванням вимог державних будівельних норм.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 5723,75 грн. судових витрат.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 діб з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Маслов