Справа № 628/307/13- ц
Провадження № 2/628/316/13
21 лютого 2013 р. м. Куп'янськ
Куп'янський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Шиховцової А.О.,
за участю секретаря - Шевченко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою територіальної громади м. Куп'янська в особі виконавчого комітету Куп'янської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Куп'янськ», про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщення,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що в неприватизованій кімнаті АДРЕСА_1, зареєстрований ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, але відповідач у спірній квартирі не проживає з січня 2011 року по теперішній час, тобто більше шести місяців, що відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України є підставою в судовому порядку визнати його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням. Даний факт підтверджується актами про не проживання громадянина за місцем його реєстрації від 05.12.2011 року та 04 грудня 2012 р., що були складені та завірені ТОВ "Керуюча компанія КомЕнерго -Куп'янськ".
Крім цього, відповідач не сплачує плату за користування жилим приміщенням і комунальні послуги, незважаючи на те, що відповідні квитанції виписані на його ім'я, оскільки він є власником особового рахунку.
Щомісяця збільшується заборгованість за житлово-комунальні послуги, за адресою відповідача, станом на 01.02.2012 року, заборгованість становить 706,29 грн. Даний факт призводить до збільшення дебіторської заборгованості підприємств, що надають житлово-комунальні послуги.
Відповідач не звертався до виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області для бронювання житлового приміщення, що передбачено ст. 73 Житлового кодексу України.
ОСОБА_1 самостійно виїхав в невідомому напрямку, тому встановити місце його знаходження не надалося можливим.
Визнання ОСОБА_1, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням в кімнаті АДРЕСА_1, необхідне позивачу для вирішення питання про подальше використання вищевказаного житлового приміщення.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд: визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його присутності, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить винести по справі заочне рішення.
Відповідач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає у повному обсязі.
Представники третіх осіб також в судове засідання не з'явилися, надавши до суду заяви про розгляд справи без їх присутності.
Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася згідно вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Квартиронаймачем спірного житлового приміщення з 1999 р. є ОСОБА_2, 1980 року народження, яка самостійно знялася з реєстрації 29.11.2006 року /а.с. 7, 11/.
Згідно довідки ТОВ КК "Коменерго Куп'янськ від 15.01.2013 р. № 84 та інформації ГУ ДМС України в Харківській області від 05.02.2013 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, значиться зареєстрованим у спірній кімнаті АДРЕСА_1 /а.с.6, 14/.
Актом не проживання громадянина за місцем його реєстрації від 05.12.2011, який виданий ТОВ КК "Коменерго Куп'янськ", встановлено, що ОСОБА_1 з січня 2011 року не проживає за адресою АДРЕСА_1 /а.с.8/. Актом не проживання громадянина за місцем його реєстрації від 04.12.2012, який виданий ТОВ КК "Коменерго Куп'янськ", встановлено, що ОСОБА_1 з січня 2011 року не проживає за адресою АДРЕСА_1, кімната відкрита, його речей в ній немає (а.с.9).
Згідно довідки від 01.02.2012 р. заборгованість за комунальні послуги за адресою кімн. АДРЕСА_1, складає 706,29 грн. (а.с.10).
Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
В ч. 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. А у відповідності до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно ч. 2 ст. 107 ЖК України, у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
П. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"(зі змінами та доповненнями), передбачено, що відповідно до ст.107 ЖК наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Ст. 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців, тобто з цього виходить, що в разі якщо особа протягом шести місяців, без поважних причин не проживає в житловому будинку, то суд згідно зі ст. 72 ЖК України, може визнати таку, особу втратившою право користування житловим приміщенням.
Докази поважності причин не проживання у спірному приміщенні, у порушенні ст. 60 ЦПК України, відповідачем до суду надані не були. Тому враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що наявність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, а також те, що відповідач за комунальні послуги не платить, у кімнаті АДРЕСА_1 не проживає, визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням в кімнаті № 60, необхідне позивачу для вирішення питання про подальше використання вищевказаного житлового приміщення, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги позивача.
Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст. ст. 10,11, 57, 60, 61, 157, 209, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, Пленумом Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 року № 2 (зі змінами та доповненням) суд, -
Позовну заяву територіальної громади м. Куп'янська, в особі виконавчого комітету Куп'янської міської ради - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - за адресою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий А.О.Шиховцова