Справа № 2-915/12 Головуючий у І інстанції Тиханський О.Б
Провадження № 22-ц/780/903/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.
Категорія 18 18.02.2013
14 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Савченка С.І.,
суддів: Панасюка С.П., Даценко Л.М.,
при секретарі Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Київської обласної ради "Обухівське бюро технічної інвентаризації", про визнання проведення технічної інвентаризації недійсною, скасування її, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням змін до позовних вимог, просив визнати справу технічної інвентаризації квартири АДРЕСА_1 бракованою, визнати недійсними «технічну характеристику» та «план», що є складовою технічної інвентаризації та скасувати їх, зобов'язати відповідача переробити та виправити помилки у вказаних документах, зобов'язати відповідача виготовити правильну «технічну характеристику» та «план», стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування збитків за проїзд в сумі 434грн., витрат на поштові конверти в сумі 7грн.70коп., судові витрати в сумі 1599грн.20коп. та моральну шкоду в сумі 18250грн.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору №61076 від 16 лютого 2010 року про участь у фонді фінансування будівництва та договору №61076 від 24 червня 2011 року про уступку майнових прав він є інвестором будівництва квартири АДРЕСА_1 і набув майнових прав на вказаний об'єкт інвестування.
Забудовником вказаного об'єкту інвестування виступало ТОВ «Українська інвестиційна будівельна компанія «Укржитлоінвест», яке у встановленому законом порядку звернулося до КП «Обухівське бюро технічної інвентаризації» з проханням провести первинну технічну інвентаризацію вказаного об'єкта інвестування.
22 липня 2011 року відповідач провів первинну технічну інвентаризацію вищезазначеної квартири, за результатами проведення якої останній надав забудовнику три документи, а саме: технічний паспорт, технічну характеристику та план квартири.
Вказані документи, на думку позивача, суперечать вимогам законодавства щодо порядку проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна та містять значну кількість помилок зокрема, при визначенні дійсної площі зазначеної квартири, відповідачем допущено порушення державних будівельних норм, внаслідок чого площа квартири стала більшою ніж та, що зазначена у проектній документації.
На численні звернення позивача щодо виправлення недоліків та помилок, що містяться в «технічній характеристиці» та «плані квартири» відповідач не реагує.
Такі дії відповідача вважає неправомірними та такими, що порушують його право мати правильно визначену, дійсну фактичну площу проінвестованої квартири, а тому звернувся до суду із вказаним позовом за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги. Свої вимоги апелянт обґрунтовує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення виходив з того, що позивач не є власником об'єкту інвестування, а тому його права відповідачем жодним чином не порушуються.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 16 лютого 2010 року між позивачем та ПАТ АКБ «Аркада» укладено договір №61076 про участь у Фонді фінансування будівництва житлового будинку, що споруджується ТОВ «Українська інвестиційна будівельна компанія «Укржитлоінвест» за адресою: вул.Будівельників, м.Українка, Київська область (а.с.6-9).
Відповідно до умов договору від 24 червня 2011 року, укладеного між ПАТ АКБ «Аркада» та позивачем, останній прийняв від банку майнові права на об'єкт інвестування, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (а.с.10-11).
Судом також встановлено, що ТОВ «Українська інвестиційна будівельна компанія «Укржитлоінвест», як забудовник зверталося до КП КОР «Обухівське БТІ» з проханням оформити технічні паспорти на 112 квартир односекційного 16-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 та провести контрольний обмір квартири НОМЕР_1 у вказаному будинку (а.с.12, 143).
Відповідно до вимог ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не є власником об'єкту інвестування, що підтверджується зокрема рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 березня 2012 року та ухвалою апеляційного суду Київської області від 21 травня 2012 року та не заперечується позивачем.
Відповідно до ч.ч.1, 3ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особам, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи викладене, колегія суддів, дійшла висновку, що оскільки позивач у встановленому законом порядку не набув права власності на вказану квартиру його права оспорюваними «технічною характеристикою» та «планом» не порушуються.
При цьому твердження апелянта, про те, що він заявив позовні вимоги не з підстав порушення його права власності колегія суддів вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з пояснень позивача вбачається, що неправомірні дії відповідача призвели до порушення його конституційних прав, гарантованих ст.ст.3, 41 Конституції України.
Відповідно до положень ст.41 Конституції України кожному гарантується право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Таким чином, вимоги позивача фактично ґрунтується на порушенні його права власності щодо вищезазначеної квартири, що має виникнути в майбутньому, яке, як встановлено в судовому засіданні, відповідачем не набуто та безпосередньо не порушується.
Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
В судовому засіданні, апелянтом не надано доказів порушення судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та підлягає відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: