Справа № 22-ц-6852/12 Головуючий у І інстанції Гапоненко А.П.
Провадження № 22-ц/780/441/13 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О.В.
Категорія 29 28.01.2013
Іменем України
21 січня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Сержанюка А.С.,
членів колегії - суддів Білоконь О.В., Коцюрби О.П.,
з участю секретаря -Антіпова Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами Державної казначейської служби України, міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі: Державної казначейської служби України, Білоцерківського управління державної казначейської служби України Київської області, міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, Державної казначейської служби України, треті особи: приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство Юстиції», прокуратура м. Біла Церква Київської області, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з приводу незаконного продажу нерухомого майна, -
У жовтні 2011 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на таке.
На підставі виконавчого листа № 2-6788 від 16.12.2008 року міським відділом ДВС Білоцерківського МРУЮ 28 грудня 2009 року були проведені прилюдні торги належного їй майна: будинку АДРЕСА_1, яке продане переможцю прилюдних торгів ОСОБА_3 за 201100 грн.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 20.12.2010 року вказані прилюдні торги визнані недійсними.
Позивач вважає, що при організації і проведенні прилюдних торгів було незаконно реалізоване належне позивачу нерухоме майно за ціною, значно нижчою від дійсної його вартості, чим заподіяна їй матеріальна та моральна шкода.
Позивач просила суд стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів державного бюджету України на її користь матеріальну шкоду в сумі 398 900 грн. та стягнути з Державного казначейства України та міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ за рахунок коштів державного бюджету України на її користь моральну шкоду в сумі 50 000 грн.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2012 року позов задоволено частково.
Стягнено з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 213433 грн.
Стягнено з Державної казначейської служби України та міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 10000 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби України.
В апеляційних скаргах міський відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ, прокурор м. Біла Церква, виступаючи в інтересах держави в особі: Державної казначейської служби України Білоцерківського управління державної казначейської служби України Київської області, міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 18.11.2008 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором та судові витрати на загальну суму 180027 грн. 19 коп.
В межах примусового виконання вказаного судового рішення, міським відділом ДВС Білоцерківського МРУЮ було відкрито виконавче провадження та, згідно договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого предмету іпотеки, 28 грудня 2009 року проведено прилюдні торги з реалізації належного позивачу майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та продане за 201100 грн. переможцю прилюдних торгів - третій особі ОСОБА_3
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2010 року, яке залишено без змін в цій частині рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 07.06.2011 року, вказані прилюдні торги визнані недійсними ( а.с. 11-21).
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, при організації та проведенні прилюдних торгів щодо належного їй будинку, державний виконавець допустив ряд порушень діючого законодавства, які призвели до продажу майна позивача за 201100 грн., тоді як дійсна його вартість складала 414533 грн. Вказаними діями позивачу завдано матеріальної шкоди у розмірі 213433 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн.
Однак з таким висновком не можна погодитись, оскільки суд дійшов його із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам ухвалене судове рішення не відповідає.
Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її матеріально права, має право на їх відшкодування.
Згідно ст. 56 Конституції України, ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
За положеннями ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Матеріали справи не містять доказів, якими підтверджується факт втрат майнового характеру позивача, які заподіяні протиправними діями відповідача. Внаслідок визнання недійсними прилюдних торгів на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2010 року, позивач набула право ставити питання про застосування наслідків недійсності даного правочину, разом з тим зазначене не свідчить про спричинення їй матеріальної шкоди у розмірі 213433 грн.
Так, неповідомлення державним виконавцем позивача про відкриття виконавчого провадження, проведення опису її майна та проведення його оцінки не спричинили будь-яку шкоду позивачу, оскільки ОСОБА_2 була обізнана щодо проведення виконавчих дій, опис предмету іпотеки та його експертну оцінку.
Зокрема, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 452 міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ , ОСОБА_2 була ознайомлена з висновком з експертної оцінки будинку АДРЕСА_1, який оцінено в 182309 грн., про що свідчить її підпис на висновку від 06.05.2009 р., однак не скористалась своїм правом на його оскарження; в подальшому вказаний будинок експертом оцінено в 200958 грн. та реалізовано з прилюдних торгів за 201100 грн.
Не направлення позивачу протоколу проведення прилюдних торгів та акту державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки не є причиною реалізації з прилюдних торгів майна за певною ціною й не тягне за собою зменшення матеріальних благ позивача.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що згідно договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого предмету іпотеки від 04.12.2009 р., не державний виконавець, а приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» здійснювало реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах у порядку, встановленому Законами України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку»та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Мінюсту від 27.10.1999 р. № 68/5.
Суд першої інстанції вказаного не врахував, у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України дійшов помилкового висновку, що позивачу завдано моральної та матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача, що це право слід захищати шляхом стягнення з відповідача грошових коштів.
Також є невірним висновок суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Враховуючи, що позивач не довів, що внаслідок неправомірних дій державного виконавця вона зазнала моральних чи фізичних страждань, а також не надала належних доказів, які б свідчили про негативні наслідки незаконних дій відповідача, що вплинуло на зміну звичайного способу життя позивача, не доведено обґрунтування підставності вимог, їх відповідності вимогам законодавства, не представлено доказів на підтвердження вказаних ним обставин, у зв'язку з чим в заявлених вимогах про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи.
З огляду на зазначене, судове рішення не може бути залишене без змін і підлягає скасуванню в частині стягенння з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди та судових витрат з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факт спричинення йому майнової та моральної шкоди в результаті протиправних винних дій відповідача.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційні скарги Державної казначейської служби України, міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі: Державної казначейської служби України, Білоцерківського управління державної казначейської служби України Київської області, міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, Державної казначейської служби України, треті особи: приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство Юстиції», прокуратура м. Біла Церква Київської області, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з приводу незаконного продажу нерухомого майна.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: