Справа № 705/2849/12
Іменем України
14.02.2013 року м. Іршава
Іршавський районний суд,Закарпатської області в особі головуючого судді Беламут П.М. при секретарі Попович Н.П.. за участю позивача -прокурора Косюк М.Ф. представника третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Стільник Л.І. відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовом прокурора Іршавського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області до ОСОБА_2 ,Іршавської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку
Прокурор Іршавського району звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що рішенням 23-ої сесії 4 скликання Іршавської міської ради від 21.03.2006 року передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_2, яка розташована в АДРЕСА_1, площею 0,06 га та 20.09.2007 року їй видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯД №533196, вважає, що вказане рішення є незаконним та підлягає до скасування з наступних підстав : дана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту та в місцевості, забудова якої генеральним планом забудови м. Іршава не передбачена, оскаржуване рішення Іршавської міської ради від 21.03.2006 року прийнято всупереч вимогам ст. 118 ЗК України, зокрема без надання дозволу на виготовлення проекту відведення та без подальшого затвердження сесією такої, тобто приймаючи вказане рішення про передачу у власність земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за межами населеного пункту та в місцевості, забудова якої генеральним планом не передбачена, Іршавська міська рада вийшла за межі своїх повноважень, що призвело до незаконної передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, враховуючи те, що наведені порушення були виявлені в ході розслідування кримінальної справи №9702210 за якою судом 30.08.2011 року визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, просить суд поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, рішення 23-ої сесії 4-го скликання Іршавської міської ради від 21.03.2006 року, «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_2, яка знаходиться в АДРЕСА_1» скасувати, як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України, визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку
- 2 -
від 20.09.2007 року серія ЯД № 533196 площею 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, який виданий гр. ОСОБА_2, зобов'язати відділ держкомзему у м. Іршава та Іршавському районі скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД № 533196 від 20 вересня 2007 року.
В судовому засіданні прокурор Косюк М.Ф. позов підтримав з мотивів, що вказані в позовній заяві, зменшив позовні вимоги в частині зобов'язання відділ держкомзему у м. Іршава та Іршавському районі скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД № 533196 від 20.09.2007 року, просить суд позов задоволити.
Представник позивача державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області для участі в розгляді справи не з»явився, подав суду заяву, просить суд справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задоволити, а тому на підставі ст.. 169 ЦПК України справу розглянуто в його відсутність.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача управління Держкомзему у м. Іршава та Іршавському районі Стільник Л.І. позов підтримала, суду пояснила, що земельна ділянка виділена відповідачу ОСОБА_2 дійсно знаходиться за межами населеного пункту м. Іршава.
Відповідач ОСОБА_2 в суді позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що позов є безпідставним, оскільки відповідно до вимог Земельного кодексу України вона звернулася до органу місцевого самоврядування, а саме до Іршавської міської ради з відповідною заявою про отримання земельної ділянки, дана заява була розглянута сесією міської ради в результаті чого їй було надано земельну ділянку, нею затрачено значних коштів на виготовлення технічної документації та отримання державного акту на право приватної власності на землю, вважає, що позивачем пропущено трьохрічний строк звернення до суду та не надано доказів про наявність поважних причин пропуску строку позовної давності, просить суд в задоволенні позову відмовити, застосувати строк позовної давності.
Представник відповідача Іршавської міської ради Рацин М.О. в судовому засіданні позовні вимоги визнав, суду пояснив, що дійсно виділена ОСОБА_2 земельна ділянка знаходиться за межами м. Іршава, однак на даний час розробляється проект розширення земельних меж міста Іршави, куди входить в тому числі і земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_2, стосовно поновлення строку для звернення до суду залишає на розсуд суду.
Суд, заслухавши прокурора Косюк М.Ф., представника третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності з слідуючих підстав:
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що рішенням двадцять третьої сесії четвертого скликання Іршавської міської ради від 21 березня 2006 року розглянувши заяву громадянки ОСОБА_2 «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», передано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_2 жительці АДРЕСА_2 в АДРЕСА_1 площею 0,06 га., зобов'язано гр. ОСОБА_2 виготовити необхідну технічну документацію, що посвідчує право власності на земельну ділянку, проектну документацію для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та отримати в районній інспекції ДАБК дозвіл на початок будівельних робіт, контроль за виконанням цього рішення покласти на Іршавський міський відділ земельних ресурсів. /а.с. 6/. 20 вересня 2007 року ОСОБА_2 видано державний акт на право
- 3 -
власності на земельну ділянку серії ЯД № 533196 на підставі рішення Іршавської міської ради від 21.03.2006 року 23-та сесії 4-го скликання, відповідно до якого ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 0,0595 га, яка розташована в АДРЕСА_3 / а.с. 7/.
Відповідно до матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку встановлено, що 18.06.2007 року відповідачем по справі ОСОБА_2 подано до директора ТзОВ «Землемір» ОСОБА_4 заяву про виготовлення технічної документації та державного акту на земельну ділянку для будівництва житлового будинку згідно рішення Іршавської міської ради 23 сесії 4 скликання від 21.03.2006 року. 18.06.2007 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «Землемір» складено договір № 390 на виготовлення кадастрового плану та прив»язка точок повороту меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3. 16.07.2007 року складено технічне завдання на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, яке погоджено начальником міськвідділу земельних ресурсів ОСОБА_5. та директором ТзОВ «Землемір» ОСОБА_4, в якому зазначено, що за результатами проведених робіт повинні бути надані документи : технічна документація, обмінний файл формату іn4, реєстраційна картка земельної ділянки. 16.07.2007 року за № 234 начальником Іршавського міського відділу земельних ресурсів ОСОБА_5 надано висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки, відповідно до якого зазначено, що Іршавський міський відділ земельних ресурсів розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку згідно рішення Іршавської міської ради від 21.03.2006 року погоджує розташування земельної ділянки АДРЕСА_3 загальною площею 0,0595 га та вважає за можливе надати земельну ділянку у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд при умові дотримання вимог чинного земельного законодавства України та використання земельної ділянки за цільовим призначенням, на дану земельну ділянку обмежень не встановлено. 16.07.2007 року за № 410 Іршавським районним відділом містобудування та архітектури надано висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки, де зазначено, що Іршавський районний відділ містобудування та архітектури вважає за можливе надати земельну ділянку у власність ОСОБА_2 при умові дотримання вимог чинного земельного законодавства України та використання земельної ділянки за цільовим призначенням, на земельну ділянку АДРЕСА_3 площею 0,0595 га обмежень не встановлено. 16.07.2007 року складено акт встановлення зовнішніх меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3. 16.07.2007 року складено акт передачі межових знаків на зберігання.
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельної ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до п. 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Позов ґрунтується на постанові Іршавського районного суду від 30.08.2011 року про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ст. 364 ч. 1 КК України по амністії та закриття кримінальної справи відносно нього за ст. 364 ч. 1 КК України. Зі змісту описової частини вказаної постанови суду випливає, що ОСОБА_5 знаходячись 16.07.2007 року за місцем роботи в приміщенні Іршавського
- 4 -
міського відділу земельних ресурсів в АДРЕСА_4, умисно, діючи в інтересах ОСОБА_2 яка бажала отримати у приватну власність земельну ділянку площею 0,0595 га. в АДРЕСА_3, що розташована за межами населеного пункту м. Іршава, достовірно знаючи, що вимогами ст.ст. 38, 39, 56 Земельного Кодексу України заборонено передачу у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків за межами населених пунктів у разі відсутності містобудівної документації незаконно підписав висновок від 16.07.2007 року № 234 про можливість надання у приватну власність такої земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та у подальшому незаконно погодив графічні матеріали місця розташування даної земельної ділянки та кадастровий план ділянки. В подальшому ОСОБА_5 будучи присутнім на засіданні сесії Іршавської міської ради, діючи в інтересах ОСОБА_2 достовірно знаючи, що прийняття рішення про виділення даної земельної ділянки відноситься до компетенції Іршавської РДА вніс незаконну пропозицію депутатам міської ради проголосувати за виділення даної земельної ділянки ОСОБА_2 Після прийняття сесією міської ради позитивного рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_2. підсудній ОСОБА_5 діючи умисно підписав та посвідчив печаткою відділу Держкомзему у м. Іршава державний акт серії ЯД № 533196 на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0595 га, нормативно-грошова оцінка якої складала 1553,4 грн. для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, який в подальшому передав на підпис голові Іршавської міської ради , чим заподіяв державі шкоду на вказану суму.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 153 ЗК України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»№475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.
За висновком Суду в зазначеній справі «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила». Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось
- 5 -
порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».
У цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».
Оцінюючи доводи сторін по їх суті суд вважає, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсним рішення про передачу земельної ділянки та повернення спірного майна державі в порушення права власності набувачів, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки осіб, яким земельні ділянки були передані у власність.
Обґрунтовуючи позов, прокурор та представник позивача про наявність таких обставин не зазначали, відповідач подібні обставини заперечили. Сукупність зібраних по справі доказів вказує на те, що відповідачем ОСОБА_2 не було порушено встановленого земельним законодавством України порядку отримання в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Разом з тим за наявності встановлених обставин при розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст. 364 ч. 1 КК України, акту головного управління Держкомзему у Закарпатській області № 00009 від 19 березня 2010 року, висновку державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 240 від 26.03.2010 року, земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться за межами населеного пункту м. Іршава Закарпатської області, тому Іршавська міська рада не вправі була приймати рішення 21 березня 2006 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2» та видавати державний акт 20.09.2007 року на право власності на земельну ділянку, що оспорюється.
Оцінюючи доводи щодо позовної давності суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд вважає, що позивач в особі органів прокуратури могли своєчасно довідатись про обставини, за яких порушено або могло бути порушено права держави в особі позивача - державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області, оскільки прокуратура наділена чинним законодавством відповідними повноваженнями для своєчасного виявлення обставин виділення та використання земельних ділянок.
В судовому засіданні судом встановлено, що цивільна справа за позовом прокурора Іршавського району в інтересах держави в особі державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області до ОСОБА_2, Іршавської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Іршавської міської ради від 21.03.2006 року «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд , державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 533196 від 20.09.2007 року надійшла до суду 13.11.2012 року. Рішення Іршавської міської ради 23 сесії 4 скликання про передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд громадянці ОСОБА_2 прийнято 21 березня 2006 року, державний акт серія ЯД № 533196 на право власності на земельну ділянку видано 20 вересня 2007 року.
Таким чином, встановлений ст.257 ЦК України термін позовної давності на
- 6 -
момент подачі цього позову сплинув.
Суду не повідомлено переконливих даних про те, що позивачу чи прокурору не було відомо про предмети спору протягом трирічного строку з часу їх видання, також в судовому засіданні не конкретизовано час, коли позивач чи прокурор фактично дізналися про вказані обставини зазначено тільки що вищенаведені порушення були виявлені в ході розслідування кримінальної справи, хоча акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 00009 складено 19.03.2010 року, де зазначено, що спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.
Оскільки відповідачем ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлено про застосування позовної давності, поважних причин пропуску строку позовної давності судом не встановлено, а сплив позовної давності є самостійною правовою підставою для відмови у позові, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Керуючись ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 261, 267 ч. 4, ст. 321 ч. 1 ЦК України, ч. 1 ст. 116, ст. 153, Земельного кодексу України суд , -
В задоволенні позову прокурора Іршавського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області до ОСОБА_2 ,Іршавської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 21.03.2006 року та державного акту на право власності на земельну ділянку від 20.09.2007 року відмовити в зв"язку зі спливом строку позовної давності.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд.Особи які брали участь у справі ,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Беламут П. М.