264/565/13- ц
2/264/376/2013
"15" лютого 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., при секретарі Лосєвій АІ., розглянувши в судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про захист права власності, -
У січні 2013 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист права власності. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що власниками будинку АДРЕСА_1 в рівних частках є її діти: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 В будинку зареєстровані її двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також їх батько ОСОБА_4 - відповідач по справі. За час спільного проживання в сім'ї неодноразово виникали сварки, відповідач застосовував насилля до членів сім'ї, у зв'язку з чим спільне проживання стало неможливе. У вересні 2012 року позивачка разом з дітьми була вимушена залишити будинок та винаймати інше житло. Відповідач самовільно замінив замки на дверях до будинку, тим самим закрив доступ до будинку, в якому знаходяться їх особисті речі. У зв'язку з скрутним матеріальним становищем вона не може оплачувати найману квартиру, отже змушена повернутись до будинку, який належить на праві власності її дітям. Просить вселити її та неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3до вказаного будинку, а також зобов'язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні будинком, передати ключі від трьох вхідних дверей в будинок та підсобних приміщень - сарая та гаражу, що всього складає п'ять ключів.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі, просила задовольнити, а також доповнила вимоги до відповідача, просила стягнути з нього на її користь понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 107,30 грн.
Представник позивача ОСОБА_6, в судовому засіданні також підтримала позовні вимоги, просила задовольнити.
Допитані в судовому засіданні в якості позивачів неповнолітні ОСОБА_2, ОСОБА_3 пояснили, що батько дійсно застосовував відносно до них насилля та створив умови не прийнятні до спільного проживання, тому вони були змушені переїхати до іншого житла, однак у зв'язку з скрутним матеріальним становищем вони вирішили повернутись до житла, що належить їм на праві власності, однак батько змінив замки на дверях і не впускає їх до будинку. Крім того, у вказаному будинку знаходяться їх особисті речі, доступ до яких закритий.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що перешкод у вселенні в спірний будинок не чинить, комплекти ключів позивачка та діти мають. Просив в позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, її інтереси в суді підтримує на підставі довіреності ОСОБА_1
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування №3303 від 07 жовтня 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 є власниками по 1/3 частини будинку АДРЕСА_1.
Крім того, відповідно до довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_1, її дочка ОСОБА_5 надала матері право управляти і розпоряджатись належним їй майном, до якого належить будинок АДРЕСА_1.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що через неприязні відносини між відповідачем та позивачами, останні покинули будинок в вересні 2012 року. Складні сімейні відносини між позивачами та відповідачем підтверджуються неодноразовими зверненнями ОСОБА_1 до правоохоронних органів щодо неправомірних дій відповідача. Як вбачається з постанов Іллічівського РВ МГУ ГУМВД України в Донецькій області про відмову в порушенні кримінальної справи, між позивачами та відповідачем існують неприязні відносини. Внаслідок вказаних фактів позивачів було позбавлено права мирно володіти своїм майном, яке передбачене ст.41 Конституції України та ст.1 Протоколу до конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Згідно до ст.150 ЖК України, ст.383 ЦК України громадяни, що мають у приватній власності квартиру (будинок) користуються нею для особистого проживання та проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ст.155 ЖК України, ст.321 ЦК України громадянин не може бути протиправно позбавлений права власності на своє майно чи обмежений в його здійсненні.
Згідно з довіреністю, виданою ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_1 11 жовтня 2012 року, остання уповноважена на управління і розпорядження усім належним їй на праві власності рухомим і нерухомим майном на території України, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, в тому числі житловими будинками, квартирами, нежилими будівлями та приміщеннями, земельними ділянками, гаражами, транспортними засобами, цінними паперами, укладати усі не заборонені законом договори, договори щодо управління та розпорядження майном, у тому числі: купувати, продавати, приймати в дар, обмінювати, передавати в заставу (іпотеку) за її зобов'язаннями, і приймати у заставу (іпотеку) будь-яке майно, здійснювати розрахунки по укладених договорах, укладати договори про розірвання, припинення та зміну умов договорів.
Відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Згідно ч.3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Таким чином, позивачка ОСОБА_1 має право управляти та розпоряджатись спірним будинком, отже вона підлягає вселенню в будинок.
Суд не може прийняти до уваги твердження відповідача відносно того, що він не перешкоджає позивачам у користуванні жилим приміщенням у спірному будинку, оскільки в судовому засіданні неповнолітні позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дали вичерпні пояснення, відповідно до яких їх батько ОСОБА_4 проживає в будинку АДРЕСА_1 та встановив замки на вхідних дверях, тому вони не мають доступу до будинку, хоча вони є власниками вказаного будинку.
За таких обставин суд вважає, що позов щодо вселення позивачів підлягає задоволенню.
Також підлягають задоволенню і вимоги щодо зобов'язання відповідача не чинити перешкоди позивачам в користуванні будинком та підсобними приміщеннями, а також щодо передачі ключів від вхідних дверей, оскільки вказані факти невід'ємно пов'язані з володінням майном, яке перебуває у власності позивачів.
У зв'язку з задоволенням позову з відповідача підлягають стягнення витрати по сплаті судового збору на користь позивачки в розмірі 107,30 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11,57, 60, 61, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 13, 15, 16,383,321,391 ЦК України, ст.ст.150,155 ЖК України, суд -
Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про захист права власності - задовольнити.
Вселити неповнолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в житловий будинок АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 не чинити перешкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1 та передати ключі від трьох вхідних дверей в будинок та підсобних приміщень - сарая та гаражу, що всього складає п'ять ключів.
Вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 до будинку АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 не чинити перешкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1 та підсобними приміщеннями - сараєм та гаражем.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2 виданий 09 січня 2013 року Іллічівським РВ у м.Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькі області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_3, паспорт НОМЕР_1 виданий 21 травня 1996 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області витрати по сплаті судового збору в розмірі 107,30 грн.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ю. О. Матвєєва