91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
03.02.09 Справа № 15/9
За позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», м. Луганськ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-ЛТД», м. Луганськ
про стягнення 15 023 грн. 28 коп.
Суддя Пономаренко Є.Ю.
за участю:
від позивача - Нікітін С.В., представник за довіреністю № б/н від 12.01.09;
від відповідача - представник не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги:
- стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу за поставлений товар у розмірі 13 901 грн. 19 коп. за договором № 632 від 15.09.07;
- стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення оплати отриманого товару згідно п. 7.3 договору в розмірі 715 грн. 00 коп.;
- стягнути з відповідача на користь позивача три проценти річних за користування чужими коштами згідно ст.. 625 ЦК України у розмірі 89 грн. 04 коп.;
- стягнути з відповідача на користь позивача інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 318 грн. 05 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд встановив наступне.
Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу від 15.09.2007 р., за яким позивач зобов'язався поставити товар -продукти харчування, а відповідач, як покупець, за договором зобов'язався прийняти товар та вчасно сплати його.
На виконання даного договору позивач продав відповідачу товар на суму 17641 грн. 45 коп., що підтверджується накладними:
№ 18304 від 13.09.08 на суму 2637,43 грн.
№ 18307 від 13.09.08 на суму 3207,35 грн.
№ 18795 від 20.09.08 на суму 1008,19 грн.
№ 18813 від 20.09.08 на суму 744,99 грн.
№ 18814 від 20.09.08 на суму 975,04 грн.
№ 18817 від 20.09.08 на суму 1610,40 грн.
№ 19338 від 26.09.08 на суму 261,28 грн.
№ 19403 від 27.09.08 на суму 1297,05 грн.
№ 19404 від 27.09.08 на суму 1225,12 грн.
№ 19406 від 27.09.08 на суму 2040,36 грн.
№ 19408 від 27.09.08 на суму 2018,31 грн.
№ 19873 від 03.10.08 на суму 366,25 грн.
№ 20438 від 10.10.08 на суму 249,68 грн.
Відповідно до п. 3.2 договору відповідач зобов'язаний був здійснити повну оплату протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару.
Відповідач грошові зобов'язання зі сплати за одержану продукцію станом на день подачі позовної заяви до суду у повному обсязі не виконав.
Розмір боргу станом на день подання позову до суду та на час прийняття даного рішення складає 13 901 грн. 19 коп.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.
Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню повністю.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Нарахований позивачем розмір інфляційних нарахувань в сумі 318 грн. 05 коп. є обґрунтованим. Тому, вимога позивача по стягненню з відповідача заявленої позивачем за позовною заявою суми інфляційних втрат задовольняється повністю.
Обґрунтований розмір 3% річних становить 90 грн. 12 коп. Тому, вимоги по стягненню 3 % річних у сумі 89 грн. 04 коп. підлягають задоволенню повністю.
На підставі п. 7.3 договору відповідачем нараховано пеню у розмірі 715 грн. 00 коп.
Обґрунтованим розміром пені у даному спорі за визначений позивачем період є 710 грн. 39 коп., тобто менше, аніж заявлено позивачем. Тому, позовна вимога по стягненню з відповідача пені підлягає задоволенню частково у сумі 710 грн. 39 коп.
Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню борг у сумі 13 901 грн. 19 коп., інфляційні втрати у сумі 318 грн. 05 коп., 3% річних у сумі 89 грн. 04 коп. та пеня у сумі 710 грн. 39 коп. (Всього 15 018 грн. 67 коп.)
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 150 грн. 19 коп. державного мита, а також 117 грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-ЛТД», м. Луганськ, кв. Олексієва, б. 10, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21763334, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», м. Луганськ, пров. Перєєздний, б. 1а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24855806: борг у сумі 13 901 грн. 19 коп., інфляційні втрати у сумі 318 грн. 05 коп., 3% річних у сумі 89 грн. 04 коп., пеню у сумі 710 грн. 39 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 150 грн. 19 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 96 коп. Наказ видати позивачу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписано 04.02.2009р.
Суддя
Є.Ю. Пономаренко