29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" лютого 2009 р.
Справа № 22/5
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля -Тютюн", м. Тернопіль
до товариства з обмеженою відповідальністю "Опус-Авто", м. Хмельницький
про стягнення 281061,56 грн. неустойки
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
позивача : Крих Т.Я.- представник за довіреністю від 01.12.08
відповідача : не з'явився
Рішення приймається 09.02.2009р. оскільки в судовому засіданні 27.01.2009р. оголошувалась перерва.
Суть спору: позивач в позовній заяві та його повноважний представник в судовому засіданні просять суд стягнути на свою користь 281061,56грн. неустойки за затримку усунення недоліків понад граничний термін. Посилається на Закону України "Про захист прав споживачів", договір купівлі-продажу №73SL-155 від 20.06.2007р., накладна №1451 від 26.06.2007р., договір на технічне обслуговування та ремонт автотранспорту №1 від 30.07.2007р., претензію.
На думку позивача, оскільки транспортний засіб товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Тютюн" з гарантійного ремонту повернувся 27.08.2008 р., тобто з прострочкою 150 днів, позивачем згідно зазначеного вище закону за кожен день затримки усунення недоліків понад установлений строк, споживачеві виплачується неустойка у розмірі одного відсотка вартості товару, тобто 281 061,56 грн.
Відповідач проти позову заперечує з огляду на його безпідставність та правову необгрунтованість. Вказує на те, що положення Закону України "Про захист прав споживачів" на позивача не поширюються, оскільки останній не є фізичною особою. Відповідач вказує, що виключно громадяни є споживачем в розумінні вказаного Закону, а на випадки придбання товарів підприємствами дія закону не розповсюджується.
Крім того, на думку відповідача порядок гарантійного ремонту або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів регулює правовідносини між суб'єктом господарювання, що проводить гарантійний ремонт і споживачем - фізичною особою і не стосується правовідносин в сфері господарювання між суб'єктами господарювання.
Представник позивача в судовому засіданні 09.02.2009 р. подав суду заперечення на відзив в якому на підтвердження позовних вимог посилається на Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів. При цьому вказує, що відповідно до цього положення у відповідача виникло право на стягнення неустойки, Закон України "Про захист прав споживачів" на думку відповідача визначає лише розмір неустойки.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.12.2008 р. позивач зареєстрований як юридична особа.
20 червня 2007року товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-Тютюн" придбало на підставі договору купівлі-продажу №73SL-155 у товариства з обмеженою відповідальністю "Вінер Автомотів" автомобіль марки Ford NEW TRANSIT V348 (код WF0XXXTTFX7Y79425). Ціна даного автомобіля становить 171 378,80грн. (з податком на додану вартість), що підтверджується накладною №1451 від 26 червня 2007року.
Відповідно до п.6.2 договору купівлі-продажу товариство з обмеженою відповідальністю "Вінер Автомотів" приймає на себе зобов'язання здійснити передпродажну підготовку автомобіля. Обсяг робіт з передпродажної підготовки визначено заводом-виробником і міститься у відповідних нормативних (експлуатаційних) документах. Подальше регулярне технічне обслуговування автомобіля в межах гарантійного терміну експлуатації здійснюється на загальних засадах на підставі окремих звернень позивача на сервісні центри авторизованих дилерів Компанії "Ford Motor Со", згідно визначеного графіку технічного обслуговування викладеного в сервісній книжці на автомобіль.
Згідно свідоцтва на право продажу автомобілів, реалізації оригінальних запасних частин, гарантійного та сервісного обслуговування, "Опус- Авто" є офіційним дилером FORD Motor Co. в Україні.
Між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) 30 липня 2007р. укладено договір №1 на технічне обслуговування та ремонт автотранспорту, згідно п.1.1. якого відповідач зобов'язується проводити технічне обслуговування та ремонт автотранспорту, що направляється позивачем на підставі заявок, за формою, встановленою відповідачем.
Тобто заявка є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що позивач зобов'язаний виконувати роботи, які передбачені цим договором на протязі терміну дії даного договору, виконувати роботи з дотриманням стандартів та діючих правил.
Згідно п. 5.3 договору виконавець несе відповідальність за своєчасне і якісне виконання технічного обслуговування та ремонту автотранспорту.
Термін дії договору - один рік з моменту підписання, але у будь-якому випадку до повного розрахунку замовника з виконавцем за виконані роботи. Якщо за один місяць до закінчення його терміну дії сторони не повідомлять одна одну про відмову від продовження договору, то цей договір вважається продовженим на такий самий термін.
03 березня 2008р. позивач здійснив замовлення №ОА*00283 на обслуговування автотранспорту позивача Ford NEW TRANSIT (код WF0XXXTTFX7Y79425) державний номерний знак ВО7407АН, в якому вказана проблема з якими позивач звернувся - стук в двигуні, та вказана максимальна тривалість ремонту - 120 днів.
Відповідач 27.08.08р. здійснив ремонт, заміну деталей та здав транспортний засіб з гарантійного ремонту згідно відомості про ремонті роботи і заміну деталей.
Позивач, враховуючи абз. 2 п.23 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів та ч. 9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до яких за кожен день затримки усунення недоліків понад установлений строк, споживачеві виплачується неустойка у розмірі одного відсотка вартості товару, нарахував відповідачу неустойку в розмірі 281061,56грн.
17.10.2008року позивач надіслав відповідачу претензію про сплату неустойки в сумі 281061,56грн., яка ним залишена без відповіді і належного реагування.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно п. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів про надання послуг (договір на технічне обслуговування та ремонт автотранспорту від 30.07.2007 р.).
Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Укладеним договором на технічне обслуговування та ремонт автотранспорту від 30.07.2007 р. сторони не визначили строки проведення ремонту. Заявкою від 03.03.2008 р. обумовлений максимальний термін тривалості ремонту - 120 днів. Проте договором та заявкою сторони не передбачили санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання в частині строків проведення ремонту, зокрема щодо сплати неустойки.
Відповідно до п.22 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" вказує, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ст.67 Господарського Кодексу України відносини підприємства з ін шими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяль ності здійснюються на основі договорів.
Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.96р. "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.
На відносини по виготовленню та продажу товарів, виконанню робіт і наданню послуг громадянином, який не є підприємцем, а також на випадки придбання товарів, користування послугами громадянином лише для підприємницької діяльності або підприємствами, установами, організаціями дія цього Закону не поширюється.
Враховуючи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-Тютюн" м. Тернопіль є юридичною особою (Довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.12.2008 р.) положення Закону України "Про захист прав споживачів" на позивача не поширюються. Так, споживачем відповідно до п. 1 вказаного закону, може бути лише фізична особа (громадянин).
Згідно Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів» Затвердженого наказом Міністерства промислової політики України №721 від 29.12.2004 р. за кожний день затримки усунення недоліків понад граничний або узгоджений термін виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі, визначеному Законом України "Про захист прав споживачів" або заздалегідь узгодженому сторонами.
Посилання позивача на норми вказаного порядку, є також безпідставним, оскільки порядком передбачено сплату розміру неустойки згідно Закону України "Про захист прав споживачів", проте даний Закон захищає права та обов'язки лише фізичної особи та є спеціальним в сфері захисту прав споживачів.
Судом також враховано, що згідно п. 1 порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів (далі - Порядок) визначає відносини між власниками (далі - Споживач) дорожніх транспортних засобів (далі - ДТЗ) та суб'єктами господарювання, в тому числі тими, що здійснюють роздрібну торгівлю ДТЗ (далі - Продавець), підприємствами-виробниками ДТЗ (далі - Виробник) та виконавцями робіт із технічного обслуговування і гарантійного ремонту ДТЗ (далі - Виконавець). Оскільки, поняття "споживач" визначено п.22 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів", тому споживачем в розумінні пункту 1 вказаного порядку є лише фізичні особи.
За таких обставин, суд вважає посилання позивача на норми Закону України "Про захист прав споживачів" необгрунтованими, такими що суперечать вимогам діючого законодавства а тому в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 281061,56грн. неустойки у розмірі 1% від вартості автомобіля за кожен день затримки усунення недоліків понад граничний термін згідно Закону України "Про захист прав споживачів", необхідно відмовити.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля -Тютюн", м. Тернопіль до товариства з обмеженою відповідальністю "Опус-Авто", м. Хмельницький про стягнення 281061,56 грн. неустойки, відмовити.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим.:1 - до справи,2 - позивачу,3 - відповідачу. Помічник судді - Цимбалюк І.О.