Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"03" лютого 2009 р. Справа № 21/197-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Барбашова С.В., судді Могилєвкін Ю.О. , Плужник О.В.
при секретарі Безлепкіній І.П.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Нафтагазпромпроектсервіс", смт. Червоний Донець, Балаклійський район, Харківська область (вх. № 3062 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 10.12.08 р. по справі № 21/197-08
за позовом Закритого акціонерного товариства "Нафтагазпромпроектсервіс" смт. Червоний Донець
до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в осособі філії Управління будівельно-монтажних робіт "Укргазспецбудмонтаж", м. Красноград, Харківська область
про спонукання виконати зобов'язання за договором
встановила:
Закрите акціонерне товариства "Нафтагазпромпроектсервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про спонукання відповідача виконати зобов'язання за Договором № 1-07/1 від 14.02.2007р., додаткової угоди № 1 від 28.09.2007р. та зобов'язати його підписати акт приймання виконаних робіт по формі № КБ-2В та довідку за формою № КБ-3 за лютий 2008 року, а також просив стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.12.08р. по справі № 21/197-08 (суддя Пелипенко Н.М.) в позові відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що статтями 16 Цивільного кодексу України, 20 Господарського кодексу України, не передбачений такий спосіб захисту права, як зобов'язання до підписання акта приймання виконаних робіт та відсутній механізм виконання такого рішення суду.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд необґрунтовано відмовив в позові з посиланням на статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, оскільки, на його думку, особа, права якої порушено, обирає для себе саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2008р. по справі № 21/197-08 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що нормами чинного законодавства не передбачений такий спосіб захисту права, як зобов'язання до підписання акта приймання виконаних робіт, та просить суд розглянути апеляційну скаргу по даній справі без участі його представника.
Позивач 02.02.2009р. письмово повідомив Харківський апеляційний господарський суд розглянути апеляційну скаргу по даній справі без участі його представника.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Нафтагазпромпроектсервіс", колегія суддів дійшла висновку про часткове її задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 14.02.2007р. між сторонами по справі укладено договір будівельного субпідряду № 1-07/1 (далі, Договір), відповідно до умов якого генпідрядник (відповідач) доручив, а субпідрядник (позивач) зобов'язався на свій ризик, своїми силами, а також необхідними матеріалами побудувати за завданням генпідрядника відповідно до проектно-кошторисної документації, умов договору та здати у встановлений строк роботи по будівництву двох восьми-квартирних будинків № 1, № 2 в кварталі № 2 в с.м.т. Червоний Донець, Харківської області, строк закінчення робіт -вересень 2007 року.
Пунктом 7.5 Договору сторони передбачили здійснення відповідачем проміжних платежів на підставі підписаних актів виконаних робіт і довідок про вартість виконаних робіт та витрат, які складаються позивачем щомісячно по мірі готовності окремих робіт та надаються відповідачу не пізніше 25 числа звітного місяця. Відповідач зобов'язався підписувати акти протягом 3 днів з моменту їх надання позивачем.
Пунктом 9.4 сторони визначили, що в разі прострочення субпідрядником строку виконання робіт генпідрядник має право відмовитись від прийняття виконання.
Додатковою угодою № 1 до Договору сторони змінили пункт 2.2 договору щодо строку виконання робіт та визначили закінчення виконаних робіт -грудень 2007 року.
Сума договору становить 1 457 850,44 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем виконувались роботи, про що свідчать підписані сторонами акти приймання-передачі за серпень, вересень 2007 року, а акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року залишився відповідачем не підписаний, в зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Порядок передання та прийняття робіт врегульований статтею 882 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 4 якої передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним, лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного господарського спору є саме невиконання відповідачем зобов'язання по прийняттю виконаних підрядних робіт та підписанню акту форми КБ-2 довідки форми КБ-3 за лютий 2008, який був направлений йому позивачем.
Мотивованої відмови відповідача від підписання акта за лютий 2008 року, заяви про виявлення відступів чи недоліків в проведеній підрядником роботі матеріали справи не містять
Місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у позові в зв'язку з тим, що згідно статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, відсутній такий спосіб захисту права, як зобов'язання до підписання акта приймання виконаних робіт та відсутній механізм виконання такого рішення суду.
Колегія суддів визнає помилковість висновків місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2, цієї статті, визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як зобов'язання до підписання акта приймання виконаних робіт.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Однак, передбачений умовами Договору акт приймання виконаних робіт не містить наведених характеристик, а лише являється доказом на підтвердження певних обставин, в даному випадку, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником, що може бути враховано в сукупності з іншими доказами по справі з наданням йому відповідної оцінки.
Отже, предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.
Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.
Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акт приймання виконаних робіт за договором підряду (який за своєю природою є внутрішньою документацією) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
За приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Отже, зобов'язання відповідача підписати акти виконаних робіт за спірним Договором не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.
Таким чином, посилання заявника апеляційної скарги на статті 16 Цивільного кодексу України, статті 6, 20 Господарського кодексу України, як на підставу правомірно застосованого до даних правовідносин способу захисту своїх прав, а саме зобов'язання відповідача до підписання Акту приймання виконаних робіт по формі № КБ-2В та довідку за формою № КБ-3 за лютий 2008 року, є юридично неспроможним та зробленим при довільному трактуванні норм чинного законодавства.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Враховуючи те, що акт приймання виконаних робіт не носить характеру акту в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України, тому рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2008р. по справі № 21/197-08 підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, таким чином, верховенство права, передбачене конституційною нормою щодо судового захисту, не позбавляє сторону у справі, в даному випадку позивача, на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів у спосіб, як це передбачено чинним законодавством.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 55 Конституції України, статтею 16 Цивільного кодексу України, статтями 6, 20 Господарського кодексу України, статтями 12, 32-34, 43, пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 99, 101, частиною 3 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Нафтагазпромпроектсервіс", смт. Червоний Донець, Балаклійський район, Харківська область задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2008 року по справі № 21/197-08 скасувати.
Провадження по справі № 21/197-08 припинити.
Головуючий суддя Барбашова С.В.
Судді Могилєвкін Ю.О.
Плужник О.В.