91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
29.01.09 Справа № 6/253
Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід», м. Запоріжжя
до Відкритого акціонерного товариства «Первомайський електромеханічний завод ім.К.Маркса», м. Первомайськ Луганської області
про стягнення 782 108 грн. 00 коп.
за участю представників сторін:
від позивача -Шохін М.В., дов. №1 від 05.01.09;
від відповідача -Дуднік М.О, дов. № 27/1д від 05.07.08;
Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 782 108 грн. 00 коп., в тому числі: основний борг -698 622 грн. 19 коп., пеня -48 588 грн. 73 коп., 3% річних - 6 073 грн. 58 коп., інфляційні -28 823 грн. 50 коп.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву за яким позов визнав частково в сумі 578 622 грн. 19 коп., вимоги щодо стягнення пені, інфляційних та 3% річних відповідач не визнає посилаючись на висновок Луганської регіональної торгово-промислової палати, яка встановила форс-мажорні обставини, які перешкоджали виконанню з боку відповідача зобов'язань за договором. Окрім цього, відповідач клопоче перед судом при надання відстрочки строком на 6 місяців.
Представник позивача, проти доводів відповідача та надання останньому відстрочення заперечив.
Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:
25.01.08 між ТОВ «Техпровід» (позивач у справі) та ВАТ «Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса»(відповідач у справі) був укладений договір № 34-34/08, за умовами якого позивач -«Постачальник»зобов'язався поставити, а відповідач -«Покупець»прийняти та оплатити продукцію, зазначену у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу відповідну продукцію на загальну суму 788 622 грн. грн. 00 коп., яку відповідач оплатив частково у сумі 50 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість на суму 698 622 грн. 19 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім цього, позивачем до стягнення заявлені пеня у сумі 48 588 грн. 73 коп., 3% річних у сумі 6 073 грн. 58 коп., інфляційні у сумі 28 823 грн. 50 коп.
Відповідач позовні вимоги визнав частково з підстав, вказаних у відзиві та наведених вище.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд, прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір № 34-34/08 від 25.01.08, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу відповідну продукцію, а останній -прийняти та оплати її на умовах договору.
Пунктом 4.5 договору визначено, що відповідач оплачує продукцію на умовах 50% передплати. Решта 50% передплати -протягом 15 календарних днів з моменту отримання продукції.
Як свідчать матеріали справи, позивач поставляв відповідачу продукцію без здійснення останнім 50% передплати.
Так, із матеріалів справи, а саме: видаткових накладних № 0935 від 12.08.08 і № 1105 від 22.09.08, довіреностей на ім'я Балакирева О.В., Липчанського С.І., рахунків - фактур (арк. справи 31-36), актів звірення розрахунків а також розрахунку позивача вбачається, що ним, на виконання умов договору, поставлено відповідачу продукцію на загальну на суму 788 622 грн. 19 коп., який останній оплатив частково, у зв'язку з чим за відповідачем, на момент подачі позову залишилась заборгованість на суму 698 622 грн. 19 коп.
В той же час, наданими позивачем документами підтверджено, що ним в момент поставки товару відповідачу передавалися рахунки на оплату, які відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України можна вважати вимогами на оплату, у зв'язку з чим, слід визначити, що на момент подачі позову у позивача виникло право вимоги всієї суми заборгованості за поставлений товар.
Але, після подачі позивачем позову, відповідач частково оплатив суму заборгованості за платіжними дорученнями від 18.12.08, 19.12.08, 30.12.08 на загальну суму 120 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим на момент винесення рішення залишилася заборгованість в сумі 578 622 грн. 19 коп. Зазначена заборгованість підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу слід задовольнити частково у сумі 578 622 грн. 19 коп., в решті вимог провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Як було вказано вище, відповідач заперечує проти стягнення пені, інфляційних та 3% річних, посилаючись на висновок Луганської регіональної торгово-промислової палати від 26.01.09.
За вказаним висновком зазначено, що для ВАТ «Первомайський електромеханічний завод»з вересня 2008 року настали обставини непереробної сили (форс - мажор) внаслідок прямого і дійсного впливу на грошові прибутки останнього внаслідок кризи в фінансово-економічній сфері України, що не дало йому належним чином виконати зобов'язання перед позивачем.
З огляду на вказаний висновок, слід зазначити, що розділом 8 договору № 34/34/08 від 25.01.08 сторони передбачили наявність форс-мажорних обставин та їх наслідки, а саме: у разі виникнення пожежі, наводнений, інших лих, війни, воєнних дій, блокади, або інших обставин що не залежать від сторін, строк дії даного договору продовжується на період дії обставин не переробної сили.
Тобто, в даному випадку сторони узгодили лише продовження дії договору, у зв'язку з чим посилання відповідача на дію непереробної сили як на причину невиконання зобов'язань за договором і як на підставу відмови у задоволенні вимог щодо нарахування пені, інфляції, 3% річних є необґрунтованим.
Щодо стягнення з відповідача пені у сумі 48 588 грн. 73 коп. за період з 27.08.08 по 20.11.08 слід зазначити наступне.
Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що за порушення зобов'язань за договором вина сторона сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості партії продукції що підлягає поставці, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.
Матеріалами справи та наведеними вище обставинами справи підтверджено, що відповідачем були порушенні зобов'язання за договором щодо оплати отриманого товару, разом з цим у позивача наступило право вимоги заборгованості за поставлений товар в повному обсязі, у зв'язку з чим нарахування пені за визначений період в сумі 48 588 грн. 73 коп. є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Щодо стягнення інфляційних в сумі вересень -листопад 2008 року в сумі 28 823 грн. 70 коп. і 3% річних за той же період в сумі 6 073 грн. 58 коп. слід зазначити, що відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. В даному випадку позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник. З урахуванням наведених норм законодавства слід визначити, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних також є обґрунтованими та підлягають задоволенню
З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача: борг у сумі 578 622 грн. 19 коп., пеню у сумі 48 588 грн. 73 коп. інфляційні нарахування в сумі 28 823 грн. 70 коп. і 3% річних в сумі 6 073 грн. 58 коп. В решті вимог провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Щодо клопотання відповідача про надання йому відстрочки на 6 місяців слід вказати на те, що відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити рішення, ухвалу тощо.
Відповідачем не надані належні докази, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим на цей час або в майбутньому. Разом з цим, відповідач не довів, що має можливість виконати рішення суду в зазначений строк.
В той же час, представник позивача проти надання відповідачу відстрочки заперечив, посилаючись на недоведеність останнім обставин, за якими можливо надання відстрочки або розстрочки.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса», м. Первомайськ луганської області, пер. Заводський, 1, код, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід», м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32, код 31806384, борг у сумі 578 622 грн. 19 коп., пеню у сумі 48 588 грн. 73 коп. інфляційні нарахування в сумі 28 823 грн. 70 коп. і 3% річних у сумі 6 073 грн. 58 коп. , витрати по сплаті державного мита в сумі7 821 грн. 08 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
3. В решті вимог провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання - 02.02.2009.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Шкуть