"21" січня 2009 р.
Справа № 20/243-08-5393
За позовом: Кооперативу селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ»
до відповідача: Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області
про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники:
від позивача: Труш М.Ю., діюча за довіреністю б/н від 09.12.2008 року;
від відповідача: не з'явився;
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.01.2009 року до 21.01.2009 року
відповідно до ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Кооператив селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ» звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області, в якій просить визнати дійсним договір купівлі-продажу комплексу насосної станції, який розташований в с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58, укладений 15.12.1993 року між Колективним сільськогосподарським підприємством «Виноградівка» та Кооперативом селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ», та визнати за Кооперативом селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ» право власності на комплекс насосної станції, який розташований в с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58, та складається зі споруди насосної станції, загальною площею 125,2 кв.м, та обладнання насосної станції, яке включає в себе два електричні двигуни потужністю 55 кВт кожний, два насоси для перекачування води, два запірні крани, вакуумний пристрій з електричним двигуном, електричний силовий щит, лінію електропередач, трансформатор перемінного струму 2 кВт, канал підводу води, два напірні трубопроводи, два колодязя для забору води, три пристрої для випуску води.
В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на те, що 15.12.1993 року між ним та Колективним сільськогосподарським підприємством «Виноградівка» був укладений договір купівлі-продажу комплексу насосної станції, що розташований в с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58, який був повністю виконаний сторонами. Насосну станцію було обліковано на балансі Кооперативу селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ», а обладнання цієї станції використовувалося в процесі його господарської діяльності. Однак нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу від 15.12.1993 року сторонами здійснено не було, тому він має бути визнаний дійсним у судовому порядку на підставі ст. 220 ЦК України. Оскільки в подальшому Колективне сільськогосподарське підприємство «Виноградівка» було визнане банкрутом та ліквідовано, а за позивачем у встановленому законом порядку не було зареєстровано право власності на спірне майно, це зумовило Кооператив селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ» звернутися до суду з позовом до органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться спірне майно -Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання договору купівлі-продажу від 15.12.1993 року дійсним та визнання права власності.
Ухвалою від 30.12.2008р. на підставі заявлених позивачем клопотань, відповідно до ст. 38 ГПК України, суд зобов'язав КП Бюро технічної інвентаризації Болградського району Одеської області провести технічну інвентаризацію та виготовити технічний паспорт на комплекс насосної станції, який розташований за адресою: с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58, а також витребував у КП Бюро технічної інвентаризації Болградського району Одеської області інвентаризаційну справу щодо комплексу насосної станції, який розташований за адресою: с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58.
У судовому засіданні 21.01.2009р. представник позивача надав суду витребуваний у КП Бюро технічної інвентаризації Болградського району Одеської області технічний паспорт та інвентаризаційну справу щодо комплексу насосної станції, який розташований за адресою: с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, направивши до суду клопотання, в якому просить розглянути справу у відсутності представника Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.1993 року між Колективним сільськогосподарським підприємством «Виноградівка» та Кооперативом селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ» був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого Колективне сільськогосподарське підприємство «Виноградівка» продало, а Кооператив селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ» купив комплекс насосної станції (комплекс силового обладнання), який розташований за адресою: с. Виноградівка Болградського району Одеської області та складається зі споруди насосної станції, загальною площею 125,2 кв.м, та обладнання насосної станції, яке включає в себе два електричні двигуни потужністю 55 кВт кожний, два насоси для перекачування води, два запірні крани, вакуумний пристрій з електричним двигуном, електричний силовий щит, лінію електропередач, трансформатор перемінного струму потужністю 2 кВт, канал підводу води, два напірні трубопроводи, два колодязя для забору води, три пристрої для випуску води, вартістю 192 000 крб.
Договір купівлі-продажу був укладений у простій письмовій формі та не був посвідчений нотаріально.
Згідно до п. 4 договору розрахунок здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури, виставленого продавцем до підписання договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідно до п. 5 договору при підписанні даного договору продавець передає, а покупець приймає в натурі комплекс насосної станції.
У відповідності до п. 6 договору право власності у покупця на комплекс насосної станції виникає з моменту підписання даного договору.
Як свідчать матеріали справи, а саме: рахунок-фактура від 02.05.1992р., платіжне доручення від 15.12.1993р. про перерахування Кооперативом селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ» Колективному сільськогосподарському підприємству «Виноградівка» 192 000 крб. за комплекс насосного силового обладнання, сторонами по договору були повністю виконані умови укладеного між ними договору й до позивача перейшло право власності на придбаний ним комплекс насосної станції у відповідності до п. 6 договору від 15.12.1993р.
Позивачем у процесі здійснення своєї підприємницької діяльності здійснювались будівельні роботи та капітальний ремонт комплексу насосної станції, придбаного ним на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.1993р., що підтверджується наявними у матеріалах справи зведеними та локальними кошторисами на виконання зазначених робіт, на підставі чого суд доходить до висновку, що спірний об'єкт знаходиться на балансі Кооперативу селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ» та утримується за його рахунок.
У подальшому Колективне сільськогосподарське підприємство «Виноградівка» було реорганізовано у Сільськогосподарський виробничий кооператив «Виноградівка», підприємницьку діяльність якого було згодом припинено, про що свідчить наявний у матеріалах справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Однак оскільки договір купівлі-продажу комплексу насосної станції не був посвідчений нотаріально, а позивачем у встановленому законом порядку не було отримано документів, що підтверджують його право власності на спірне майно, це й зумовило його звернутися до суду з відповідним позовом.
Дослідивши надані докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Предметом спору у даній справі є визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно, що є предметом такого договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р., який діяв на момент укладення договору купівлі-продажу від 15.12.1993р., нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.
Згідно до ч. 2 ст. 47 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р. та до ст. 220 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Однак, Цивільним кодексом УРСР від 18.07.1963р., який діяв на момент укладення договору купівлі-продажу від 15.12.1993р., на відміну від чинного Цивільного кодексу України, не передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, укладеного між юридичними особами.
Згідно із ст. 153 Цивільного кодексу УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
До істотних слід віднести ті умови, які необхідні для договорів даного виду. Коло таких умов залежить від правової природи (сутності) договору, його предмету, основних прав та обов'язків сторін. За загальним правилом при укладенні договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет договору, ціну, яка є необхідною умовою для будь-якого відплатного договору, та інші умови, які є необхідними для даного виду договору.
Як вбачається з тексту договору купівлі-продажу від 15.12.1993р., сторони узгодили усі істотні умови, які необхідні для договорів даного виду, а саме: умови щодо предмету договору, щодо ціни, умови розрахунку за товар, умови переходу права власності від продавця покупцеві, права та обов'язки сторін.
Отже, договір купівлі-продажу комплексу насосної станції від 15.12.1993р., укладений між Колективним сільськогосподарським підприємством «Виноградівка» та Кооперативом селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ», можна вважати укладеним, оскільки сторонами досягнуто згоди по всім істотним умовам, необхідними для даного виду договору, крім того, укладеним у встановленій законом формі, а отже у суду не має підстав для визнання даного договору дійсним.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на приписи норм законодавства, діючого на момент укладення спірного договору, суд вважає, що позовні вимоги Кооперативу селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ» про визнання дійсним договору купівлі - продажу комплексу насосної станції, який розташований в с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58, укладеного 15.12.1993 року між Колективним сільськогосподарським підприємством «Виноградівка» та Кооперативом селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ», такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на їх необґрунтованість.
Щодо вимог позивача про визнання права власності на комплекс насосної станції, який розташований в с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Згідно ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Тому договір купівлі-продажу від 15.12.1993р. можна вважати майново-господарським зобов'язанням.
У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки раніше судом вже було встановлено, що договір купівлі-продажу від 15.12.1993р. був укладений у встановленій законом формі, був повністю виконаний сторонами, майно, яке являється предметом даного договору, було передано позивачеві, утримується на його балансі, а отже право власності у Кооперативу селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ», з урахуванням вимог ч. 1 ст. 334 ЦК України, виникло з моменту передання майна та може бути визнано за ним у судовому порядку.
На підставі зазначеного, враховуючи, що набуття права власності проводилось у відповідності із законодавством, суд вважає, що позовні вимоги Кооперативу селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ» про визнання права власності на комплекс насосної станції, який розташований в с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позивачем не заявлені вимоги про відшкодування державного мита та ІТЗ судового процесу, у суду відсутні підстави для покладення витрат на відповідача, разом з тим суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися в подальшому з заявою для вирішення питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати за Кооперативом селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ» (68733, Одеська область, Болградський район, с. Виноградівка, ідентифікаційний код 19042082) право власності на комплекс насосної станції, який розташований в с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58, та складається зі споруди насосної станції, загальною площею 125,2 кв.м, та обладнання насосної станції, яке включає в себе два електричні двигуни потужністю 55 кВт кожний, два насоси для перекачування води, два запірні крани, вакуумний пристрій з електричним двигуном, електричний силовий щит, лінію електропередач, трансформатор перемінного струму 2 кВт, канал підводу води, два напірні трубопроводи, два колодязя для забору води, три пристрої для випуску води.
3. В частині вимог про визнання дійсним договору купівлі-продажу комплексу насосної станції від 15.12.1993р., укладеного між Колективним сільськогосподарським підприємством «Виноградівка» та Кооперативом селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ», -у позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Зазначене рішення є підставою для реєстрації КП "Болградське БТІ" права власності за Кооперативом селянських (фермерських) господарств «БАГАЧ» на комплекс насосної станції, який розташований в с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58.
Суддя Щавинська Ю.М.
рішення підписано 23.01.2009р.