ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05 лютого 2009 р.
Справа № 3/138-15/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Бориса Васильовича
при секретарі судового засідання Червак Н. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01", вул. Введенська, 29/58, оф.93, м.Київ, 04071,
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", вул.Робітнича, 29, с.Мостище, Калуського району, Івано-Франківської області, 77331,
про стягнення коштів в сумі 183425 грн. 45 коп.,
з участю представників сторін:
від позивача Мосєєв О.М. - директор, протокол зборів учасників ТзОВ "Пост-01" № 10/1 від 16.08.2006 року,
від відповідача Дітковська С. А. - провідний юрисконсульт, довіреність № 53-ЮР-277 від 29.12.2007 року.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань стосовно відводу складу суду та технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлено.
встановив:
товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01" (далі позивач) звернулося в суд із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі відповідач) про стягнення коштів в сумі 170080 грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.2008 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні 20.01.2009 року.
Ухвалою суду від 20.01.2009 року розгляд справи відкладено на 05.02.2009 року, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України.
Розпорядженням голови господарського суду від 04.02.2009 року, в зв"язку з перебуванням судді Фрич М.М. на лікарняному, справу № 3/138 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01" до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" передано на розгляд судді Деделюку Б.В.
В судовому засіданні 05.02.2009 року представник позивача позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару № 47/13-136 від 30.04.2008 року, в частині здійснення оплати, в результаті чого заборгованість відповідача становить 170080 грн. та в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 10885 грн. 12 коп. суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2460 грн. 33 коп. - 3 % річних від простроченої суми та покласти на останнього судові витрати.
З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив клопотання і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.
Представником відповідача в судовому засіданні подано відзив на позов, в якому посилається на фінансовий стан відповідача, оскільки підприємство здійснює небезпечну діяльність пов"язану з виробництва хімічної і нафтохімічної продукції, що вимагає систематичного поповнення розхідних матеріалів, підтримання обладнання в робочому стані, що не дозволяє виконати грошові зобов"язання в сумі 170080 грн., при цьому не спростовуючи по суті позовних вимог, просить відстрочити виконання рішення.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
30.04.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01 та товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" укладено договір № 47/13-136 (далі Договір), згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу товар: дихальні апарати (далі Товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити отриманий Товар згідно із сумами, вказаними у відповідних накладних за 10 банківських днів до поставки товару попередню оплату в сумі 18900 грн., а решту суми на протязі 10 банківських днів після поставки товару (п.п. 1.1, 3.1).
Відповідно до ст. 265 ГК за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина сьома цієї статті передбачає застосування до відносин поставки норм цивільного законодавства про договори купівлі-продажу, у разі коли господарський кодекс не врегульовує такі відносини поставки або регулює їх частково.
Стаття 691 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за цінною, встановленою у договорі. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну товару.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За умовами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 614 ЦК умовою настання відповідальності за порушення зобов'язань є вина особи, яка проявляється у формі умислу або необережності. Так відповідач знаючи про наявність у нього боргу перед позивачем та розуміючи свій обов'язок щодо сплати поставлених товарів не вчинив усіх необхідних дій щодо виконання своїх зобов'язань. Таким чином відповідач свідомо порушує свої зобов'язання, права позивача та вимоги діючого законодавства.
Позивач своє зобов'язання згідно Договору виконав в повному обсязі: передав у власність відповідача Товар на загальну суму 170080 грн. згідно видаткової накладної № РН-0000019 від 10.07.2008 року (а.с. 7). За отриманий товар відповідач не сплатив його вартість згідно накладної та Договору (а.с. 9-11).
Таким чином, заборгованість відповідача складає 170080 грн.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідачу нараховано суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції -10885 грн. 12 коп., та 3% річних від простроченої суми, в сумі 2460 грн. 33 коп. (відповідні розрахунки долучено до матаріалів справи).
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства. Ст. 525 Цивільного кодексу України виключає можливість односторонньої відмови від зобов'язання. Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За наведених обставин, вимоги щодо стягнення з відповідача пені, 3 % річних від простроченої суми та суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції підлягають задоволенню.
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов»язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Наявними матеріалами справи, що є в розпорядженні суду, підтверджена правомірність заявлених позовних вимог.
Доказів сплати заборгованості в сумі 183425 грн. 45 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором № 47/13-136 від 30.04.2008 року, в сумі 170080 грн. основного боргу, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції -10885 грн. 12 коп. та 3% річних від простроченої суми - 2460 грн. 33 коп., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 1834 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Що стосується обставин, які викладено відповідачем у відзиві на позов, суд вважає їх недостатніми, тому приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення.
На підставі ст.ст. 124, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 614, 625, 691 ЦК України, ст.ст. 174, 175, 193, 265 ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов задоволити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", вул.Робітнича, 29, с.Мостище, Калуського району, Івано-Франківської області, 77331, (п/р 26000200343093 в АКБ "сіті банк (Україна)" м.Київ, МФО 300584, код ЄДРПОУ 33129683), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01", вул. Введенська, 29/58, оф.93, м.Київ, 04071, (п/р 26002380670121 в КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012, код ЄДРПОУ 32960947) - 170080 грн. основного боргу, 10885 грн. 12 коп. суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2460 грн. 33 коп. - 3 % річних від простроченої суми, 1834 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Деделюк Борис Васильович Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 09.02.2009 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Козло Петро Мирославович