79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
22.01.09 Справа № 15/136
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Кравчук Н. М.
суддів Гнатюк Г. М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Димаро Вуд»№ 04/02/12 від 05.12.2008 р.
на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.11.2008 р.
у справі № 15/136
за позовом: ТзОВ «Транс-Імперія», м. Луцьк
до відповідача: ТзОВ «Димаро-Вуд», м. Рівне
про стягнення 74253,07 грн. заборгованості,
за участю учасників судового процесу:
від позивача: Шторгін В.С. -довіреність б/н від 10.10.2008 року
від відповідача: Делідон І.М. -довіреність б/н від 01.12.2008 року
Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.11.2008 року (суддя Коломис В.В.) порушено провадження у справі № 15/136 та призначено справу до розгляду. Пунктом 6 зазначеної ухвали з метою забезпечення позову ТзОВ «Транс-Імперія»накладено арешт на грошові кошти відповідача -ТзОВ «Димаро Вуд» в сумі 74253,07 грн.
Не погоджуючись з п.6 ухвали від 17.11.2008 року відповідач -ТзОВ «Димаро Вуд»подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що позивач не довів обставини, які є умовою до забезпечення позову. Ухвала про забезпечення позову, на його думку, ставить під загрозу виплату відповідачем податків та обов»язкових платежів, сплату митних зборів за вантажі на митниці та припиняє його господарську діяльність. Відповідач стверджує, що одержує стабільний прибуток, має хорошу ділову репутацію у споживачів.
Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу б/н і дати, просить залишити ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.11.2008 року у справі № 15/136 без змін, покликається на ст. 11, ч.1 ст. 509, ст. 526 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України та зазначає, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов»язань майже три роки.
Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно роз»яснення Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»№ 02-5/611 від 23.08.1994 року умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (п.3.).
Відповідно до роз»яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Господарський процесуальний кодекс України покладає обов»язок доказування на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України.)
Тому, саме заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов»язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Заявник - ТзОВ «Імперія-Транс»у своїй заяві б/н від 10.11.2008р. документально не обґрунтував, які обставини дали йому підстави припускати, що майно відповідача може зникнути або зменшитись настільки, що це призведе до неможливості виконання рішення у даній справі. Позивачем не надано доказів, які б свідчили про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.
Отже, висновок господарського суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову не ґрунтується на матеріалах справи, вимоги позивача щодо забезпечення позову були задоволені за відсутності будь-яких обґрунтувань та доказів наявності обставин, що можуть свідчити про необхідність застосування заходів до забезпечення позову.
Враховуючи вищенаведене, пункт 6 ухвали господарського суду Рівненської області від 17.11.2008 року у справі № 15/136 слід скасувати, справу передати в місцевий господарський суд для продовження розгляду по суті.
Керуючись, ст. ст. 66, 67, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу задоволити.
2. Пункт 6 ухвали Господарського суду Рівненської області від 17.11.2008 року у справі № 15/136 скасувати.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
4. Справу передати в місцевий господарський суд Рівненської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.М. Гнатюк
О.Л. Мирутенко