83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
04.02.09 р. Справа № 20/273
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ТЕТРА ПАК», м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ», м.Єнакієве
про стягнення 248000,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Рекун А.І. - за довіреністю
від відповідача не з'явився
До господарського суду Донецької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ТЕТРА ПАК», м.Київ, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ», м.Єнакієве, про стягнення 248000,00 грн. - суми заборгованості за договором цесії № 1 від 26.08.2004р., про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, які належать відповідачеві.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір цесії № 1 від 26.08.2004р.; відповідь на претензію № 110 від 09.10.2008р.; ухвалу господарського суду Львівської області № 7/159-38/234 від 7-21 серпня 2003р.; контракт купівлі - продажу пакувального матеріалу № 51-00-29ПС від 07.06.2000р.; рахунки.
28.01.2009р. позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій посилається на ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексів інфляції станом на 01.01.2009р. в розмірі 383985,00 грн., 3% річних в розмірі 19530,00 грн., а загальну суму заборгованості в розмірі 403515,00 грн.
Відповідач надав суду клопотання про зупинення провадження по справі № 5 від 29.01.2009р., у якому просив суд зупинити провадження по справі № 20/273 до вирішення справи у господарському суду м.Києва за позовною заявою Товариства з обмежено. Відповідальністю «АВІ», до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ТЕТРА ПАК», про визнання недійсним договору цесії № 1 (відступлення права вимоги) від 26.08.2004р., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ТЕТРА ПАК» на користь Товариства з обмежено. Відповідальністю «АВІ» грошових коштів у розмірі 244000,00 грн., одержаних Товариством з обмеженою відповідальністю із іноземною інвестицією «ТЕТРА ПАК» на підставі договору цесії № 1 (відступлення права вимоги) від 26.08.2004р.
Позивач заперечив проти задоволення клопотання відповідача щодо зупинення провадження по справі.
Зазначене клопотання залишено судом без задоволення.
Під час розгляду справи позивач надав суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «АВІ» в межах позовних вимог і здійснених та можливих судових витрат ТОВ «ТЕТРА ПАК», посилаючись на те, що ТОВ «АВІ» не має наміру та коштів для здійснення остаточних розрахунків з ТОВ «ТЕТРА ПАК». В обґрунтування свого клопотання надав суду копію позовної заяви № 2 від 06.01.2009р., копію ухвали господарського суду м.Києва № 05-5-27/14999 від 16.01.2009р.
Відповідач надав суду заперечення щодо заяви позивача про забезпечення позову № 6 від 30.01.2009р., у яких просив суд відхилити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно ТОВ «АВІ» в межах сум позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість клопотання та на Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів про забезпечення позову» від 23.08.1994р. № 02-5/611, відповідно до яких умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
03.02.2009р. на адресу суду надійшла телеграма Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ», м.Єнакієве із клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату не раніше ніж у середині лютого 2009р.
Зазначене клопотання залишено судом без задоволення.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.01.2009р. до 04.02.2009р.
Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
26.08.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ТЕТРА ПАК», м.Київ (Первісний кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІ», м.Єнакієве (Новий кредитор), був укладений договір цесії № 1 (далі - договір).
Пунктом 1 договору передбачено, що відповідно до цього договору Первісний кредитор відступає Новому кредитору визначене в Статті 2 цього договору право грошової вимоги до Боржника - Відкритого акціонерного товариства «Галичина», а Новий кредитор приймає право вимоги та зобов'язаний сплатити Первісному кредитору суму грошових коштів в розмірі та в строки, визначені в Статті 3 договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що право грошової вимоги, яке відступається згідно з цим договором, - це право Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів в розмірі 700434,98 грн. на підставі контракту купівлі-продажу пакувального матеріалу від 07.06.2000р. № 51-00-29ПС (далі - Контракт).
Пунктами 2.2, 2.4 договору передбачено, що право грошової вимоги, що відступається, визнане згідно ухвали господарського суду Львівської області від 21.08.2003р. в справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Галичина» № 7/159-38/234. До Нового кредитора переходять цивільні права Первісного кредитора у зобов'язанні за Контрактом в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.
Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що за право грошової вимоги до Боржника в розмірі 700434,98 грн., яке відступається згідно договору, Новий кредитор зобов'язаний сплатити Первісному кредиторові суму грошових коштів в розмірі 492000,00 грн. Оплата здійснюється частинами в наступні строки: перший платіж в розмірі 10000,00 грн. - в строк до 30.09.2004р.; сума в розмірі 110000,00 грн. сплачується рівними частинами протягом перших одинадцяти місяців від дати першого платежу, тобто починаючи з жовтня 2004р. до серпня 2005р. Кожний платіж в розмірі 10000,00 грн. сплачується щомісяця, в строк до останнього дня відповідного місяця. Сума в розмірі 372000,00 грн. сплачується рівними частинами протягом наступного двадцяти місяців, починаючи з вересня 2005р. до серпня 2006р. Кожний платіж в розмірі 31000,00 грн. сплачується щомісяця, в строк до останнього дня відповідного місяця.
10.09.2008р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою розрахуватися за наявною заборгованістю. Однак претензійні вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення, відповідно до відповіді на претензію № 110 від 09.10.2008р.
Свою відмову відповідач обґрунтовує тим, що в реєстрі кредиторів, затвердженому ухвалою господарського суду Львівської області від 12.11.2002р. по справі про банкрутство ВАТ «Галичина» № 7/159-38/234, та в протоколах зборів кредиторів ВАТ «Галичина» (№1 від 14.11.2002 та № 10 від 04.06.2003р.) - підприємство позивача в якості кредитора не значиться. З цього відповідач робить висновок про те, що позивач не виконав вимоги ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. - тобто, не заявив майнові вимоги до боржника протягом 30 днів з дня опублікування (18.09.2002р.) оголошення про порушення провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ «Галичина».
Відповідно до ухвали господарського суду Львівської області № 7/159-38/234 від 7-21 серпня 2003р., вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРА ПАК», м.Київ, до боржника Відкритого акціонерного товариства «Галичина», с.Ременів, визнані частково у розмірі 700434,98 грн., у частині 1076690,23 грн. відхилені.
Зважаючи на вищевикладене, позивач стверджує про те, що посилання відповідача щодо невиконання позивачем вимог ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - тобто, не заявлення майнових вимог до боржника протягом 30 днів з дня опублікування (18.09.2002р.) оголошення про порушення провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ «Галичина» є необґрунтованими, виходячи із пункту 2.2 статті 2 договору та враховуючи, що право грошової вимоги, що відступалося, було визнане ухвалою господарського суду Львівської області № 7/159-38/234 від 7-21 серпня 2003р., у якій також зазначено, що позивач своєчасно подав заяву про грошові вимоги до ВАТ «Галичина», а саме 14.10.2002р.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду із даним позовом, збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням індексів інфляції станом на 01.01.2009р. в розмірі 383985,00 грн., 3% річних в розмірі 19530,00 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
З наданих позивачем суду документів вбачається, що ухвалою господарського суду Львівської області від 7-21 серпня 2003р. у справі № 7/159-38/234 про банкрутство ВАТ «Галичина» визнано вимоги ТОВ «ТЕТРА ПАК» на суму 700434,98 грн. Мировою угодою про прощення боргу від 27.08.2004р., укладеною між ВАТ «Галичина» та ТОВ «АВІ», останнє звільнило ВАТ «Галичина» від обов'язку сплатити 700434,98 грн. Вказана грошова вимога, якою розпорядилося ТОВ «АВІ», виникла у останнього на підставі договору цесії № 1 від 26.08.2004р. ТОВ «АВІ» у справі № 7/159-38/234 просило суд затвердити зазначену мирову угоду від 27.08.2004р. Протоколом № 15 засідання комітету кредиторів ВАТ «Галичина» від 30.08.2004р. зафіксовано, що ТОВ «АВІ» як один з конкурсних кредиторів і членів комітету кредиторів проголосувало за відповідне рішення. Пунктом 5.5 договору цесії № 1 від 27.08.2004р. підтверджено волевиявлення ТОВ «АВІ» та дана відповідна оцінка господарській операції.
Отже, ТОВ «ТЕТРА ПАК» визнано судом кредитором ВАТ «Галичина» на суму 700434,98 грн., мало дійсну грошову вимогу, яку передало ТОВ «АВІ», яке отримало цю вимогу та розпорядилося цією вимогою.
Збільшені позовні вимоги підтверджуються наявним в матеріалах справи договором цесії № 1 від 26.08.2004р., відповіддю на претензію № 110 від 09.10.2008р., ухвалою господарського суду Львівської області № 7/159-38/234 від 7-21 серпня 2003р., контракту купівлі - продажу пакувального матеріалу № 51-00-29ПС від 07.06.2000р., рахунками.
Відповідач свого грошового зобов»язання за договором своєчасно та у повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору, права та законні інтереси позивача.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене, збільшені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з урахуванням індексів інфляції станом на 01.01.2009р. в розмірі 383985,00 грн., 3% річних в розмірі 19530,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач проти збільшених позовних вимог заперечив, обставин, викладених у позові не спростував, доказів сплати суми заборгованості на користь позивача суду не надав.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Клопотання відповідача про зупинення провадження по справі № 5 від 29.01.2009р., у якому останній просив суд зупинити провадження по справі № 20/273 до вирішення справи у господарському суді м.Києва за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ», до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ТЕТРА ПАК» про визнання недійсним договору цесії № 1 (відступлення права вимоги) від 26.08.2004р., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ТЕТРА ПАК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» грошових коштів у розмірі 244000,00 грн., одержаних Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕТРА ПАК»» на підставі договору цесії № 1 (відступлення права вимоги) від 26.08.2004р. судом залишено без задоволення у зв'язку з тим, що відповідач не обґрунтував своє клопотання належним чином.
Відповідач, заперечуючи проти позову та наполягаючи на зупиненні провадження у справі, стверджував, що договір цесії, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ТЕТРА ПАК», м.Київ (Первісний кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІ», м.Єнакієве (Новий кредитор) не міг укладатися, у зв'язку з тим, що ця господарська операція підпадає під ознаки «фінансової послуги», таку операцію можуть проводити тільки фінансові установи.
Зі змісту п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яким дано визначення фінансової послуги, випливає, що ця операція обов'язково має здійснюватись з метою отримання прибутку та/або збереження реальної вартості активів. Сторони із зазначеної операції, як вбачається з наданих суду документів, прибутку не отримали та не зберегли вартості своїх активів.
Отже, господарська операція, здійснена на підставі договору цесії, не є фінансовою операцію, що сторони і підтвердили п. 5.6 укладеного ними договору.
Крім того, позивачем надано суду ухвалу господарського суду м.Києва від 16.01.2009р. № 05-5-27/14999, якою позовні матеріали ТОВ «АВІ» повернуті без розгляду.
Судом також залишено без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, викладене у телеграмі, яка надійшла до суду 03.02.2009р., оскільки причина неможливості явки представника відповідача до судового засідання, про які йдеться в телеграмі, не можна вважати поважними. Крім того, наявні в матеріалах справи документи є достатніми для вирішення спору по суті.
Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «АВІ» в межах позовних вимог і здійснених та можливих судових витрат ТОВ «ТЕТРА ПАК» є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних причин.
Згідно із ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 зазначеного кодексу, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові кошти відповідача.
За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, метою забезпечення позову є гарантування реального виконання майбутнього рішення господарського суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Додані позивачем до заяви про забезпечення позову копії позовної заяви № 2 від 06.01.2009р., ухвали господарського суду м.Києва № 05-5-27/14999 від 16.01.2009р., ухвали господарського суду Львівської області № 7/159-38/234 від 7-21 серпня 2003р., а також неодноразові клопотання відповідача про відкладення розгляду справи містять підтвердження того, що відповідач ухиляється від сплати заборгованості на користь позивача.
Вищенаведене свідчить про те, що дії відповідача не спрямовані на мирне та добровільне врегулювання спірних правовідносин, та викликає обґрунтоване припущення можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду, у тому числі й шляхом відчуження належного йому майна.
Отже, заява позивача про забезпечення позову є обґрунтованою, узгоджується із приписами ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України та предметом позову, внаслідок чого судом задовольняється.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 193, 207 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, суд
Збільшені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ТЕТРА ПАК», м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ», м.Єнакієве, - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІ» (поштова адреса: 86414, м.Єнакієве, Донецька область, пр. Берегового, 38 а, ідентифікаційний код: 23188006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ТЕТРА ПАК» (поштова адреса: 04080, м.Київ, вул. Межи гірська, 82, ідентифікаційний код 20016121) 383985,00 грн. - суму заборгованості з урахуванням індексів інфляції станом на 01.01.2009р., 19530,00 грн. - суму 3% річних, 4034,65 грн. - витрати по сплаті державного мита, 118,00 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ТЕТРА ПАК», м.Київ, про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт в межах стягуваної суми на грошові кошти, належні відповідачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю «АВІ», м. (поштова адреса: 86414, м.Єнакієве, Донецька область, пр. Берегового, 38 а, ідентифікаційний код: 23188006).
Видати наказ у встановленому порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення оголошено 04.02.2009р.
Суддя
Надруковано 3 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3. у справу
Вик. Марченко Ю.О.