01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
12.02.09 р. № 4/141
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Яковлева М, Л, (доповідач по справі),
суддів:
Ільєнок Т.В.
Шкурдової Л. М.
при секретарі судового засіданні -Олійник О.Л.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 12.02.2009 року по справі № 4/141 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Лубенський м'ясокомбінат», м. Лубни Полтавської області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.11.2008 року,
по справі № 4/141 (суддя Білоусов С.М.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волбі», м. Київ
до відкритого акціонерного товариства «Лубенський м'ясокомбінат»,
м. Лубни, Полтавська область
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.09.2008 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волбі»порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Лубенський м'ясокомбінат», м. Лубни Полтавської області.
Ухвалою від 25.11.2008 року суд першої інстанції визнав вимоги ініціюючого кредитора в сумі 163 475,20 грн., відмовив ініціюючому кредитору в задоволенні заяви про збільшення кредиторських вимог до боржника на суму 162900,00 грн., зобов'язав ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат», розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Решетняка В.В. тощо.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції, боржник, відкрите акціонерне товариство «Лубенський м'ясокомбінат», звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.11.2008 року, а провадження у справі про банкрутство припинити. Апеляційну скаргу скаржник мотивує відсутністю ознак неплатоспроможності, а саме відсутністю граничного розміру, встановленого законом, необхідного для порушення справи про банкрутство.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.12.2008 року по справі № 4/141 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено перегляд ухвали на 22.01.2009 року.
Відповідно до розпорядження заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.01.2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд ухвали здійснюється головуючим суддею -Яковлєвим М.Л., суддями -Ільєнок Т.В., Шкурдовою Л.М.
За наслідками судового засідання 22.01.2009 року, колегія суддів апеляційного господарського суду прийняла ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.02.2009 року в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з неявкою представника ініціюючого кредитора.
Представник кредитора проти вимог апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник кредитора в судове засідання не з'явився, надав через загальний відділ суду клопотання про відкладення розгляду справи призначене на 12.20.2009 року, в зв'язку з направленням представника у незаплановане відрядження. Клопотання про відкладення колегією суддів апеляційного господарського суду не задовольняється. До клопотання про відкладення розгляду справи не додано доказів, що підтверджують направлення представника у відрядження. Право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, яким ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії. Крім того, Закон наділяє правом представляти інтереси юридичної особи керівника підприємства, організації, або іншу особу, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника боржника, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга боржника підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Полтавської області від 25.11.2008 року по справі № 4/141 -частковому скасуванню з припиненням провадження у справі, виходячи з наступного.
Згідно ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
При цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до загальних норм щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.
Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
Тобто, підготовче засідання в процедурі банкрутства -це засідання, де здійснюється оцінка та перевірка на предмет достовірності і обґрунтованості усіх представлених документів з метою встановлення наявності або відсутності ознак неплатоспроможності боржника.
Відповідно до частини 3 ст. 6 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Основні критерії неплатоспроможності: вимоги повинні бути безспірними; вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців з початку виконавчого провадження; грошові вимоги повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати.
Однією із основних підстав для порушення справи про банкрутство є безспірність вимог.
Стаття 1 Закону про банкрутство визначає, що безспірні вимоги кредиторів -вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Це означає, що про стягнення грошових вимог є судове рішення та виконавчий документ, з якими кредитор звернувся до державної виконавчої служби.
Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор -товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волбі»- звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»на підставі судових рішень № 20/120 від 17.07.2007 року та № 16/372 від 04.12.2007 року та про стягнення за виконавчим документом (наказом) по справі № 20/120 від 10.10.2007 року 172 100,00 грн. попередньої оплати, та за наказом по справі № 16/372 від 17.12.2007 року 14 887,97 грн. пені, 11 472,03 інфляційних (а.с. 11-15).
На виконання рішення господарського суду Полтавської області по справі № 20/120, боржником 10.12.2007 року та 18.12.2007 року в добровільному порядку було перераховано кредитору ТОВ «Торговий дім «Волбі»20 000,00 грн. в повернення передплати, що підтверджується виписками з банку (а.с. 59-61), та не заперечується ініціюючим кредитором.
Ухвалою по справі № 20/120 від 25.12.2007 року (а.с. 64) на підставі ст. 121 ГПК України місцевим господарським судом була надана ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»розстрочка виконання рішення господарського суду Полтавської області від 17.07.2007 року по справі № 20/120 шляхом сплати щонеділі по 10 000,00 грн. до повного погашення заборгованості.
В свою чергу, на виконання ухвали суду першої інстанції від 25.12.2007 року, боржником було сплачено ініціюючому кредитору сума боргу в розмірі 15 003,00 грн., на підтвердження чого боржником надано квитанції № ПН 3316 від 23.01.2008 року, № ПН 2197 від 25.01.2008 року та № 47 від 28.03.2008 року (а.с. 65-67). Крім того, з заяви справи про банкрутство вбачається, що органом державної виконавчої служби при виконанні рішень суду було стягнуто 2 405,88 грн., які також були зараховані в рахунок повернення авансового платежу.
Таким чином, по рішенню № 20/120 сума безспірних вимог ініціюючого кредитора становить 134 691,12 грн.
Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали по справі № 4/141 від 25.11.2008 року не було враховано положення п. 7 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону про банкрутство при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями слід враховувати, що грошове зобов'язання -це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.
Таким чином, неустойка (штраф, пеня) у складі грошових зобов'язань не враховуються при вирішенні питання про наявність підстав для порушення справи про банкрутство. Інфляційні нарахування та проценти річних (нараховані на підставі ст. 214, ст. 625 Цивільного кодексу України), як способи захисту майнового права та інтересу, входять до складу грошового зобов'язання. (Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство»).
Отже, якщо у відповідності до зазначеного вище визначити суму безспірних вимог, з якими звернувся ініціюючий кредитор -ця сума становить 146 163,15 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Частина 2 цієї статті визначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Вимог, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо)); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
З заяви боржника про зарахування зустрічних вимог, долученої до матеріалів справи (а.с. 70) та доданих до неї документів не можливо встановити коли саме настав строк виконання зазначених вимог ТОВ «Торговий дім «Волбі». А доданий акт звірки станом на 27.10.2008 року між Лубенським м'ясокомбінатом та ТОВ «ТД «Волбі»носить односторонній характер.
Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог здійснено не у відповідності до чинного законодавства, а тому не може бути прийнято судом до уваги.
Що стосується заперечення ініціюючого кредитора з приводу відмови у зарахуванні зустрічних однорідних вимог, то апеляційний суд зазначає наступне.
Так, частина 2 статті 601 ЦК України зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).
Подібної думки дотримується і Вищий господарський суд України, який зазначає, що "за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду" (постанова Вищого господарського суду України від 22.07.2004 р. N 15-03/186). Доказів звернення ініціюючим кредитором до суду з приводу відмови від проведення зарахування зустрічних однорідних вимог останнім не подано, а тому заперечення на цих підставах не можуть бути прийняті судом до уваги.
Частина 3 ст. 6 Закону про банкрутство передбачає, що безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет»від 28.12.2007 року № 107-УІ з 01.04.2008 року мінімальна заробітна плата встановлена в сумі -525,00 грн., тобто 300 мінімальних розмірів заробітної плати в даному випадку становить -157 500,00 грн.
Як встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, розмір безспірних вимог, з яким до господарського суду Полтавської області звернувся ініціюючий кредитор ТОВ «Торговий дім «Волбі»становить 146 160,15 грн., тобто це менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Отже, у випадку встановлення відсутності у боржника ознак неплатоспроможності в підготовчому засіданні суду, необхідно припиняти провадження з посиланням на п. 1 ст. 80 ГПК України.
Що стосується відмови господарським судом першої інстанції ТОВ «Торговий дім «Волбі» в задоволенні заяви про збільшення кредиторських вимог до боржника ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»на суму 162 900,00 грн., то зазначена відмова є правомірною, в зв'язку з чим в цій частині ухвала залишається без змін.
Згідно ст. ЗЗ ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 «Про судове рішення»зазначається, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства «Лубенський м'ясокомбінат», м. Лубни Полтавської області підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Полтавської області від 25.11.2008 року у справі № 4/141 підлягає частковому скасуванню з наступним припиненням провадження у справі про банкрутство ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат».
На підставі викладеного та керуючись ст. 33, п. 1 ст. 80, ст.ст. 96, 99, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Лубенський м'ясокомбінат», м. Лубни Полтавської області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.11.2008 року у справі № 4/141 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.11.2008 року по справі № 4/141 скасувати частково.
3. Прийняти нове рішення, яким:
1. Припинити провадження у справі № 4/141 про банкрутство ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат».
2. В частині відмови ТОВ «Торговий дім «Волбі»в задоволенні заяви про збільшення кредиторських вимог до боржника -ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат»на суму 162 900,00 грн. -залишити без змін.
4. Матеріали справи № 4/141 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя: Яковлєв М. Л.
Судді:
Ільєнок Т.В.
Шкурдова Л. М.
Дата відправки 13.02.09