01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.02.2009 № 1/223
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Бутенко А.В. (за довір.),
від відповідача - Бойко Д.М. (за довір.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Укргаз-Енерго"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2008
у справі № 1/223 (Мельник В.І.)
за позовом Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
до ЗАТ "Укргаз-Енерго"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 346986,68 грн.
В серпні 2008 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 129283,36 грн. - пені, 17965,81 грн. - 3% річних, 199737,51 грн. - інфляційних, нарахованих в зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань щодо проведення своєчасного та повного розрахунку за договором № 1992-ТГ-2007-10/66/Тр-07 від 30.01.2007.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 13.10.2008 р. у справі №1/223 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення на користь позивача 17 996, 39 грн. - 3% річних; 200 095,44 грн. - інфляційних. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення суду від 13.10.2008 р. у справі №1/223 скасувати з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в позовні відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення позивачем умов договору в частині своєчасного надання відповідачу рахунків-фактур для проведення остаточного розрахунку за поставлений товар (п.п.4.1., 4.2., 6.2. договору). Стверджує, що саме це зумовило проведення несвоєчасного розрахунку з позивачем. Оскільки у відповідності до положень ст.612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, вважає безпідставним стягнення на користь позивача інфляційних та 3% річних.
Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
Спір між сторонами виник з приводу невиконання відповідачем зобов'язань за договором №1992-ТГ-2007-10/66/Тр-07 від 30.01.2007. в частині своєчасного і повного проведення розрахунку.
На виконання договору позивачем було здійснено транспортування газу в період з 01.01.2008р. по 31.01.2008р. - 46567,722 тис.м природного газу за ціною 35,52 грн. за 1000м3 на суму 1760645,49 грн.; та 393,466 тис.м3 природного газу за ціною 1,8 грн. за 1000м3 на суму 708,24 грн.; 49961,188 тис.м3 - за ціною 1000 м3, на суму 2997,65 грн.
Як свідчать матеріали справи, сторонами в п.6.2. договору було погоджено проведення відповідачем попередньої оплати послуг за договором на підставі рахунків-фактур, які мали виставлятися позивачем відповідачу в наступному порядку: - до 10 числа місяця надання послуг - 40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу за звітний місяць; - до 20 числа місяця надання послуг - 30% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу за звітний місяць. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків - фактур, виставлених позивачем відповідачу на підставі актів зазначених в п.п.4.1. та 4.2. договору, до 15 числа місяця наступного за звітнім.
Господарським судом було встановлено, що борг за транспортування газу в період з 01.01.2008 по 31.01.2008 складає 1 761 351,38 грн., що не заперечується сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, стягнення даної заборгованості з відповідача в судовому порядку було предметом розгляду в справі №1/224, за результатами розгляду якої Господарським судом м.Києва від 12.09.2008 р. позов було задоволено повністю та присуджено до стягнення з відповідача 1 761 351,38 грн. Рішення Господарського суду м.Києва від 12.09.2008 р. в справі №1/224 набрало законної сили.
В зв'язку із невиконанням відповідачем договірного обов'язку з проведення розрахунку за отриманий газ, позивач просив суд стягнути з відповідача на підставі п.7.8. договору неустойку в формі пені, нараховану в сумі 129283,36, враховуючи допущене прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судовою колегією було встановлено, що позивач в порушення договірних зобов'язань (п.6.2.) виставив відповідачу рахунки-фактури для сплати отриманого протягом січня 2008 р. газу із запізненням, лише 21.02.2008 р. Зазначене підтверджується наданими позивачем копіями списку поштових відправлень та поштовим фіскальним чеком від 21.02.2008 р. (а.с.45).
Зазначене, зокрема, спростовує доводи відповідача, згідно яких останній взагалі не тримував рахунків-фактур для сплати від позивача.
Згідно п.2 ст.530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки в договорі не передбачено строку та порядку проведення оплати у випадку несвоєчасного виставлення рахунків, за таких обставин підлягає застосуванню положення п.2 ст.530 ЦК України, а виставленні рахунки слід визнати вимогами для оплати, які боржник мав виконати у 7-денний строк. Відповідно відповідач мав провести розрахунок протягом 7 днів з моменту отримання від позивача виставлені рахунки.
Сам по собі факт несвоєчасності виставлення позивачем рахунків для сплати не звільняє відповідача від виконання обов'язку щодо проведення оплати за отриманий товар після того, як він отримав ці рахунки.
Пунктом 7.8. договору сторони передбачили, що у разі не проведення у встановлені строки розрахунків, замовник має сплачувати на користь виконавця пеню в розмірі 0,5% від вартості послуг транспортування за кожен день прострочення виконання зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Нацбанком України.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем взагалі не був проведений розрахунок з позивачем за поставлений йому в січні газ, навіть після 21.02.2008 р. (дати направлення позивачем рахунків). Зазначене призвело до виникнення прострочення платежу з боку відповідача, порушення ним умов договору в частині проведення повного і своєчасного розрахунку, що є підставою для застосування передбаченої п. 7.8. договору відповідальності - нарахування пені.
Враховуючи вищевикладене, та встановлення судом факту прострочки виконання відповідачем зобов'язання з оплати рахунків, колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в стягненні пені.
Враховуючи передбачений ст. 530 ЦК України 7-денний строк для виконання зобов'язання, та 3 дні відведені для поштового перебігу кореспонденції, колегія вважає, що строк виконання для відповідача зобов'язання, й відповідно нарахування неустойки за порушення обов'язку з проведення оплати, інфляційних та 3% річних необхідно проводити з 03.03.2008 р. (21.02.2008 р. - дата направлення рахунку + 3 дні + 7 днів = 03.03.2008 р.), Колегія вважає, що обов'язок відповідача щодо проведення оплати виник саме 03.03.2008 р., однак оплату боргу відповідачем не проведено.
Колегією проведено розрахунок пені за період з 03.03.2008 р. (дата настання виконання грошового зобов'язання) по 18.06.2008 р. За цей період розмір пені складає 120399,2 грн., що підлягає стягненню з відповідача на підставі п.7.8. договору.
З приводу задоволення позовних вимог, заявлених в частині 3% річних та інфляційних, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд задовольнив позов в цій частині, врахувавши надані уточнення розрахунку позивачем. Господарським судом було присуджено до стягнення з відповідача нараховані 3% річних та інфляційні, розраховані з 24.02.2008 р. - дати надання відповідачу рахунків-фактур.
Судова колегія, дослідивши зібрані у справі докази, не може погодитися із таким розрахунком, наданим позивачем. Оскільки як було встановлено колегією, позивачем рахунки-фактири були направлені відповідачу 21.02.2008 р., відповідно нарахування інфляційних та 3% річних необхідно проводити також з 03.03.2008 р. (враховуючи постовий перебіг в 3 дні та 7 днів, відведені для виконання грошового зобов'язання згідно ст.530 ЦК України).
Колегією проведено розрахунок 3% річних та інфляційних за період з 03.03.2008 р. (дата настання виконання грошового зобов'язання) по 18.06.2008 р. За цей період розмір 3% річних складає 16641,72 грн., розмір інфляційних - 144372,9 грн.
За таких обставин колегія приходить до висновку, що у відповідності до вимог ст.625 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 16641,72 грн. - 3% річних; 144372,9 грн - інфляційних.
Відповідачем позовних вимог не спростовано, суду не надано у відповідності до вимог ст.33-34 ГПК України доказів на підствердження власної позиції. Доказів належного виконання договірних зобов'язань чи погашення заборгованості на час розгляду спору суду також не надано. За таких обставин апеляційна скарга визнається необгрунтованою та підлягає задоволенню лише в частині здійсненого перерахунку пені, інфляційних та 3% річних.
Оскаржуване рішення господарського суду слід змінити. Позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2008 р. у справі №1/223 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
« Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, п/р 26009001309769 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 34003224, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (м.Сімферополь, 95000, пров.Совнаркомовський, 52/1, п/р26007301320204 у Кримському ЦВ «Промінвестбанк», МФО 324430, код ЄДРПОУ 00153117) 120399,2 грн. - пені, 16641,72 грн. - 3% річних; 144372,9 грн - інфляційних; держмито в розмірі 2814,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.»
Матеріали справи №1/223 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.