05.02.09
Справа № 16/723-08.
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Авалон», м.Суми
до відповідача : Приватного підприємства «Тристан», м.Охтирка
про стягнення 13635 грн.56 коп.
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
За участю представників сторін:
від позивача : Шарикін Ю.В.
від відповідача : не з'явився
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 13635 грн.56 коп. заборгованості, в т.ч. 11386 грн.12 коп. основного богу за отриманий на умовах договору від 27.02.2008р. № 362 товар, 538 грн.49 коп. - інфляційних збитків , 190 грн.10 коп. - 3% річних, 1520 грн.85 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився , подав відзив на позов від 19.01.2009р. № 9 , в якому визнає суму основного боргу в розмірі 11 386 грн.12 коп., пені в сумі 1377 грн.56 коп., 3% річних - 186 грн.23 коп., в іншій частині в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
27.02.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 362 , відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити відповідачу , а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач за період з 07.03.2008р. по 09.05.2008р. поставив відповідачу згідно видаткових накладних товарів всього на суму 50 386 грн.12 коп..
Відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 39 000 грн., а решта боргу в розмірі 11386 грн.12 коп. залишилася не оплаченою.
Відповідач визнав свою заборгованість в розмірі 11386 грн.12 коп., доказів сплати боргу в зазначеному розмірі не подав , тому вимоги позивача щодо примусового стягнення з відповідача 11386 грн.12 коп. боргу за отримані товари суд вважає правомірними , обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином вимоги позивача щодо стягнення інфляційних збитків в сумі 538 грн.49 коп. суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Вимоги позивача в частині стягнення 3% річних за користування чужими коштами , суд задовольняє частково в розмірі 186 грн.23 коп., оскільки відповідно до п.4 ст.232 Господарського кодексу України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. Отже, як вбачається з матеріалів справи , кількість днів прострочення платежу становить 199 днів, зважаючи на це розмір 3% річних який повинен сплатити відповідач становить 186 грн.23 коп.
Що стосується вимог позивача про стягнення нарахованої за час прострочення пені в розмірі 1520 грн.85 коп., то зазначені вимоги суд задовольняє частково в розмірі 1377 грн.56 коп., оскільки відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При таких обставинах, суд вважає, що позивач, в порушення вимог ст. 33 ГПК України , не довів у встановленому Законом порядку обґрунтованість та правомірність своїх позовних вимог в частині заявлених до стягнення пені та 3% річних , тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 143 грн.29 коп. пені та 3 грн.87 коп. 3% річних.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає. 13488 грн.40 коп. , в тому числі: 11386 грн.12 коп. - основного боргу, 538 грн.49 коп. інфляційних збитків, 1377 грн.56 коп. пені, 186 грн.23 коп. 3% річних.
Відповідач доказів сплати боргу не подав, тому борг в розмірі 13488 грн.40 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають пропорційному розподілу, з відповідача підлягає стягненню на користь
позивача 134 грн.88 коп. витрат по сплаті державного мита та 116 грн.53 коп.
Керуючись ст.ст. 44,47, 49 ,80,82,84,85 ГПК України, суд,-
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Тристан» ( 42700, Сумська обл. м.Охтирка, вул. Жовтнева,4, код 31877110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дестриб'ютерська компанія «Авалон» ( 40030, м.Суми, вул. Шишкарівська, 106, код 35172264) 11386 грн.12 коп. - основного боргу, 538 грн.49 коп. інфляційних збитків, 1377 грн.56 коп. пені, 186 грн.23 коп. 3% річних, 134 грн.88 коп. витрат по сплаті державного мита , 116 грн.53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
3. В задоволенні вимог про стягнення 143 грн.29 коп. пені та 3 грн.87 коп. 3% річних - відмовити.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення. Повний текст рішення віддрукований та підписаний 05.02.2009р.