21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
09 лютого 2009 р. Справа 11/4-09
за позовом закритого акціонерного товариства «Агріматко -Україна»,
м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області
до приватного сільськогосподарського підприємства «Савинецьке»,
с. Савинці Тростянецького району Вінницької області
про стягнення 28197 грн. 84 коп..
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т.Кармаліта, за участю представників:
від позивача - В. Семеняк за довіреністю;
від відповідача - Н. Лірник за дорученням.
Заявлено позов про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства «Савинецьке» заборгованості за договором поставки №лСХТ-13000002 від 18.01.2007р. в загальному розмірі 28197,84 грн., з яких: 27759,77 грн. - основний борг та 438,07 грн. -пеня.
Позов мотивовано тим, що відповідно до договору поставки укладеного між закритим акціонерним товариством «Агріматко-Україна»та приватним сільськогосподарським підприємством «Савинецьке», ЗАТ «Агріматко-Україна»згідно накладної поставило та передало у власність ПСП «Савинецьке» товар на загальну суму 402990 грн.. Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору, Покупець зобов'язується здійснити оплату товару не пізніше 75 днів з дати підписання договору, але не пізніше 31.12.2007р.. Свої зобов'язання відповідач виконав частково, сплативши 323000 грн.. Також між сторонами був зроблений взаємозалік на суму 52230,23 грн.. Отже, станом на 03.11.2008р., за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 27759,77 грн..
В судовому засіданні 09.02.2009р. представником позивача подано розрахунок ціни позову, згідно якого позивач уточнив розрахунок пені та зазначив її розмір 2285,42 грн.. В зв'язку з цим, загальна сума позову за вказаним розрахунком становить 30045,19 грн..
З наведеного вбачається, що позивач фактично збільшив розмір позовних вимог. Проте даний розрахунок не може розцінюватись судом як заява про збільшення позовних вимог, оскільки остання подається до суду за загальним правилом подання позовної заяви. Позивач не скористався наданим йому правом на збільшення позовних вимог, а тому суд розглядає позовні вимоги заявлені в позовній заяві.
Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 15.12.2008р. та 27.01.2009р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених у позовній заяві, договору та доказів його виконання не виконав. В судовому засіданні 09.02.2009р. представник відповідача позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 27759,77 грн. визнав.
Оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
18 січня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Агріматко-Україна»(позивач) та приватним сільськогосподарським підприємством «Савинецьке»(відповідач) укладено договір поставки за № лСХТ-13000002 за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач прийняти та оплатити його на умовах визначених цим договором.
На виконання умов договору позивач згідно накладної № аАГ-031900010 від 19.03.2007р. поставив відповідачу товар на загальну суму 402990 грн..
Відповідач згідно довіреності серії ЯМЧ № 421710 від 19.03.2007р. отримав вказаний товар.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% від суми договору, яка розраховується згідно п. 1.2. договору. Попередня оплата здійснюється частинами у наступні терміни:
20% від суми договору через 35 днів з дати підписання;
80% від суми договору через 40 днів з дати підписання.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що вартість товару визначається сторонами як договірна, загальна сума договору встановлюється відповідно до специфікацій і визначається як арифметична сума за специфікаціями.
Відповідно до специфікації № 1 від 06.02.2007р. сторони визначили ціну договору в розмірі 402990 грн..
Отже відповідач повинен був сплатити позивачу вказану суму наступним чином:
20% від суми договору через 35 днів з дати підписання, тобто 80598 грн. до 22.02.2007р.;
80% від суми договору через 40 днів з дати підписання, тобто 322 392 грн. до 27.02.2007р..
Як свідчать матеріали справи, відповідач виконав взяті на себе зобов'язання за договором частково, сплативши 323 000 грн., з них: 322000 грн. -21.03.2007р. та 1000 грн. -23.03.2007р...
03.06.2008р. між сторонами укладено угоду про зарахування взаємних вимог відповідно до якої сторони провели взаємозалік на суму 52230,23 грн..
Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 27759,77 грн., що підтверджується також обопільно підписаним актом звірки розрахунків від 26.12.2008р..
В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення основної суми боргу в розмірі 27759,77 грн.. підлягають задоволенню.
Згідно з п. 4.1 договору, у випадку затримки оплати з вини Покупця, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вбачається з розрахунку , позивач просить стягнути пеню в розмірі 438,07 грн., за період з 05.05.2008р. по 03.11.2008р..
Суд не може погодитись з періодом нарахування пені, оскільки відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вказувалось вище відповідач зобов'язався провести попередню оплату товару в розмірі 402990 грн., з них: 80598 грн. -до 22.02.2007р., 322 392 грн. -до 27.02.2007р..
Виходячи з приписів ст. 232 ГК України, період нарахування пені становитиме:
- за 20% (80598 грн.) з 23.02.2007р. по 23.08.2007р.;
- за 80% (322 392 грн.) з 28.02.2007р. по 28.08.2007р..
Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачений спеціальний строк позовної давності в один рік для стягнення неустойки (штрафу, пені).
Наведене свідчить, що позивачем пропущено строк на стягнення пені, оскільки з позовом до суду він звернувся 05.12.2008р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.
Враховуючи, що відповідач визнає суму основного боргу і позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Савинецьке»(Вінницька область, Тростянецький район, с. Савинці, вул. Леніна, 45а, код 33559260) на користь закритого акціонерного товариства «Агріматко-Україна» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. В. Чорновола, 45, код 30725226) 27759 (двадцять сім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 77 коп.; 277 (двісті сімдесят сім) грн. 60 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита, 116 (сто шістнадцять) грн. 17 коп. -відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В стягненні 438,07 грн. пені відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.
Рішення оформлено та підписано 10.02.2009р.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу