Україна
Харківський апеляційний господарський суд
02 лютого 2009 р. Справа № 49/161-08
Колегія суддів у складі:
головуючого-судді -Могилєвкін Ю.О. суддів - Пушай В.І., Плужник О.В.
при секретарі -Байбак О.І.
за участю представників сторін:
позивача -Кондратенко Т.В.
1-го відповідача -Прядко В.О., Селіна О.С.
2-го відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вх. № 2849Х/3-7) та апеляційну скаргу 2-го відповідача (вх. № 2850Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2008 р. по справі № 49/161-08
за позовом -ВАТ «Харківський машинобудівельний завод «Світло Шахтаря», м. Харків
до 1) СТГО «Південна залізниця», м. Харків;
2) ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод», м. Донецьк
про стягнення 30961,50 грн. ,-
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.2008 р. по справі № 49/161-08 (суддя Кононова О.В.) позовні вимоги - задоволено. Стягнуто з СТГО «Південна залізниця»на користь ВАТ «Харківський машинобудівельний завод «Світло Шахтаря»15480,75 грн. завданих збитків, 155 грн. витрат по сплаті державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод»на користь ВАТ «Харківський машинобудівельний завод «Світло Шахтаря»15480,75 грн. завданих збитків, 155 грн. витрат по сплаті державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване з тих підстав, що позивачем виконано належним чином зобов'язання за договором, шляхом сплати виставлених 2-м відповідачем рахунків-фактури № 89405D7 від 18.08.2007 р., № 89404D7 від 18.08.2007 р. та за платіжним дорученням № 5528 від 30.08.2007 р. в сумі 553155,66 грн. за постачання продукції. Вважаючи, що вина відповідачів в нестачі продукції (вантажу) підтверджена наданими доказами, суд першої визнав вимогу позивача про стягнення з відповідачів збитків, завданих нестачею вантажу обгрутованою та дійшов висновку про покладення відповідальності навпіл, тобто на вантажовідправника та на залізницю -пропорційно ступеню вини кожного з відповідачів у втраті вантажу.
1-й та 2-й відповідачі з рішенням суду першої інстанції не погоджуються, подали апеляційні скарги в яких просять його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.
В підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, 1-й відповідач вказує на те, що судом першої інстанції при винесенні зазначеного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
Як зазначає в своїй скарзі перший відповідач, відповідно до п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами статті 52 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут), затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1998р. № 457, встановлено, що вантажі, які прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак нестачі вантажу на відкритому рухомому складі видаються без перевірки їх кількості і стану. Таким чином, підстав для комісійної видачі вантажу не було. Така позиція також підтверджується пунктом 3.2. Роз'яснення Президії Вищого Господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601, де встановлено, що обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно із статтею 52 Статуту зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу. Судом у рішенні викладена думка про те, що прибуття вагону на станцію Харків - Червонозаводський і його переваження відбулось одночасно, але це не відповідає дійсності, як вбачається з матеріалів справи (акт приймання за кількістю №1) спірний вагон був переважений вже після того як деякий проміжок часу він був прийнятий Позивачем і знаходився у його розпорядженні на його під'їзній колії. До того ж акт загальної форми №3 від 22.08.2007 був складений при передачі вагону від залізниці отримувачу і відомостей які б підтверджували факт недостачі на той час не було виявлено ані отримувачем, ані залізницею тому висновок суду про те, що відбулось порушення Правил складання актів і не була зафіксована недостача, на думку Відповідача 1, не відповідає дійсності.
Відповідно до статті 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату вантажу у разі коли вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Залізнична накладна №49880984 містить відмітку, що вагон №67917880 навантажений засобами відправника. Про відсутність ознак втрати вантажу під час перевезення свідчить Акти приймання продукції за кількістю (складені отримувачем - ВАТ Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтара», та додані до позовної заяви), а саме пункт "Состояние груза" про те, що вантаж упакований в зв'язки в 2-х місцях проволокою 06мм, зв'язки, що проглядаються, не порушені, обладнані упаковочними ярликами, зв'язки навантажені без явних ознак порушення рівномірності навантаження.
Виходячи з зазначеного 1-й відповідач зазначає чому не прийнято до уваги судом положень статті 111 Статуту при умові наявності в накладній відмітки Відправника про відвантаження вантажу із нанесенням захисного маркування і відсутності зауважень з боку отримувача при прийманні вантажу від Перевізника і складанні акту загальної форми №3 від 22.08.2007 про відсутність зауважень представника Позивача щодо стану навантаження та маркування. Пошкодження маркування (за відсутності у матеріалах справи висновків експертизи - лише припущення) виявлено лише через певний проміжок часу, який вагон знаходився у розпорядженні ВАТ ХМЗ «Світло шахтаря» і при наявності на території якого технічних засобів для навантажувально-розвантажувальних робіт його можливо було частково розвантажити.
Відповідно до п. 1.1 Правил перевезення вантажів навалом та насипом (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №795/5986) вантажі, які не потребують упакування, в залежності від фракційного складу перевозяться навалом або насипом, без підрахунку місць. У перевізних документах на ці вантажі у графі "Кількість місць" перевізником проставляється: "Навалом" чи "Насипом". Вантажі, які можуть перевозитись навалом і насипом, зазначені в додатку 1. Додаток 1 є вичерпним і не містить такого найменування вантажу як "сталь сортова", тож Відповідачем 2 при заповненні перевізного документу була зроблена суттєва помилка. Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084) у графі "кількість місць" цифрами повинна була бути зазначена кількість місць вантажу, тобто 12 (відповідно до сертифікату якості №5760-С, про наявність сертифікату на звороті накладної №49880984 в графі 4 "заяви і відмітки відправника" зроблений запис). Як вказано в ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право, але не зобов'язана перевіряти правильність цих відомостей. Фактично вантаж перевозився не навалом, а упакований.
У відповідності до вимог пункту 4 Інструкції «О порядке приемки продукции производственно - технического назначения и товаров народного потребления по количеству» затвердженої постановою Госарбитража при Совете Министров СССР від 15.06.1965 N П-6 При прийманні вантажу від органів транспорту підприємство - одержувач відповідно до діючими на транспорті правилами перевезень вантажів зобов'язано перевірити, чи забезпечена схоронність вантажу під час перевезення, зокрема перевірити відповідність найменування вантажу й транспортного маркування на ньому даним, зазначеним у транспортному документі, і в разі виявлення порушення вимагати від органів транспорту видачі вантажу по кількості місць або ваги у всіх випадках, коли такий обов'язок покладений на них правилами, що діють на транспорті, і іншими нормативними актами. У випадку ж видачі вантажу без перевірки кількості місць або ваги одержувач у порядку, установленому правилами оформлення видачі вантажів, зобов'язаний вимагати від органів транспорту, щоб на транспортному документі була зроблена відповідна відмітка, яка і була зроблена у графі 6 залізничної накладної №49880984.
Після вчинення зазначених дій даний вагон був зданий прийомоздавальником залізниці Варич Л.І. під вивантаження на під'їзну колію Позивача і прийнятий без зауважень його представником Безрук СЮ. На адресу Начальника Харківської дирекції залізничних перевезень та Начальника станції Харків-Червонозаводський Позивачем була направлена скарга за №25-181/2392 від 23.08.2007 в якій він апелює до керівництва Дирекції та станції з проханням скласти комерційний акт, але у відповідності до статті 129 Статуту порядок складання комерційних актів встановлюється правилами, а п 2.4. "Порядку оформлення, розслідування та обліку незбережних перевезень вантажів" (затверджено наказом Укрзалізниці №306-Ц від 21.09.05р.) встановлено, що рішення про складання комерційного акту приймає начальник станції, або його заступник. На вищевказану скаргу Позивачу надані мотивовані відповіді № 27/1 від 23.08.2007 та № 07-13/1451 від 11.09.2005р про відсутність підстав для складання комерційного акту.
22.08.2007 Позивач звертається до підприємства - Відправника ЗАТ «Донецьксталь»з листом №46сн/167 де просить направити представників для приймання вантажу в вагоні №67917880 по кількості, а також направляє о 14:40 телетайп з тим же змістом. Але з огляду на вчинені дії представники підприємства - позивача відповідно до акту приймання продукції по кількості №1 об 11:00 22.08.2007 розпочинають приймання продукції по кількості без представника відправника, а також у порушення пункту 18 Інструкції П-6 без представника громадськості, що дозволяє зробити висновок про те, що зазначений акт складений у односторонньому порядку з порушенням норм чинного законодавства і данні які у ньому містяться, в тому числі і дані про не чітке маркування, не можуть слугувати належним доказом у справі.
Враховуюче те, що вантаж - сталь сортова, що перевозився в вагоні №67917880 не має природних властивостей зменшуватися в об'ємі чи вазі то його нестача на станції призначення може бути обумовлена лише недовантаженням відправником тобто вина Відповідача 2 ЗАТ «Донецьксталь», або крадіжкою під час перевезення вина за незбереження СТГО «Південна залізниця». Факт крадіжки під час перевезення, а відповідно і вина залізниці у незбереженні вантажу, може бути встановлено лише матеріалами кримінальної справи порушеної правоохоронними органами по факту скоєння злочину за окремою заявою, як того передбачає стаття 4 Кримінально - процесуального кодексу України, а саме орган дізнання зобов'язаний в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання. Позивачем до матеріалів справи було додано заяву на адресу начальника лінійного відділу міліції на станції Основа Кононихина О.Б. №2392 від 23.08.2007 щодо крадіжки вантажу на шляху прямування та заяву на адресу прокурора Харківської міжрайонної транспортної прокуратури Корбаня В.В. з викладенням тих самих обставин. Однак матеріалів щодо реагування правоохоронних органів і порушення кримінальної справи на вказані заяви Позивачем до суду надано не було.
Статтею 34 ГПК передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються лише комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених Статутом. В даному випадку підстав для складання комерційного акту у залізниці не було, а акт загальної форми №3 від 22.08.2007 складений на станції Харків -Червоно заводський свідчить про те що вагон №67917880 був прийнятий представниками Позивача від залізниці без зауважень. Стаття 129 Статуту та пункт 2 Правил складання актів містять перелік обставин, за наявності яких залізниця повинна скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач чи відправник вантажу, як вбачається з матеріалів справи то жодної з наведених підстав не існувало. Тобто з зазначеного вбачається, що залізницею були виконані всі умови по перевезенню вантажу і вагон був зданий на під'їзну колію без зауважень.
В доповнення до апеляційної скарги перший відповідач зазначає, що приймання продукції Позивачем здійснене з порушенням строків, встановлених п.9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості №П-6, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 року (в подальшому - Інструкція) вагон прибув до позивача 22.08.2007 року, акт приймання продукції, в якому позивач відобразив недостачу продукції складений 27.08.2007 року.
Після отримання вагону від залізниці в порядку ст. 52 Статуту залізниць України без зауважень одержувача вантажу позивач розпочав приймання продукції комісією, склад якої не відповідає вимогам названої вище Інструкції. В подальшому позивач зупинив приймання продукції на 5 діб та поновив його через 5 діб комісією у іншому складі, що є порушенням вимог Інструкції П-6. З урахуванням викладеного твердження позивача щодо маркування доставленої продукції частково краскою, частково речовиною, схожою на вапно не може служити належним доказом у справі. З урахуванням викладеного, посилання суду в рішенні на те, що судом не приймається до уваги обґрунтування залізницею відсутності претензій одержувача при видачі вантажу відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України є порушенням норми матеріального права (п., 11 і 16 Інструкції), оскільки приймання продукції було розпочато комісією у складі чергового по станції позивача та начальника складу металів - матеріально відповідальної особи). Викладена обставина виключає об'єктивність здійснення приймання продукції, що не було враховано судом першої інстанції при винесення рішення від 04.11.2008 року.
Другий відповідач в обґрунтування своєї скарги зазначає, що вантажі приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування. Відповідно до параграфа 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі (далі по тексту - Технічні умови) правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Причинний зв'язок між не визначенням кількості місць вантажу у залізничній накладній та його недостачею не був встановлений судом. Не визначення у залізничній накладній кількості місць вантажу не свідчить про вину вантажовідправника у недостачі вантажу.
Згідно з п. 2.1. Правил оформлення перевізних документів - у разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, у графу «Кількість місць»вноситься відмітка «навалом».
Вантаж у піввагонах розміщується відповідно до креслення 295687А і схеми №1 від 24.01.2007р. (копії в матеріалах справи), яка узгоджена із залізницею.
Так як сортова прокатна сталь завантажується в піввагон штабелями, то при прийманні вантажу до перевезення, представник залізниці не в змозі перерахувати і визначити точну кількість зв'язок вантажу. У зв'язку з цим, вантаж до перевезення приймається за фактичною масою визначеною вантажовідправником, що відображене в залізничній накладній.
При відвантаженні металопродукції ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод»керується і застосовує ДСТУ 3058-95 (ГОСТ 7566-94) «Металопродукція. Приймання, маркіровка, упаковка, транспортування і зберігання». Даний стандарт встановлює вимоги до приймання, маркіровки, упаковки, транспортування металопродукції, у тому числі сортового прокату.
Розділом 5 даного стандарту визначені вимоги до упаковки сортового прокату. Прутки в пачці повинні бути щільно укладені і міцно обв'язані в поперечному напрямі через кожні 2-3 метри. Прутки довжиною до 6 метрів включно в пачці повинні бути обв'язані не менш чим в двох місцях. Укручування кінців дроту повинне бути щільним.
Окрім цього, відповідно до Інструкції по забезпеченню збереження вантажів при перевезенні залізничним транспортом, узгодженою із залізницею, перед завантаженням сортової прокатної сталі, кожну пачку пов'язують поперечними обв'язуваннями з дроту діаметром не менше 6мм. у дві нитки при довжині 6 метрів. Засоби пакетування металопродукції і способи обв'язування повинні забезпечувати збереження пачок, зв'язок від розсипу і розкручування вантажу як при перевантажувальних операціях, так і під час перевезення. Відвантажувана прокатна сталь маркірується незмивною фарбою, однією смугою по верхньому шару кожного штабелю.
Тобто, пакетування металопродукції у зв'язки необхідно лише для того, щоб забезпечити збереження зв'язок від розсипу і розкручування вантажу як при перевантажувальних операціях, так і під час перевезення.
Господарським судом при вирішенні справи було зроблено помилковий висновок відносно того, що позивач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі на підставі того, що він оплатив рахунки-фактури та зафіксував точну кількість нестачі.
Так, посвідчення на представника громадськості (Нежебовського Володимира Вікторовича) № 2 видане 22.08.2007р., тоді як фактично приймання відбувалося 27.08.2007г. Видача посвідчення на який-небудь період не допускається. Посвідчення, видане з порушенням п. 21 Інструкції № П-6 є недійсним.
У акті про прийняття вантажу на відповідальне зберігання № 6 від 27.08.2007р. підпис члена комісії (начальника складу металів ВАТ ХМЗ «Світло Шахтаря») Белах Л.В. не відповідає її ж підпису в акті приймання продукції № 1 від 22.08.2007р., у акті про недостачу продукції № 2 від 27.08.2007р., а також в акті про вагу тари № 3 від 27.08.2007р. Цей факт викликає сумнів в об'єктивності складання даних актів.
Суд вказує, що відправником не було вказано спосіб нанесення маркування в залізничній накладній. Але він не звернув увагу на той факт, що на ЗАТ «Донецксталь»- металургійний завод»розроблена Інструкція з забезпечення збереження вантажів при перевезенні залізничним транспортом, яка погоджена з Донецькою залізницею.(копія в матеріалах справи) Пунктом 4.6. зазначеної Інструкції передбачається обов'язкове маркування сортової прокатної сталі, що відвантажується «...несмываемой краской, одной полосой по верхнему слою каждого штабеля». Відмітка про відповідне маркування зазначена у 4-ій графі залізничної накладної.
В рішенні також вказано, що вантаж прибув з на станцію Харків-Червонозаводський з непорушеним маркуванням та без ознак несхоронності вантажу. Це ствердження спростовується матеріалами справи. А саме: вже в акті № 1 від 22.08.2007р. складеним позивачем вказано «вантаж маркований фарбою білого кольору безперервною смугою., але смуга не чітка, а в одному місті декілька розмита». В акті № 2 про нестачу продукції від 27.08.2007р. вказано, що «при огляді транспортного маркування встановлено що частина маркувальної смуги нанесена фарбою, частина - матеріалом схожим на вапно».
За вимогою позивача 22.08.2007р. першим відповідачем у залізничній накладній зроблена відмітка про видачу вантажу без перевірки згідно зі ст.52 Статуту залізниць України.
Суд вказує, що позивач звертався в Харківську дирекцію залізничних перевезень з вимогою скласти комерційний акт. Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Але, суд не надав уваги тому факту, що в листі № 25-181/2392 від 23.08.2007р. Позивач звернувся до начальника Харківської дирекції залізничних перевезень з вимогою скласти комерційний акт, у зв'язку з тим, що піввагон № 67917880 прибув з візуальними ознаками недостачі.
23.08.2007р. позивач звернувся з письмовою заявою до Лінійного відділу міліції (копія заяви знаходиться в матеріалах справи), в якої вказав, що 22.08.2007р. по залізничній накладній № 49880984 в піввагоні № 67917880 прибув вантаж - сталь сортова з ознаками недостачі (розкрадання).
Також 23.08.2007р. позивачем була надіслана скарга № 50юр на адресу Харківської дирекції залізничних перевезень про спонукання станції скласти комерційний акт по факту недостачі сталі по залізничній накладній № 49880984. Листом № 07-13/1451 від 11.09.2007р. Харківська дирекція залізничних перевезень відмовила у скарзі у зв'язку з тим що представником вантажоодержувача (Фриган В.В.) акт загальної форми № 3 від 22.08.2007р. було підписано без зауважень!
Це свідчить про те, що представник вантажоодержувача не уважно оглянув вагон при прийманні від залізниці.
У п.11 Правил видачі вантажів йдеться про те, що при перевезенні вантажів у відкритому рухомому складі (в даному випадку в піввагоні) сторони повинні переконатися у відсутності слідів втрати і пошкодження вантажу, що не було своєчасно зроблене представником вантажоодержувача.
Таким чином, перш ніж підписати акт загальної форми № 3 від 22.08.2007р. представник вантажоодержувача повинен був уважно оглянути вагон та переконатися у відсутності слідів розкрадання вантажу.
В рішенні не обґрунтовано яким чином суд визначив ступінь вини кожного з відповідачів.
Відповідно до п. 4.1. договору № 9765дс від 11.01.2006р. постачання товару проводиться на умовах РСА (Інкотермс 2000 року) станція Донецьк, Донецької залізниці. Датою постачання товару вважається дата передачі його перевізникові - залізниці, вказана в квитанції в прийомі вантажу.
Факт передачі товару належної кількості Донецькій залізниці, як перевізнику, підтверджується залізничною накладною № 49880984 та актом експертизи Донецької торгово-промислової
ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод»виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі.
Як зазначає скаржник, господарський суд при вирішенні справи по суті може і зобов'язаний надавати оцінку акту експертизи Донецької ТПП разом з іншими доказами по справі і вважає, що акту експертизи Донецької ТПП № 4880/5 від 18.08.2007р. судом не була дана належна правова оцінка, оскільки в графі 13 вищезгаданого акту «Експертизою встановлено:»вказано, що в піввагоні № 67917880 була встановлена маса брутто сталі сортової - 80,60 тн.
Позивач, в свою чергу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу відповідачів -без задоволення на підставі висновків викладених в рішенні суду першої інстанції.
Перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази по справі, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, судова колегія приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого господарського суду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, між ВАТ ХМЗ "Світло шахтаря" (надалі позивач) та Закритим акціонерним товариством "Донецьксталь" -металургійний завод" (надалі другий відповідач) було укладено договір поставки № 9756дс від 11.01.2006р. строком дії до 31.12.2007р., на підставі якого Закрите акціонерне товариство "Донецьксталь" - металургійний завод" зі станції Донецьк на станцію призначення “Харків-Червонозаводський »Південної залізниці" відвантажив 18.07.2007 р. за залізничною накладною №49880984 в залізничному напіввагоні № 67917880 власними засобами сталь сортову конструкційну.
Вантажовідправником (другий відповідач) маса брутто вагону з вантажем визначена на 250-тонних вагонних вагах та склала 80600 кг, маса тари вагону зважена та склала 21100 кг. Нетто вантажу 59500 кг. При зважуванні був присутній незалежний експерт Донецької торгово - промислової палати України та був складений акт експертизи №4880/5 про визначення маси вантажу яким засвідчено, що при зважуванні 1 напіввагону № 67917880 маса нетто сталі склала 59,215 т. В напіввагон сталь була завантажена навалом без визначення в залізничній накладній кількості місць.. В залізничній накладній в графі 4 вантажовідправник ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод» вказав номера сертифікатів та відмітив "Груз маркирован краской". Спосіб нанесення маркування на поверхні вантажу в вагоні, наявність якої свідчить про ознаки схоронності перевезення, відправником не вказаний.
Пунктом 4.2. договору сторони передбачили проведення приймання товару за кількістю відповідно до вимог Інструкції № П-6 “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.07.65р (із змінами та доповненнями, надалі -Інструкція № П-6). Згідно з п.1. Інструкції П-6 вона застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими правилами не встановлено інший порядок приймання продукції за кількістю.
22.08.2007 року спірний напіввагон № 67917880 прибув на станцію Харків-Червонозаводський в справному стані та візуально за непорушним маркуванням вантажовідправника без перериву смуги, на поверхні вантажу без ознак несхоронності вантажу.
Перевізником (перший відповідач) відповідно до п.10 Правил видачі вантажів (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року за № 862/5083) 22.08.2007 року об 11 годині напіввагон № 67917880 був поданий на під'їзду колію позивача для вивантаження. Передача вагона оформлена підписом позивача та другого відповідача в залізничній накладній, згідно п.31 Правил видачі вантажів, за вимогою позивача 1-м відповідачем зроблена відмітка про прибуття вантажу без ознак втрати та видачу його без перевірки згідно ст. 52 Статуту залізниць України, про що складений акт загальної форми.
Як обґрунтовано зазначає у своїй скарзі перший відповідач статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються лише комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених Статутом. В даному випадку підстав для складання комерційного акту у залізниці не було, а акт загальної форми №3 від 22.08.2007 р. складений на станції Харків -Червоно заводський свідчить про те що вагон №67917880 був прийнятий представниками позивача від залізниці без зауважень. Стаття 129 Статуту та пункт 2 Правил складання актів містять перелік обставин, за наявності яких залізниця повинна скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач чи відправник вантажу, як вбачається з матеріалів справи то жодної з наведених підстав не існувало. Тобто з зазначеного вбачається, що залізницею були виконані всі умови по перевезенню вантажу і вагон був зданий на під'їзну колію без зауважень, що свідчить про відсутність підстав для притягнення першого відповідача до відповідальності.
Також, судом першої інстанції не була дана належна правова оцінка акту експертизи Донецької ТПП № 4880/5 від 18.08.2007р., оскільки в графі 13 вищезгаданого акту «Експертизою встановлено:»вказано, що в піввагоні № 67917880 була встановлена маса брутто сталі сортової - 80,60 тн.
Крім того, судом не надана оцінка того що приймання продукції позивачем здійснене з порушенням строків, встановлених п.9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості №П-6, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 року (в подальшому - Інструкція) вагон прибув до позивача 22.08.2007 року, а акт приймання продукції, в якому позивач відобразив недостачу продукції складений 27.08.2007 року, тобто вже після того як деякий проміжок часу вантаж був прийнятий позивачем і знаходився у його розпорядженні на його під'їзній колії.
Після отримання вагону з продукцією від залізниці в порядку ст. 52 Статуту залізниць України без зауважень, позивач розпочав приймання продукції комісією, склад якої не відповідає вимогам названої вище Інструкції. В подальшому позивач зупинив приймання продукції на 5 діб та поновив його через 5 діб комісією у іншому складі, що є порушенням вимог Інструкції П-6.
З урахуванням викладеного твердження позивача щодо маркування доставленої продукції частково краскою, частково речовиною, схожою на вапно не може служити належним доказом у справі. Тому, посилання суду в рішенні на те, що ним не приймається до уваги обґрунтування залізницею відсутності претензій одержувача при видачі вантажу відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України є неправильним застосуванням норми матеріального права (п. 11 і 16 Інструкції), оскільки приймання продукції було розпочато комісією у складі чергового по станції позивача та начальника складу металів - матеріально відповідальної особи). Викладена обставина виключає об'єктивність здійснення приймання продукції, що не було враховано судом першої інстанції при винесення рішення від 04.11.2008 року.
Також, посвідчення на представника громадськості (Нежебовського Володимира Вікторовича) № 2 видане 22.08.2007 р., тоді як фактично приймання відбувалося 27.08.2007р. Відповідно до вимог Інструкції П-6 видача посвідчення на який-небудь період не допускається. Посвідчення, видане з порушенням відповідно до п. 21 Інструкції № П-6 є недійсним.
Тобто, суд першої інстанції неправомірно визнав вину першого та другого відповідачів у нестачі продукції на підставі документів, котрі не мають доказової сили.
Крім того, на вимогу судової колегії, позивач не надав будь-яких доказів порушення кримінальної справи відповідно до поданих заяв про нестачу (крадіжку) продукції у зазначеному вагоні.
Таким чином, апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2008 року по справі № 49/161-08 підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи, та неправильним застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості №П-6», Правилами видачі вантажів, Правилами складання актів, ст.ст. 52, 111, 129 Статуту залізниць України ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п.3,4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Апеляційні скарги задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2008 року по справі №49/161-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Харківського машинобудівного заводу "Світло шахтаря" (адреса: 61001, м. Харків, вул. Світло шахтаря, 4/6, р/р 260080133825 в ВАТ "Інпромбанк" в м. Харкові, МФО 351878, код ЄДРПОУ 00165712) на користь Статутного територіально - галузевого Об'єднання "Південна залізниця" (адреса: 61052, м.Харків, вул. Червоноармійська, 7, р/р 26004700059 в Харківській філії АБ "Експрес-банку", МФО 350716, код 01072763) -155,00 грн. держмита за подання апеляційної скарги, на користь Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 122, фактична адреса: 83055, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 174, п/р 26006198028081 ДФ ВАТ "Кредит промбанк" МФО 335593 код ЄДРПОУ 30939178) -155,00 грн. держмита за подання апеляційної скарги. Накази доручити витати господарському суду Харківської області.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
судді Пушай В.І.
Плужник О.В.
Повний текст постанови підписаний 06.02.2009 року.