83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.02.09 р. Справа № 7/271
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго» м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка
До відповідача: Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м.Донецьк (структурний підрозділ Часівоярське регіональне виробниче управління комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м.Часів-Яр)
Предмет спору: стягнення суми боргу за активну електроенергію - 85 890 грн. 86 коп., пені - 1 414 грн. 81 коп., 3% річних - 176 грн. 19 коп., інфляційних - 1 931 грн. 23 коп.
За участю представників:
від позивача: Флом І.В., Гуревич М.Г., Горбуліна О.Є.- предст.за дов.
від відповідача: Коновалова Г.О. - предст.за дов.
У судовому засіданні 10.02.2009р. на підставі ст..77 ГПК України оголошено перерву до 11.02.2009р.
Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго» м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м.Донецьк (структурний підрозділ Часівоярське регіональне виробниче управління комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м.Часів-Яр) про стягнення суми боргу за активну електроенергію - 85 890 грн. 86 коп., пені - 1 414 грн. 81 коп., 3% річних - 176 грн. 19 коп., інфляційних - 1 931 грн. 23 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №31/23 від 01.01.2006р. з додатками; рахунки за активну електроенергію №14/31 за вересень 2008р., за жовтень 2008р.; наказ №43 від 30.04.2008р.; особовий рахунок №31.
Разом із супровідним листом позивача від 10.02.2009р. до матеріалів справи залучені додаткові документи.
У відзиві №5201 від 23.12.2008р. відповідач визнав суму боргу у розмірі 85890,86 грн., зауважив, що у зв'язку з відсутністю у нього розрахунків пені, інфляційних та річних, не має можливості перевірити правильність нарахування позивачем зазначених сум.
За клопотанням відповідача від 10.02.2009р. до матеріалів справи залучені додаткові документи.
У судовому засіданні 10.02.2009р. відповідач заявив усне клопотання про зменшення суми пені.
Позивач проти зменшення суми пені заперечив.
Процесуальний строк розгляду спору був продовжений в порядку ст..69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчермет», правонаступником якого є відповідач, укладено договір про постачання електричної енергії 31/23 від 01.01.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей, протоколом погодження розбіжностей, додатковими угодами та додатками до договору.
Відповідно до п.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до додатку «Порядок розрахунків за електроенергію» до договору з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до договору, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками обох підприємств, остаточний розрахунок «споживач» здійснює до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманих від «постачальника електричної енергії» рахунків.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за договором у вересні - жовтні 2008р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, спожиту електричну енергію сплатив частково, чим порушив умови договору.
У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за електроенергію за вересень - жовтень 2008р. у розмірі 85 890 грн. 86 коп.
Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заборгованість у розмірі 85 890 грн. 86 коп. підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.10.2008р. по 20.11.2008р. 3% річних - 176 грн. 19 коп., інфляційні - 1 931 грн. 23 коп.
3% річних перераховані судом відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору, складають 175, 71 грн. та підлягають стягненню у цьому розмірі.
Інфляційні перераховані судом відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору, складають 1 381, 33 грн. та підлягають стягненню у цьому розмірі
Вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.4.2.1 договору з урахуванням протоколу погодження розбіжностей, підписаного обома сторонами та скріпленим печатками обох підприємств, за внесення платежів, передбачених п.2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків за електроенергію», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 414 грн. 81 коп. за період з 11.10.2008р. по 20.11.2008р.
Відповідач у судовому засіданні 10.02.2009р. заявив усне клопотання щодо зменшення розміру пені.
Пеня перерахована судом відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору, складає 1 405, 68 грн.
Вимоги щодо стягнення з відповідача пені в залишковій частині, в сумі 9, 13 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені у зв'язку з тяжким фінансово-економічним становищем підприємства. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище та збитковість підприємства.
Позивач заперечив проти задоволення клопотання відповідача.
У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Враховуючи наведене, а також враховуючи інтереси обох сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає.
Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1 405, 68 грн.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216-218, 231 Господарського кодексу України, Закону України «Про електроенергетику» №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2.08.1996 р. за N417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго» м.Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м.Донецьк (структурний підрозділ Часівоярське регіональне виробниче управління комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» м.Часів-Яр) про стягнення суми боргу за активну електроенергію - 85 890 грн. 86 коп., пені - 1 414 грн. 81 коп., 3% річних - 176 грн. 19 коп., інфляційних - 1 931 грн. 23 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» (83000, м.Донецьк, вул..Артема, 85, ЗКПО 00191684) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго» в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 7, ЗКПО 00130903, на р/р зі спеціальним режимом використання 260373051296 в ОПЕРВ в філії Донецького обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 335106) заборгованість у розмірі 85 890 грн. 86 коп.
Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» (83000, м.Донецьк, вул..Артема, 85, ЗКПО 00191684) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго» в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 7, ЗКПО 00130903, на р/р 26003045265000 у відділенні №693 Акціонерного комерційного інноваційного банку «Уксиббанк», МФО 351005 (отримувач: Центральні електричні мережі ВАТ “Донецькобленерго» м.Горлівка) пеню - 1 405 грн. 68 коп., 3% річних - 175 грн. 71 коп., інфляційних - 1 381 грн. 33 коп.
Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» (83000, м.Донецьк, вул..Артема, 85, ЗКПО 00191684) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго» в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 7, ЗКПО 00130903, на р/р 26003045265000 у відділенні №693 Акціонерного комерційного інноваційного банку «Уксиббанк», МФО 351005 (отримувач: Центральні електричні мережі ВАТ “Донецькобленерго» м.Горлівка) державне мито у сумі 888 грн. 54 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 26 коп.
У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.
Суддя