29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"23" січня 2009 р.
Справа № 16/5281
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД", м. Хмельницький
про стягнення 195 132,58 грн.
Суддя В.В. Магера
Представники сторін:
Позивача: Веретюк О.А. - за довіреністю № 3726 від 10.12.08 р.;
Відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.01.09 р., стягнути з відповідача суму основної заборгованості за договором фінансового лізингу № 080408-38/ФЛ-Ю-А від 08.04.2008 р. в сумі 156 430,57 грн., а також 7 954,06 грн. -пені, 994,23 грн. -3% річних, 1 170,72 грн. -інфляційних втрат та 28 583,00 грн. грн. -штрафу, всього на загальну суму 195 132,58 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами. Зокрема, позивач повідомив суду, що ним належним чином виконано умови договору фінансового лізингу №080408-38/ФЛ-Ю-А, укладеного між сторонами 08.04.08 р., а саме -передано в користування відповідачу баштовий кран виробництва SHENYANG SANYO BULDING MACHINERY CO., 2008 року випуску, заводський номер 115, первісною вартістю 1 429 150,00 грн.
Однак, як стверджує позивач, відповідач зобов'язання за договором фінансового лізингу виконує не в повному обсязі, систематично порушує строки сплати лізингових платежів.
Починаючи з серпня 2008 р. лізингоодержувач (відповідач) перестав сплачувати передбачені Договором лізингові платежі, за період з серпня по жовтень 2008 р., тому за ним виникла заборгованість в сумі 156 430,57 грн.
Представником позивача в судовому засіданні 23.01.09 р. подано письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості за договором фінансового лізингу № 080408-38/ФЛ-Ю-А від 08.04.2008 р. в сумі 156 430,57 грн., а також 7 954,06 грн. -пені, 994,23 грн. -3% річних, 1 170,72 грн. -інфляційних втрат та 28 583,00 грн. грн. -штрафу, всього на загальну суму 195 132,58 грн. вищевказана заява відповідає вимогам чинного законодавства, будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів не порушує, а тому судом приймається.
Відповідач повноважного представника в судові засідання 16.12.08 р., 15.01.09 р. та 23.01.09 р. не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
08.04.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТД", м. Хмельницький укладено договір фінансового лізингу № 080408-38/ФЛ-Ю-А.
За умовами вказаного договору, відповідачеві було надано у фінансовий лізинг баштовий кран виробництва SHENYANG SANYO BULDING MACHINERY CO., 2008 року випуску, заводський номер 115, первісною вартістю 1 429 150,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі майна в користування від 23.05.08 р.
За отримане майно відповідач повинен був проводити розрахунки, строки та періодичність яких визначена ст. 3 Договору та графіках сплати лізингових платежів, що є додатками до договорів фінансового лізингу.
Судом встановлено, що відповідач зобов'язання за договором фінансового лізингу виконав не в повному обсязі, систематично порушуючи строки сплати лізингових платежів.
Починаючи з серпня 2008 р. відповідач припинив сплачувати передбачені Договором лізингові платежі, за період з серпня по жовтень 2008 року, тому за ним виникла заборгованість в сумі 156 430,57 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 14.11.08 р.
Часткова сплата лізингових платежів відповідачем підтверджується рахунками-фактурами, що долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п.8.2.1 лізингоодоржувач (відповідач) зобов'язаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленій сторонами.
Розділами «Відповідальність сторін» договорів передбачено, що відповідачу при простроченні сплати лізингових платежів на суму платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення графіків платежів (п.11.2.1 Договору).
П.11.2.3 встановлено, що за використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утриманням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п.8.2.1 цього договору, порушення умов п.14.7 цього Договору -штраф у розмірі 1% загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.
Враховуючи викладене, позивач звернувся з позовом, в якому просить суд, із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з відповідача суму основної заборгованості за договором фінансового лізингу № 080408-38/ФЛ-Ю-А від 08.04.2008 р. в сумі 156 430,57 грн., а також 7 954,06 грн. -пені, 994,23 грн. -3% річних, 1 170,72 грн. -інфляційних втрат та 28 583,00 грн. грн. -штрафу, всього на загальну суму 195 132,58 грн.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Згідно ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому позивачем правомірно нараховано індекс інфляції та 3% річних на основну суму заборгованості.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Норми ст.525 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачають, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Вирішуючи питання про стягнення пені, судом враховується, що відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тому нарахування позивачем пені в розмірі 7 954,06 грн. та штрафу в розмірі 28 583,00 грн. позивачем є правомірним, оскільки узгоджується з вимогами чинного законодавства, а застосування таких санкцій встановлено укладеним між сторонами договором.
За таких обставин позовні вимоги ТОВ "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ про стягнення з відповідача 156 430,57 грн. основного боргу, 7 954,06 грн. -пені, 994,23 грн. -3% річних, 1 170,72 грн. -інфляційних втрат та 28 583,00 грн. грн. -штрафу, всього на загальну суму 195 132,58 грн. відповідають фактичним обставинам справи і чинному законодавству, підтвердженні належними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати покладаються на відповідача.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД", м. Хмельницький про стягнення 195 132,58 грн. задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 8-Б, код 22767593, МФО 315018, п/р 26004880208291 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. «Г», код 33880354, МФО 321637, п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ «Ві Ей Бі Банк») -156 430,57 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч чотириста тридцять гривень 57 коп.) основної заборгованості, 7 954,06 грн. (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 06 коп.) - пені, 994,23 грн. (дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 23 коп.) - 3% річних, 1 170,72 грн. (одна тисяча сто сімдесят гривень 72 коп.) - інфляційних втрат, 28 583,00 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні 00 коп.) -штрафу, 1 951,32 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят одна гривня 32 коп.) -витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя В.В. Магера