Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
03.02.2009
Справа №2-29/10467-2008
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим - Донбас»,(вул. Єременка, 41/13, м. Керч, 98300).
До відповідача - Приватного підприємства «Фаюр і К», (вул. Павленка, 16/31, кв. 26, м. Сімферополь, 95051).
Про стягнення 14 926,63 грн.
Суддя О.І. Башилашвілі
представники:
Від позивача - Іванів Н. В., довіреність б/н від 06.06.2008р., представник.
Від відповідача - не з'явися.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим - Донбасс» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Приватного підприємства «Фаюр і К» про стягнення заборгованості в сумі 14 926,63 грн., з яких: 12 400,80 грн. - сума основного боргу та 2 526,63 грн. - штрафні санкції у вигляді відсотків за неправомірне користування чужими коштами.
Позовні вимоги позивач обґрунтував положеннями ст.ст. 536, 1212, 1214 ЦК України та мотивував вимоги тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за усною угодою купівлі-продажу в частині передачі товару, у зв'язку з чим відповідач повинен повернути позивачу безпідставно набуті кошти та сплатити відсотки за неправомірне користування чужими коштами.
Заявою від 03.02.2009р. позивач змінив підстави позову, посилаючись на приписи ст. 526 ЦК України просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12 400,80 грн. та 2 526,63 грн. - штрафні санкції у вигляді відсотків за неправомірне користування чужими коштами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не представив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін суд -
встановив:
Відповідно до ч. 1,2 ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
04.12.2006р. позивач на підставі рахунку-фактури № СФ-0000058 від 27.11.2006р. (а.с. 8) сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 12400,80 грн. в якості оплати вартості товару - листів металевих оцинкованих розмірами 1х2х0,55 м у кількості 200 штук, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.9).
Позивач посилається на те, що відповідач за усною домовленістю зобов'язався поставити товар після сплати позивачем вартості товару, однак відповідач не виконав свого обов'язку та не поставив позивачу вказаний товар.
Частина 1 ст. 181 ГК України передбачає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження
прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно ст.ст. 525,526 ЦК України сторони повинні виконувати свої зобов'язання за договором належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, а одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник
зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань
встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Так, суд встановив, що відповідач, на день розгляду справи, не поставив оплачений позивачем товар - листи металеві оцинковані розмірами 1х2х0,55 м у кількості 200 штук.
Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Суд встановив, що фактично позивач втратив інтерес до виконання відповідачем обов'язку по поставці вказаного товару, що і послужило підставою для звернення до суду з цім позовом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із претензією про повернення вартості товару в сумі 12400,80 грн., однак відповідач залишив цю претензію без задоволення.
Використовуючи право передбачене ст. 536 ЦК України, позивачем нараховані проценти в сумі 2526,63 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 5).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.
Відповідач не представив суду контррозрахунок позову, а також не представив доказів повернення коштів позивачу, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Витрати позивача по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.
На підставі викладено, керуючись ст. ст. 49, ст.82 - 84 ГПК України, суд -
1. Прийняти заяву позивача про зміну підстав позову від 03.02.2009р.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Фаюр і К», (вул. Павленка, 16/31, кв. 26, м. Сімферополь, 95051, код в ЄДРПО України 34458972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим - Донбас», (вул. Єременка, 41/13, м. Керч, 98300, код в ЄДРПО України 30514729) заборгованість в сумі 12 400,80 грн., відсотки за неправомірне користування чужими коштами в сумі 2 526,63 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 149,27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.