"23" січня 2009 р.
Справа № 22/185-08-4721
За позовом: Прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі, якою є Одеська міська рада;
до відповідача: Громадської організації Районного Козацького Товариства "СОТНИКІВСЬКИЙ КІШ";
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від Прокурора Суворовського району м. Одеси: Вайнбранд В.Л. - представник за довіреністю № 01-н-19/2-09 від 08.01.2009р.;
Від позивача: Сербін Є.Л. - представник за довіреністю № 495/исх-гс від 04.09.2008р.;
Від відповідача: - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: прокурор Суворовського району м. Одеси в інтересах держави, в особі, якою є Одеська міська рада звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Громадської організації Районного Козацького Товариства "СОТНИКІВСЬКИЙ КІШ" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Представник Прокурора Суворовського району м. Одеси в судове засідання з'явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник Одеської міської ради в судове засідання з'явився, позовні вимоги Прокурора Суворовського району м. Одеси підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України, за наявними матеріалами.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, суд встановив:
Прокуратурою Суворовського району м. Одеси сумісно з Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога між № 107А та № 123. Перевіркою встановлено, що роботи по розплануванню вказаної території проведено самовільно громадською організацією Районне Козацьке Товариство «СОТНИКЇВСЬКИЙ КІШ".
Так, у порушення вимог ст.ст. 116 ч. 2, ст. 125 Земельного Кодексу України, без будь-яких дозвільних документів на право користування земельною ділянкою, відповідач самовільно зайняв земельну ділянку загальною площею приблизно 2,5 га, розташовану між будівлями № 107 А та № 123 по Хаджибейській дорозі у м. Одесі для подальшого будівництва козацької церкви, музею, магазину, а також майданчику для зберігання контейнерів.
За результатами перевірки 29.01.2008 року прокуратурою Суворовського району м. Одеси порушено кримінальну справу № 06200800019 у відношенні голови громадської організації Районне Козацьке Товариство «СОТНИКЇВСЬКИЙ КІШ" Калініченко О.О. за фактом самовільного захоплення земельної ділянки за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 3 ст.197-1 КК України
У відповідності до ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України. Земельним кодексом України, а також прийнятими до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених чинним законодавством України.
Відповідно до ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до листа Управління земельних ресурсів у місті Одеса Головного управління земельних ресурсів у Одеській області Державного агентства земельних ресурсів України № 7-3-02/851 від 24.12.2007 року за даними державного земельного кадастру земельні ділянки, що розташовані за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, від будинку № 107 А до № 123, належать до категорії земель житлової та громадської забудови. Відповідно до листа № 7-04-3/59 від 16.01.2008 року вказаного Управління нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки площею 2,5 га складає 1098750 грн.
З матеріалів кримінальної справи, зокрема з пояснень голови громадської організації Калініченко О.О., вбачається, що громадська організація дійсно зайняла спірну земельну ділянку без наявності правовстановлюючих документів щодо неї.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст. 148 Господарського кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об'єктом права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні .інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування" Одеська міська рада с представницьким виборним органом місцевого самоврядування який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 2 наведеного Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади, зокрема, жителів міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є поряд з іншим земля й природні ресурси, що є у власності територіальних громад. Відповідно до статті 143 основного Закону України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно з ст. 31, п.2 ст. 32 Закону України «Про власність" комунальна власність (адміністративно-територіальних одиниць) входить до складу державної власності, а суб'єктами права комунальної власності є останні в особі обласних, районних, міських, сільських рад.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування на землі комунальної власності. Ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності. Таким чином землі комунального підприємства «Гідропарк «Лузанівка»є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, власником та розпорядником якої є Одеська міська рада.
Підставою для набуття територіальною громадою в особі Одеської міської ради права комунальної власності на землю є безоплатна передача їй землі державою. Оскільки право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо безпідставного заволодіння комунальною власністю є порушенням державних інтересів.
Крім того, у п. 12 Прикінцевих положень Земельного кодексу України зазначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Згідно до ст. 145 Конституції України, права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Згідно із ст. 50 Закону України «Про власність" та ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Одеська міська ради, оскільки згідно з п. 34 ч. 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільський, селищних та міських рад відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин.
Самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки без оформлення права на її використання порушує права територіальної громади в особі Одеської міської ради, передбачені ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про власність", оскільки тільки власник має право розпоряджатися своїм майном.
Отже, враховуючи, що самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки суттєво порушує право власності на землю Одеської міської ради, може привести до невідворотних наслідків щодо самовільної забудови земель історико-культурного призначення, тому суд доходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Громадську організацію Районного Козацького Товариства "СОТНИКІВСЬКИЙ КІШ" звільнити та повернути Одеській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 2,5 га, розташовану за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, від будинку № 107 А до будинку № 123.
3. Стягнути з Громадської організації Районного Козацького Товариства "СОТНИКІВСЬКИЙ КІШ" (65000, м. Одеса, вул. Нікітіна, 107, код ЄДРПОУ 23992375)
- до Державного бюджету України витрати по держмиту в сумі 85 /вісімдесят п'ять грн. 00 коп./ на р/р 31114095700008, код бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку 095, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460;
- на користь Державного бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 /сто вісімнадцять/ гривень на р/р 31217259700008, код бюджетної класифікації № 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах», символ звітності банку 259, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати в порядку ст. 116 ГПК.
Суддя Торчинська Л.О.