Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "05" лютого 2009 р.
Справа № 8/1079
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Давидюка В.К.
судді
за участю представників сторін
від позивача Черниш О.М. - дов. №3 від 04.12.08р.
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Лідер - Продукт" (м. Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім "ПродСоюз" (м. Житомир)
про стягнення 112789,52 грн.
Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 112789,52 грн. боргу за поставлений товар, з яких 90231,62 - сума основного боргу, 13534,74 грн. - штраф та 9023,16 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами.
Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 91789,52 грн. боргу, з яких 69231,62 грн. - основний борг, 13534,74 грн. - штраф та 9023,16 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами, оскільки відповідач основний борг в сумі 21000,00 грн. сплатив позивачеві, що підтверджується прибутковими касовими ордерами №240783 від 12.01.09р., №242934 від 21.01.09р. та банківською випискою від 29.01.09р. Уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №103 від 04.06.08р., видаткові накладні, банківські виписки, накладні на повернення, заяву про уточнення позовних вимог, прибуткові касові ордери, акт звірки взаємних розрахунків, свідоцтва про державну реєстрацію, довідку про включення до ЄДРПОУ.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
04.06.08р. між сторонами був укладений договір поставки №103 від 04.06.08р. (а.с.18), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) товар, а покупець зобов'язаний прийняти товар в асортименті, кількості і по ціні згідно накладних та оплатити його вартість на умовах даного договору.
Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунки з постачальником здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника з зазначенням номера і дати видаткової накладної, в протилежному випадку погашається заборгованість по першій неоплаченій накладній. Датою розрахунку за товар є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.
Згідно з п. 3.2 зазначеного договору, покупець оплачує товар на умовах відстрочки платежу в строки, вказані в п.3.3. даного договору.
Термін відстрочки платежу за отриманий товар становить 21 календарний день від дати поставки товару (п.3.3 договору).
Датою поставки товару відповідачу є дата прийому-передачі товару, що вказується на видатковій накладній позивача, а в разі не зазначення дати повноважним представником відповідача дати прийомки товару, датою поставки вважається дата видаткової накладної (п.2.7 договору).
На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 100060,01 грн., що підтверджується видатковими накладними №Р19-026161 від 16.09.08р., №Р01-016305 від 17.09.08р., №Р19-026393 від 18.09.08р., №Р19-026918 від 23.09.08р., №Р19-026906 від 23.09.08р., №Р19-027844 від 10.10.08р. та №Р19-027843 від 10.10.08р. (а.с.10-16).
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, сплативши позивачеві по вищезазначеним накладним 9638,89 грн., про що свідчить банківська виписка від 10.10.08р. (а.с.23), а також 21000,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №240783 від 12.01.09р., №242934 від 21.01.09р. та банківською випискою від 29.01.09р.
Крім того, відповідач повернув позивачеві товар на загальну суму 189,50 грн., про що свідчать накладні на повернення №ВН-0002475, №ВН-0002478 від 17.09.08р. та №ВН-0002556 від 25.09.08р. (а.с.19-21).
Таким чином, станом на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 69231,62 грн. (100060,01 грн. - 189,50 грн. - 9638,89 грн. - 21000,00 грн.).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення 69231,62 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 13534,74 грн. штрафу та 9023,16 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.
У відповідності до п.6.2 договору, за несвоєчасну оплату товару відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф в розмірі 15% від суми боргу.
Згідно з нормами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п.6.8 договору поставки №103, у випадку порушення покупцем строку оплати товару, він зобов'язаний сплатити постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд вважає, що штраф та відсотки за користування чужими коштами нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків суму основного боргу визнав (а.с.22).
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги є обгрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 525, 526, 549, 655, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Продсоюз", 10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 20, п/р 26007301000423 в ВАТ "ВТБ банк", МФО 311346, код ЄДРПОУ 32805685
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Лідер-Продукт", 10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 188, п/р 2600010966 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 311528, код ЄДРПОУ 33644213:
- 69231,62 грн. - основного боргу;
- 13534,74 грн. - штрафу;
- 9023,16 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами;
- 1127,90 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу