01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.01.2009 № 12/156(13/130)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Роменець М.О. - по довіреності
від третьої особи 1 - не з'явився
від третьої особи 2 - не з'явився
від третьої особи 3 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Чернігівський ремонтно-механічний завод "Жовтневий молот"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.10.2008
у справі № 12/156(13/130) (Лавриненко Л.М.)
за позовом ВАТ "Чернігівський ремонтно-механічний завод "Жовтневий молот"
до Відкрите акціонерне товариство "Домобудівник"
третя особа позивача Чернігівська міська рада Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області
про зобов"язання виконати умови договору міни
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2008 у справі №12/156(13/130) в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот» до Відкритого акціонерного товариства «Домобудівник» за участі третіх осіб Чернігівської міської ради, Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації», Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області про зобов'язання виконати умови договору міни було відмовлено. Визнано недійсним повністю договір міни квартир № 42/КВ-03 (197) від 03.07.2003, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Домобудівник» та Відкритим акціонерним товариством «Чернігівській ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот».
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її доводів, вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області є законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Чернігівській області, Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації», Чернігівська міська рада надіслали до апеляційного суду клопотання про розгляд справи без участі їх представників.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про час і місце засідання суду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача, колегією встановлено наступне:
Позивачем подано позов про зобов'язання відповідача виконати умови договору міни квартир № 42/КВ-ОЗ (197) шляхом передання позивачу двох однокімнатних квартир по 39,36 кв.м загальної площі (всього 78,72 кв. м загальної площі) в мікрорайоні «Масани» в житловому будинку № 22-а та № 16 і трьох трьохкімнатних квартир по 71,45 кв. м загальної площі (всього 214,35 кв. м загальної площі) по вул. Бойовій, 5 та в мікрорайоні «Масани» в житловому будинку № 22а та будинку № 16.
Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 21.12.1987 №370 Чернігівському ремонтно-механічному заводу «Жовтневий молот", правонаступником якого є позивач, було відведено земельну ділянку для будівництва 160-квартирного будинку по вул. Бойовій для забезпечення житлом робітників заводу. У зв'язку із скрутним фінансовим становищем заводу, починаючи з 2002 року, будівництво стало неможливим, а тому було укладено з відповідачем договір міни квартир № 42/КВ-ОЗ (197) від 03.07.2003. Відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконав і квартири не передав.
Відповідач у наданому відзиві на апеляційну скаргу проти обставин, викладених в апеляційній скарзі заперечив, посилаючись на те, що в укладених договорах міни позивач підтверджував факт перебування зазначених будинків у його власності, не перебування їх під заставою або забороною. Проте позивачем була надана неправдива інформація щодо права власності на майно, яке повинен був передати позивач за договором міни. ВАТ «Домобудівник», враховуючи зазначені обставини, самостійно провів відселення, викуп житлового фонду, та надав відповідні відшкодування.
Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог немає, а рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає нормам чинного законодавства, з наступних підстав:
03.07.2003 між ВАТ «Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот» та Відкритим акціонерним товариством «Домобудівник» було укладено договір міни квартир № 42/КВ-03 (197), відповідно до умов якого ВАТ «Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот» передає у власність ВАТ «Домобудівник» належну йому житлову площу 304,3 кв.м. загальної площі приватних будинків з належною частиною надвірних будівель, що знаходяться у м. Чернігові по вул. Бойовій №№ 5, 9, 9-а, 9-6 та № 51 по вул. Партизанській в порядку обміну на квартири, що знаходяться в м.Чернігові по вул. Бойовій № 5 та в мікрорайоні «Масани» в житлових будинках № 22-а, 16, що належать ВАТ «Домобудівник».
ВАТ «Домобудівник» передає у власність ВАТ «Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот» дві однокімнатні квартири по 39,36 кв.м. загальної площі (всього 78,72 кв.м. загальної площі) в мікрорайоні «Масани» в житловому будинку № 22-а (однокімнатна квартира 31.12.2004р.) та в житловому будинку № 16 (однокімнатна квартира в III кварталі 2005р.) і три трьохкімнатні квартири по 71,45 кв.м. загальної площі (всього 214,35 кв.м загальної площі) по вул. Бойовій, №5 (трьохкімнатна квартира в І кварталі 2005р.), в мікрорайоні «Масани» в житловому будинку № 22-а (трьохкімнатна квартира 31.12.2004р). та в житловому будинку № 16 (трьохкімнатна квартира в III кварталі 2005р.) в порядку обміну на приватні будинки в м. Чернігові по вул. Бойовій №№ 5, 9, 9-а, 9-6 та № 51 по вул. Партизанській, що належать ВАТ «Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот», за понесені витрати за знос вищевказаних приватних будинків, переселення жителів вказаних приватних будинків та відбудови житлових площ для них на підставі листа № 01/41 від 08.07.2002 року для Управління архітектури та містобудування м. Чернігова (пункт 1 договору).
Пунктом 3 Договору міни квартир № 42/КВ-ОЗ (197) від 03.07.2003 сторони визначили, що обмін майна здійснюється без грошової доплати з урахуванням компенсації за знесену житлову площу та належну частину надвірних будівель.
Договір міни квартир № 42/КВ-ОЗ (197) був укладений 03.07.2003 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки договір було укладено 03.07.2003 року, відповідно до пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, суд при дослідженні питання щодо відповідності вказаного договору вимогам чинного законодавства керується Цивільним кодексом Української РСР та законодавством, яке діяло на момент укладення договору.
Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу Української РСР за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує. Договір міни, в якому однією або обома сторонами є державні організації, може бути укладений лише у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Статтею 242 Цивільного кодексу Української РСР передбачено також, що до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.
Згідно статей 224, 225 Цивільного кодексу Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власнику. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно статті 145 цього кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.
Таким чином, особи, які укладають договір міни, повинні бути власниками обмінюваних товарів або діяти на підставі договору доручення, комісії чи інших законних підстав.
У відповідності до статті 4 Закону України «Про власність», який діяв на момент укладення договору міни, лише власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на ту обставину, що відповідач не виконав умови договору міни квартир № 42/КВ-ОЗ (197) від 03.07.2003 року, не дивлячись на те, що будинки введено в експлуатацію, а квартири, що є предметом договору, передані у власність іншим особам.
Відповідно до листа Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 19.09.2008, наданого на виконання ухвали суду від 02.09.2008 слідує, що власником будинку по вул. Бойовій, 9-а у м. Чернігові був громадянин Велігорський М.М., на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 31.05.1956 № 1-3422. Власниками будинку № 9-б по вул. Бойовій у м. Чернігові були Акимченко В.І., Акимченко Р.А. на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.01.2003 № 2-130 по 3/14 частини будинку; Дондоладзе В.Г. на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3-3502 від 19.12.2006 на 2/7 частин будинку; Матвієнко Л.Г. на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3-3509 від 19.12.2006 на 2/7 частин будинку. Відомості про будинки 5, 9 по вул. Бойовій та 51 по вул. Партизанській відсутні. На даний час по вул. Партизанській, 51 знаходиться п'яти поверховий будинок на 120 квартир, вул. Героїв Чорнобиля (Бойова), 5 (адреса буд. майданчику вул. Бойова, 9) знаходиться десяти поверховий будинок на 80 квартир. На даний будинок 21.10.1991 року позивачу було видано реєстраційне посвідчення № 941, вул. Героїв Чорнобиля (Бойова), З (адреса буд. майданчику вул. Бойова, 5) знаходиться дев'яти поверховий будинок на 96 квартир.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Апелянт не надав жодних належних доказів, які підтверджують що він був власником житлової площі 304,3 кв.м., загальної площі приватних будинків з належною частиною надвірних будівель, що знаходяться у м. Чернігові по вул. Бойовій №№ 5, 9, 9-а, 9-6 та № 51 по вул. Партизанській , на момент укладення договору міни квартир № 42/КВ-ОЗ (197) від 03.07.2003 року.
За таких обставин , суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що на момент укладення договору міни квартир № 42/КВ-ОЗ (197) від 03.07.2003, позивач не був власником майна, а саме житлової площі 304,3 кв.м., загальної площі приватних будинків з належною частиною надвірних будівель, що знаходяться у м. Чернігові по вул. Бойовій №№ 5, 9, 9-а, 9-6 та № 51 по вул. Партизанській.
Посилання позивача на реєстраційне посвідчення від 21.10.1991 щодо реєстрації за Чернігівським ремонтно - механічним заводом «Жовтневий молот» права власності на житловий будинок № 5 (закреслено №9) по вул. Бойовій у м. Чернігові, правомірно не прийнято судом першої інстанції до уваги як належний доказ з наступних підстав.
Відповідно до п.1.2 Статуту відкритого акціонерного товариства «Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот», зареєстрованого розпорядженням Чернігівського міського голови від 13.11.2003 № 478-р, товариство є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства «Чернігівський ремонтно - механічний завод «Жовтневий молот». Пунктом 4.3 Статуту , визначено, що товариство є власником майна , переданого акціонерами у власність; продукції та послуг, вироблених товариством внаслідок його господарської діяльності; одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Як вбачається із наданих Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівської області акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу Чернігівського ремонтно-механічного заводу «Жовтневий молот» від 29.12.1995, відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.10.1995, плану приватизації державного підприємства Чернігівського ремонтно-механічного заводу «Жовтневий молот», переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот» від 11.03.2001, до статного фонду акціонерного товариства увійшли два об'єкти державного житлового фонду, а саме гуртожитки у Чернігові, по вул. Леніна, 201 (інв. №86) та по вул. Леніна, 194 (інв. № 88).
Таким чином житловий будинок по вул. Бойовій, 5 у м. Чернігові не було включено до статутного фонду позивача. Інших документів, які підтверджують перехід до позивача права власності на вказаний будинок, позивач не надав.
Посилання позивача на те, що договір міни квартир № 42/КВ-ОЗ (197) від 03.07.2003 було укладено між сторонами як компенсація за понесені витрати за знесення приватних будинків, що знаходяться у м. Чернігові по вул. Бойовій №№ 5, 9, 9-а, 9-6 та № 51 по вул. Партизанській, переселення мешканців вказаних приватних будинків та відбудови житлових площ для них на підставі листа № 01/41 від 08.07.2002 Управління архітектури та містобудування м. Чернігова також правомірно не прийнято судом першої інстанції до уваги з огляду на наступне.
Рішеннями виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів № 370 від 21.12.1987, № 81 від 18.04.1988 дійсно було надано дозвіл позивачеві на проведення проектно-пошукових робіт для будівництва 160-квартирного житлового будинку по вул. Бойовій, 9 у м. Чернігові. Також в рішенні було вказано, що до затрат по розробці ділянки включити вилучення земельних ділянок і знесення житлових будинків по вул. Бойовій, 5, 9, 9а, 9б, 11, 13, 15, вул. Партизанській, 9а, 51.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів №55 від 20.03.1989 було виділено позивачеві земельні ділянки у зв'язку з будівництвом 160-квартирного житлового будинку по вул. Бойовій, 9 за рахунок вилучення земельних ділянок домовласників по вул. Партизанській, 52, 54, 56, 58, вул. Бойовій, 9-а, 9-б.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів № 100 від 15.05.1989 була затверджена оплата за будівлі і зелені насадження, що будуть знесені у зв'язку з будівництвом позивачем 160-квартирного житлового будинку по вул. Бойовій у м. Чернігові.
Доказів, які підтверджують факт здійснення саме позивачем компенсації домовласникам за знесення будівель, відповідно до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів № 100 від 15.05.1989, позивач суду не надав.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 156 від 24.07.2002 було визнано відкрите акціонерне товариство «Домобудівник» замовником по будівництву житлового будинку по вул. Бойовій, 5 замість відкритого акціонерного товариства «Чернігівський ремонтно - механічний завод «Жовтневий молот» за їх взаємною згодою. Умови передачі та суму компенсації за понесені витрати по освоєнню даної ділянки заводом «Жовтневий молот» визначити окремою угодою між обома сторонами.
Відповідно до рішення п'ятої сесії двадцять четвертого скликання Чернігівської міської ради від 12.11.2002, відкритому акціонерному товариству «Домобудівник» із земель запасу міста було передано в короткострокову оренду, строком на 2 роки, земельну ділянку площею 0,2692 га по вул. Бойовій, 3 для будівництва багатоповерхового житлового будинку, згідно з проектом.
З договору про компенсацію вартості за погіршення житлових умов проживання у будинку від 23.02.2007, який посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Пантелієнком О.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 704, вбачається, що власниками будинку 9-6 по вул. Бойовій у м. Чернігові були Акимченко В.І., Акимченко Р.А. Будинок № 9-б по вул. Бойовій у м. Чернігові знесено не було, а за погіршення житлових умов передбачено здійснення відповідачем компенсації власникам будинку шляхом передачі у власність однокімнатної квартири № 16 в будинку № 3 по вул. Бойовій у м.Чернігові.
Щодо будинку № 9-а по вул. Бойовій у м.Чернігові, то він був придбаний відповідачем у власника - Велігорського М.М. на підставі договору міни від 15.03.2005, який посвідчений нотаріусом Другої Чернігівської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 3-221. Згідно вказаного договору міни Велігорський М.М. передав відповідачу житловий будинок № 9-а по вул. Бойовій у м.Чернігові, а відповідач передав Велігорському М.М. житловий будинок № 25 по вул. Освіти у м. Чернігові, який був придбаний відповідачем у регіонального відділення фонду державного майна України по Чернігівській області на підставі договору купівлі-продажу державного майна об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою 14027, м. Чернігів, вул. Освіти, 25, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу Пантелієнко О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 5639.
Таким чином компенсація власникам житлових будинках 9-а та 9-6 по вул. Бойовій у м. Чернігові була здійснена відповідачем.
Відповідно до наданих відповідачем пояснень та довідок Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що на момент укладення договору міни квартир № 42/КВ-ОЗ (197) від 03.07.2003, відповідач також не був власником двох однокімнатних квартир по 39,36 кв.м загальної площі (всього 78,72 кв.м загальної площі) в мікрорайоні «Масани» в житловому будинку № 22-а та № 16 і трьохкімнатних квартир по 71,45 кв.м загальної площі (всього 214,35 кв.м загальної площі) по вул. Бойовій, 5 та в мікрорайоні «Масани» в житловому будинку № 22а та будинку № 16.
З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений між сторонами договір міни квартир № 42/КВ-ОЗ (197) від 03.07.2003 року не відповідає вимогам статей 224, 225, 241, 242 Цивільного кодексу Української РСР та Закону України «Про власність", які діяли на момент укладення сторонами договору міни квартир № 42/КВ-ОЗ (197) від 03.07.2003 року.
У відповідності до статті 48 Цивільного кодексу Української РСР, угода, яка не відповідає вимогам закону, є недійсною.
Частиною 1 статті 83 та частиною 4 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд , приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, про що зазначає в резолютивній частині рішення суду.
В пункті 2 роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.1999 N 02-5/111 зазначено: якщо вирішуючи господарський спір господарський суд встановить, що зміст договору суперечить чинному законодавству, він, керуючись частиною першою статті 83 Господарського процесуального кодексу України повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.
Положення такого же змісту міститься в пункті 7 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004 N 01-8/1270.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладений між сторонами договір міни квартир № 42/КВ-ОЗ (197) від 03.07.2003 року підлягає визнанню недійсним.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду Чернігівської області від 14.10.2008 у справі № 12/156(13/130) є обґрунтованим та відповідає дійсним обставинам справи, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2008 у справі №12/156 (13/130) залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот» - без задоволення.
Матеріали справи №12/156 (13/130) повернути Господарському суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Куровський С.В
Михальська Ю.Б.