01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
14.01.09 р. № 04/3095
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мельника С.М.,
суддів: Гаврилюка О.М.,
Рудченка С.Г.,
при секретарі судового засідання Олійник О.Л.,
за участю представників:
від прокуратури: Галезник О.І. -згідно посвідчення,
від позивача: Токар О.С. -представник за довіреністю,
від відповідача: Іванов Є.О. -представник за довіреністю,
Попелюха О.Ю. -представник за довіреністю,
Йоханн Венцль -директор.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукра агро»на рішення господарського суду Черкаської області від 06.10.2008 р.
у справі №04/3095 (суддя Упир І.І.)
за позовом Прокурора Маньківського району в інтересах держави в особі
Потаської сільської ради, Черкаська обл., Маньківський р-н, с. Поташ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукра агро», Черкаська обл., Маньківський р-н, с. Роги,
про визнання договору оренди землі недійсним,
Прокурор Маньківського району, в інтересах держави в особі Потаської сільської ради, звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукра агро»про визнання недійсним договору оренди землі від 31.12.2005 р., укладеного між Потаською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дукра агро».
Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.10.2008 р. по справі №04/3095 позов задоволено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дукра агро»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та припинити провадження по справі.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник прокуратури у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з підстав передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 104 ГПК України, а саме: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що у договорі оренди землі, укладеного 31.12.2005 р. між Потаською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дукра агро», відсутні умови використання земельної ділянки, що є порушенням ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Але колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком господарського суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.
Згідно ст. 93 Земельного кодексу, право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч. 2 ст. 125 ЗК).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Потаської сільської ради від 15.11.2005 р. №26-3 (а.с.48) між Потаською сільською радою (далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дукра агро»(далі -відповідач) був укладений договір оренди землі від 31.12.2005 р. (далі -Договір), який зареєстрований у Маньківському районному відділі ЧРФ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2006 р. за №4.
Відповідно до умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення розміром 4,4547 га під розміщення комплексу нежитлових будівель, що знаходяться по вул. Українська, 9 в с. Поташ Маньківського району Черкаської області, строком на 3 роки.
Додатковою угодою від 04.09.2007 р. були внесені зміни до умов договору в частині строку дії договору та розміру орендної плати.
Прокурор подаючи позов про визнання недійсним договору оренди землі посилається на те, що у розділі «Умови використання земельної ділянки»не зазначено умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду. Вказані доводи не відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Стаття 215 Цивільного кодексу передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності до ст. 15 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 р. № 161-XIV істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
У пункті 1 Договору зазначено, що відповідачу була передана в користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення під розміщення комплексу нежитлових будівель. Згідно пункту 15 Договору, земельну ділянку було передано в оренду для комерційного використання.
Виходячи з вищенаведених пунктів спірного договору, колегія суддів вважає, що умовою використання земельної ділянки, яка передається в оренду, є комерційне використання даної земельної ділянки, та використання її під розміщення комплексу нежитлових будівель.
Українським класифікатором цільового використання землі, затвердженим листом Державного комітету України по земельних ресурсах від 24.04.1998 р. №14-1-7/1205, передбачено, що одним із видів цільового використання землі є її комерційне використання.
Проаналізувавши умови договору оренди землі від 31.12.2005 р., колегія суддів дійшла до висновку, що спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням відноситься до земель комерційного використання. Також у пункті 1 Договору зазначається, що орендарю передається у користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення.
Таким чином, у судової колегії відсутні підстави вважати, що укладений між Потаською сільською радою Маньківського району Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю договір оренди землі від 31.12.2005 р. суперечить вимогам чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду, яке прийнято з порушенням чинного законодавства підлягає скасуванню, а позов підлягає залишенню без задоволення повністю.
У відповідності до ст. 49 ГПК України сплата суми державного мита покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукра агро»на рішення господарського суду Черкаської області від 06.10.2008 р. по справі №04/3095 -задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 06.10.2008 р. по справі №04/3095 -скасувати повністю.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог -відмовити повністю.
4. Стягнути з Потаської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дукра агро»85 грн. державного мита.
5. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Черкаської області
6. Матеріали справи №04/3095 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: С.М. Мельник
Судді: О.М. Гаврилюк
С.Г. Рудченко
Дата відправки 19.01.09