01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.01.2009 № 34/287
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Правило Т.О. - юр.
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.09.2008
у справі № 34/287 (Сташків Р.Б.)
за позовом Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний союз"
про стягнення 121 532,40 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.09.2008 у справі №34/287 в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю про «Будівельний союз» стягнення 121 532,40 грн. було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:
Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків “Житлоінвестбуд -УКБ»(далі -Позивач) звернулось до Господарського суду м.Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний союз»(далі -Відповідач) про стягнення 121 532,40 грн. штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач порушив пункт 2.4 додаткової угоди № 1 про внесення змін та доповнень до інвестиційно-підрядного договору №01/11-04 (1/204) від 12.11.2004 на будівництво житлового будинку на вулиці Артема, 50 від 05.04.2006, укладеної між Позивачем, ККУП “Фінансова компанія “Житло-інвест», Відповідачем, ТОВ БКФ “Граніт», ТОВ “Єдітепе-Україна»(далі -Додаткова угода), а тому Відповідач повинен сплатити Позивачу неустойку на підставі пункту 7.2 Додаткової угоди.
Відповідач позов не визнав, мотивувавши свої заперечення проти позову тим, що у Позивача відсутні правові підстави для стягнення з Відповідача неустойки, яка передбачена пунктом 7.2 Додаткової угоди, тому що умови Додаткової угоди не передбачають відповідальність Відповідача у вигляді неустойки за невиконання чи несвоєчасне виконання зобов'язань, встановлених пунктами 2.4 та 4.1.4 Додаткової угоди.
Суд першої інстанції в позові відмовив.
Позивач в своїй апеляційній скарзі не погодився з висновком рішення суду першої інстанції про те, що основною підставою для відмови у задоволенні позову є та обставина, що позивач не мав права вимагати стягнення штрафних санкцій з відповідача, оскільки пунктом 4.1.3 Додаткової угоди не встановлено зобов'язання інвестора перерахувати кошти Замовнику, а натомість передбачено проведення розрахунків тільки із Генпідрядником.
Крім того апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на вказану в додатковій угоді №1 від 05.04.2006 №1/204 дату завершення будівництва - ІV квартал 2006 року, а відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, будинок введений в експлуатацію 20 листопада 2007 року, що, на думку скаржника, є грубим порушенням умов договору і як наслідок вказує на існування підстав для застосування господарських санкцій, передбачених законодавством.
Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог немає, а рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає нормам чинного законодавства, з наступних підстав:
05.04.2006 Позивач (Замовник), ККУП “Фінансова компанія “Житло-інвест»(Первісний інвестор), Відповідач (Інвестор), ТОВ БКФ “Граніт»(первісний генпідрядник) та ТОВ “Єдітепе-Україна»(Генпідрядник) уклали Додаткову угоду, відповідно до пункту 1.1 якої за цим договором Генпідрядник, своїми силами і засобами здійснює відповідно до проектно-кошторисної документації завершення будівництва житлового будинку на вулиці Артема, 50 (далі -Об'єкт) та разом із Замовником вводить його в експлуатацію у встановлений цим договором строк. Інвестор замовляє та передає Генпідряднику проектно-кошторисну документацію і за рахунок залучених коштів здійснює своєчасне фінансування будівництва Об'єкта.
Відповідно до пункту 2.4 після підписання цієї Додаткової угоди, у п'ятиденний термін Інвестор перераховує кошти у розмірі 675 180 грн. на рахунок Замовника.
Згідно з пунктом 3.1 Додаткової угоди строк завершення будівництва ІV квартал 2006 року.
Пунктом 4.1.3 Додаткової угоди встановлено, що Інвестор зобов'язаний щомісячно, не пізніше десятого числа кожного місяця, проводити розрахунки з Генпідрядником за виконані роботи на підставі документів по обліку робіт в капітальному будівництві за звітний період (форми КБ-2в та КБ-3).
Інвестор зобов'язаний щомісячно, не пізніше десятого числа кожного місяця, фінансувати витрати Замовника в розмірі 2,5% від підсумку зведеного кошторисного розрахунку глав 1-9 графи 8, за роботи пов'язані з відведенням та орендою землі, отримання технічних умов, отриманням погоджень у службах міста, з введенням будинку в експлуатацію та інше (пункт 4.1.4 Додаткової угоди).
Відповідно до пункту 7.2 Додаткової угоди за несвоєчасне перерахування коштів Замовнику згідно з пунктом 4.1.3 цього договору, Інвестор сплачує йому неустойку у розмірі 0,1% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення та відшкодовує Замовнику збитки, завдані останньому за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по цьому договору.
20.11.2007 був складений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
25.12.2007 Позивач направив Відповідачу претензію № 114/11541 щодо сплати Відповідачем 697 413,60 боргу та 121 532,40 грн. штрафних санкцій.
19.02.2008 Позивач направив Відповідачу претензію № 114/1997 щодо сплати Відповідачем 121 532,40 грн. штрафних санкцій.
Відповідач залишив вказані претензії без відповіді, а вимоги Позивача без задоволення.
Позивач зазначив, що внаслідок порушення Відповідачем пункту 2.4 Додаткової угоди щодо своєчасного перерахування коштів на рахунок Замовника (Позивача), Відповідач повинен сплатити Позивачу неустойку на підставі пункту 7.2 Додаткової угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з позовної заяви Позивача, останній не має претензій щодо виконання Відповідачем пункту 4.1.3 Додаткової угоди стосовно розрахунків з Генпідрядником за виконані роботи на підставі актів КБ-2 та КБ-3.
Крім того, пунктом 4.1.3 Додаткової угоди не передбачено перерахування будь-яких коштів Позивачу, а передбачено проведення розрахунків із Генпідрядником за договором.
Отже, виходячи з матеріалів справи, у Відповідача є претензії щодо виконання Відповідачем пунктів 2.4 та 4.1.4 Додаткової угоди.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 7.2 Додаткової угоди не передбачено стягнення з Відповідача на користь Позивача неустойки за невиконання Відповідачем зобов'язань, встановлених пунктами 2.4 та 4.1.4 Додаткової угоди.
Сторони не вносили будь-яких змін в Договір (Додаткову угоду) щодо штрафних санкцій.
Таким чином, у Позивача відсутні правові підстави для стягнення з Відповідача неустойки, яка передбачена пунктом 7.2 Додаткової угоди, тому що даний пункт Додаткової угоди не передбачає відповідальність Відповідача у вигляді неустойки за невиконання чи несвоєчасне виконання зобов'язань, встановлених пунктами 2.4 та 4.1.4 Додаткової угоди.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 10.09.2008 у справі №34/287 є обґрунтованим та відповідає дійсним обставинам справи, а отже підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.09.2008 у справі №34/287 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) - без задоволення.
2. Матеріали справи №34/287 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Куровський С.В
Михальська Ю.Б.