ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
29.01.2009 р. № 17/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом «70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України»
доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
проскасування податкового повідомлення - рішення
За участю представників сторін:
Від позивача: Небатов А.Е - (довіреності в матеріалах справи)
Від відповідача: Горбенко І.М. - (довіреності в матеріалах справи)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.01.09 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення -рішення №0010661503/0 від 19.09.08р., згідно з яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 6 176 грн. 48 коп.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та не погоджуючись із застосуванням штрафної (фінансової) санкції за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, не заперечуючи при цьому сам факт порушення таких термінів, вказує на те, що за змістом Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сума штрафних санкцій є складовою податкового зобов'язання, а відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону. З посиланням на зазначену норму Закону позивач вважає, що перебіг такого строку починається з моменту подання ним до податкового органу зведених розрахунків сум земельного податку.
Відповідач позов заперечує мотивуючи тим, що підставою для визначення штрафних (фінансових) санкцій згідно з оспорюваним податковим повідомленнм-рішенням слугувало порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III, відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1ст.4 цього Закону.
Несплата платником узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, передбачає його обов'язок сплатити штраф у розмірах визначених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-III.
На думку відповідача на спірні правовідносини не поширюються строки давності, передбачені ст.15 Закону №2181-III, оскільки зазначена норма передбачає строки давності та їх застосування у разі, коли податковий орган має право самостійно визначати суму податкових зобов?язань платника податків у випадках, передбачених п..4.2.2. п.4.2. ст.4 цього Закону, до яких спірний випадок не відноситься.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд
Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва проведено перевірку «70 управління начальника робіт Міністерства оборони України»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності подання платіжних доручень до установ банку за період з 02.10.05р. по 22.06.06р., за результатами якої складено акт перевірки № 3748 від 19.09.2008 року.
Як вбачається з акта та його додатків (а.с. 13-19), перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III, що полягало в порушенні за вказаний період граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання, самостійно ним задекларованого, з плати на землю несільськогосподарського призначення, що вноситься юридичними особами.
На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0010661503/0 від 19.09.08р., згідно з яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 6 176 грн. 48 коп. на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону, виходячи з розміру 20% погашеної суми податкового боргу (за затримку від 39 до 58 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов?язання).
Позивач, не заперечуючи факту порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання /земельного податку/ згідно з відображеною в додатку до акту перевірки динамікою нарахувань, дат фактичної сплати та кількості днів затримки граничного строку сплати, вважає неправомірним застосування згідно оспорюваного податкового повідомлення - рішення штрафних санкцій поза межами строків давності (1095 днів), визначених п.п.15.1.1. п.15.1. ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III /надалі -Закон №2181/.
Суд вважає оскаржуване податкове повідомлення -рішення правомірним, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Підпункт 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Пунктом 15.1. ст. 15 Закону передбачені строки давності та їх застосування. Відповідно до п.п. 15.1.1 ст.15 податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Наведена норма обмежує строками давності до 1095 днів визначення податковим органом сум податкових зобов'язань платника податків. До податкових зобов'язань Закон №2181 відносить, в тому числі, штрафні санкції (п.1.3. ст.1 Закону).
Таким чином, доводи відповідача про те, що на штрафні санкцій не поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону не заслуговують на увагу.
Відтак, суд погоджується з доводами відповідача про те, що законодавство не містить норми, якою б було визначено початок перебігу строку на визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов'язання за платежем із штрафних санкцій, в тому числі застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до ч.7. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Оскільки за змістом підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 цього Закону початок перебігу строку давності пов'язаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства внаслідок декларування заниженої суми податкового зобов'язання, з врахуванням положень частини 7 статті 9 КАС України щодо застосування аналогії закону, перебіг строку давності для визначення платнику податків податкового зобов'язання за платежем із штрафних санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону починається з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, тобто з дня порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону щодо строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Суд не погоджується з позицією позивача про те, що початок перебігу такого строку починається з дня подання ним податкової декларації, так як порушення податкового законодавства в спірному випадку не повґязане з днем подання декларації .
На підставі вищевикладеного та приймаючи до уваги наведений ДПІ в акті перевірки розрахунок суми штрафу за період 02.10.05р. по 02.03.06р., з якого вбачається динаміка нарахування, дата сплати земельного податку, кількість днів затримки такої сплати, суд вважає правомірним застосування штрафної санкції згідно оспорюваного повідомлення-рішення №0010661503/0 від 19.09.08р., згідно з яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 6 176 грн. 48 коп., оскільки таке застосування здійснено податковим органом в межах законодавчо визначеного строку - 1095 днів.
Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 9, 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення -рішення №0010661503/0 від 19.09.08р. відмовити.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шелест С.Б.
Постанова складена у повному обсязі 02.02.2009р.