79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.01.09 Справа№ 23/238
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТзОВ) “Торговий дім “Схід Меркурія», м. Львів,
до відповідача Закритого акціонерного товариства (надалі -ЗАТ) “Галичина», м. Радехів,
про стягнення 132070,31 грн.
За участю представників:
від позивача - Петруняк Є.В. - адвокат,
від відповідача - Ільїнська О. -представник.
Суть спору: ТзОВ “Торговий дім “Схід меркурія», м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ЗАТ “Галичина», м. Радехів,108222 грн. основного боргу, 14806,82 грн. пені, 7127,02 грн. інфляційних, 1914,47 грн. трьох відсотків річних, 1320,74 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу та 26000грн. витрат за послуги адвоката. Позовні вимоги мотивовані, зокрема нормами Договору б/н від 17.12.2007 р., а також ст.ст. 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 610, 612, 625 ЦК України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач у відзиві позовні вимоги визнає частково, факт поставки продукцуії на підставі договору б/н від 17.12.2007 р. заперечує, вважає поставку позадоговірною. ЗАТ “Галичина» визнає позовні вимоги в частині стягнення 108222 грн. основного боргу та частково трьох відсотків річних і інфляційних. Крім цього, відповідач у відзиві зазначає, що вартість адвокатських послуг (26000 грн.) є значно завищеною (складає 24 % від суми основного боргу) і просить її зменшити.
Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. у судовому засіданні, призначеному на 27.01.2009 р., оголошувалась перерва.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов»язання не допускається. Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим до виконання сторонами.
Відповідач отримав у позивача замінник молочного жиру “Фетимилк 02 АК» загальною вартістю 457222 грн. Вказане підтверджується, підписаними сторонами, товарно-транспортними накладними № СМ-0001469 від 25 грудня 2007 р., № СМ-0001452 від 20 грудня 2007 р., № СМ-00341 від 28 березня 2008 р., № СМ-00261 від 07 березня 2008 р., № СМ-00248 від 29 лютого 2008 р. Позивач 17.09.2008 р. звернувся до відповідача з претензією № 045, в якій просив сплатити борг за поставлену продукцію, однак відповідач залишив її без відповіді, хоча частково заборгованість погасив. Згідно з наявними у матеріалах справи та долученими ТзОВ “Торговий дім “Схід Мркурія» платіжними дорученнями відповідач за отриману продукцію розрахувався частково, сплативши лише 349000 грн. Таким чином, на день розгляду справи судом неоплаченою залишається отримана ЗАТ “Галичина» продукція на суму 108222 грн. За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення 108222 грн. заборгованості обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних, то вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім цього, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що поставка продукції відбулась на підставі Договору б/н від 17 грудня 2007 р., оскільки у товарно-транспортних накладних, долучених позивачем як доказ поставки продукції по договору, посилання на договір відсутні. Відповідач зазначає, що замовлення на поставку товару, як це передбачено п. 1.1. Договору від 17.12.2007 р. ним не робились, товар поставлявся йому безпосередньо по товарно-транспортних накладних. На вимогу ухвал суду позивач замовлень, передбачених п. 1.1. договору, суду не подав. Відсутнє посилання на договір б/н від 17.12.2007 р. і у акті звірки розрахунків за період з 01.01.2008 р. по 10.09.2008 р. Відтак, доводи позивача, що актом звірки підтверджується порушення відповідачем строків виконання взятих на себе зобов»язань, не обгрунтовані.
Пунктом 5.1. договору від 17 грудня 2007 р. передбачено, що покупець зобов»язується здійснити оплату на протязі 30 календарних днів після отримання товару. Проте у рахунки-фактури № СМ-0000353 від 25 грудня 2007 р., № СМ-0000349 від 20 грудня 2007 р., № СМ-0000106 від 28 березня 2008 р., № СМ-0000291 від 03.10.2007 р., які долучені позивачем до позовної заяви, виставлялись ТзОВ “Торговий дім “Схід Меркурія» до оплати не через 30 календарних днів з моменту отримання товару, а у цей же ж день, причому у цих рахунках (№ СМ-0000349 від 20 грудня 2007 р., № СМ-0000106 від 28 березня 2008 р.) позивач в порушення умов договору зазначав, що вони підлягають оплаті до 20 грудня 2007 р. та 28.03.2008 р., відповідно. Крім цього, як вбачається з платіжних доручень № 2091 від 24 червня 2008 р. та № 1883 від 18 червня 2008 р., долучених позивачем в якості доказу часткової проплати отриманої за договором від 17.12.2007 р. продукції, відповідач сплачував, вказані у цих платіжних дорученнях суми, в рахунок оплати Рахунку-фактури 0000291 від 03.10.2007 р. Хоча, з огляду на дату рахунка (03.10.2007 р.) та дату укладення договору (17.12.2007 р.), сплачені платіжними дорученнями № 2091, № 1883 суми не могли зараховуватись в рахунок оплати продукції, поставленої за договором, оскільки рахунок виставлявся на оплату продукції, поставленої до17.12.2007 р. (дата договору). Вказаний рахунок не стосується договору б/н від 17 грудня 2007 р.
Згідно з п. 1.1. Договору від 17.12.2007 р. сторони домовлялись про поставку продуктів харчування. По товарно-транспортних накладних № СМ-0001469 від 25 грудня 2007 р., № СМ-0001452 від 20 грудня 2007 р., № СМ-00341 від 28 березня 2008 р., № СМ-00261 від 07 березня 2008 р., № СМ-00248 від 29 лютого 2008 р. поставлявся жир замінник молочного жиру “Феттимилк 02 АК». Згідно з ст. 1 Закону України “Про безпечнічть та якість харчових продуктів» харчовим продуктом (їжею) вважається будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання людиною. Згідно з висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/28589 від 20.06.2006 р. виробником Жиру замінника молочного жиру “Феттимилк 02 АК» є ЗАТ “Запорізький оліяжиркомбінат». З інформації товаровиробника, розміщщеної на сайті http://www.agrocosm.com.ua, вбачається, що замінник молочного жиру “Феттимилк» призначений для часткової чи повної заміни молочного жиру при виробництві комбінованих вершкових масел, сметани, плавленого сира, сирків, згущеного молока. У залежності від процесу виробництва, дозволяє знизити вміст трансізомерів до мінімуму або забезпечити їхню повну відсутність. Жир дає можливість зберегти харчову цінність продукта і збагатити його незамінними полінасиченими кислотами. Дає можливість продовжити строк зберігання готового продукта і суттєво знизити його собівартість за рахунок повного або часткового виключення із рецептури дорогого молочного жиру. Таким чином, сам по собі жир “Феттимилк 02 АК» не призначений для споживання людиною, як такий. Він може бути спожитий лише в складі таких харчових продуктів як комбіновані вершкові масла, сметана, плавлений сир, сирки, згущене молоко і використовується з метою зниження вмісту трансізомерів у харчових продуктах, збагачення їх полінасиченими кислотами, для збільшення об»ємів виробництва, зниження собівартості продукції та продовження строків зберігання готових продуктів. Відтак, зазначена продукція не є продуктом харчування, поставка якого передбачалась договором б/н від 17.12.2007 р. (предмет договору є істотною умовою договору). Вказаний жир за своїми властивостями відноситься до допоміжного матеріалу для переробки (будь-який матеріал, за винятком матеріалів харчового обладнання та інвентарю, які не споживаються у їжу самі по собі, а використовуються під час виробництва або переробки харчового продукту або його складових для досягнення певної виробничої мети, результатом чого є присутність залишків або формування похідних речовин у кінцевому продукті, ст. 1 Закону України “Про безпечнічть та якість харчових продуктів»).
З огляду викладене, в зв»язку з відсутністю договору на поставку Жиру “Фаттимилк 02 АК» позовні вимоги в частині стягнення 14806,82 грн. пені задоволенню не підлягають. Що стосується трьох відсотків річних та інфляційних за період з лютого по вересень 2008 р., то вони обгрунтовані лише щодо 3 % річних та інфляційних за період з 25.09.2008 р. (ч. 2 ст. 530 ЦК України) по 30.09.2008 р.(термін, визначений у позовні заяві), нарахованих, виходячи з суми боргу 118222 грн. Відповідач погасив 20.10.2008 р. ще 10000 грн. Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути 58,3 грн. трьох відсотків річних та 260,08 грн. втрат, спричинених інфляцією (118222 грн. х 101,1 %)-118222 грн./30 днів вересня х 6 днів прострочення).
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Що стосується витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката, то пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягали б стягненню 21367,78 грн.Однак, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Якщо розмір таких витрат явно завищений, суд з урахуванням конкретної справи, зокрема ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (Лист, Вищий господарський суд, від 14.12.2007, № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права"). Враховуючи, що у справі проведено п»ять засідань, тривалість яких не перевищувала 30 хв., при чому 13.01.2009 р. розгляд справи відкладався в зв»язку з неявкою представника позивача, а також в зв»язку з неподанням позивачем усіх необхідних для задоволення позовних вимог доказів, справа за своїм предметом спору не відноситься до особливо складних, підготовка позову та підготовка до судових засідань не потребували значних трудових затрат, відряджень, витребування та пошуку значної кількості доказів з боку адвоката, державне мито у справі становить 1320,7 грн., суд вважає витрати на послуги адвоката у розмірі, що становить майже 20 % від стягуваної суми, завищеними з огляду на розумну необхідність витрат у справі. Вказані витрати (26000 грн.) перевищують місячну заробітну плату вищих посадових осіб держави та у декілька разів перевищують заробітну плату судді суду першої інстанції, у провадженні якого протягом місяця перебуває біля 70 справ. Відтак, суд вважає за доцільне обмежити розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній справі до 5 % від стягуваної суми, беручи до уваги суму заборгованості, а також ту обставину, що ЗАТ “Галичина» протягом листопада-грудня 2008 р. не виконувало вимоги ухвал суду від 31.10.2008 р. та 18.11.2008 р., що спричинило додаткові відкладення розгляду справи. Відтак, на відповідача у справі слід покласти відшкодування позивачу 5427,02 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Галичина» (80200, м. Радехів вул. Б.Хмельницького, 120, ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Схід Меркурія» (79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52, код ЄДРПОУ 31729389) 108222 грн. заборгованості, 58,3 грн. трьох відсотків річних та 260,08 грн. втрат, спричинених інфляцією, 1085,4 грн. державного мита, 96,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5427,02 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя