"22" грудня 2008 р.
Справа № 5/116-08-4507
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "ЕК Одесаобленерго", м. Одеса.
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», м. Одеса.
про стягнення 374 124, 46 грн.
суддя Могил С. К.
Представники:
від позивача: Паскаль Т. В., на підставі довіреності.
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» 44 564, 91 грн. трьох відсотків річних та 329 559, 55 грн. індексу інфляції за несвоєчасне погашення боргу у сумі 1 694 393, 67 грн. стягнутого за рішеннями господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року у справі 5/67-06-1907 та від 25.04.2008 року у справі 4/357-07-8892.
Відповідачем до суду були надані заперечення на позов. В процесі судового розгляду справи відзив судом був розглянутий, прийнятий до уваги та долучений до матеріалів справи.
В процесі розгляду справи з боку позивача та відповідача до суду були надані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.
Розглянув матеріали справи, суд встановив:
Між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та Відкритим акціонерним товариством «Одеська ТЕЦ» 28.02.2005 року разом з додатками було укладено договір №7 про постачання електричної енергії. Відповідно до умов укладеного договору, позивач взяв на себе зобов'язання постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі передбачені договором, а також дотримуватись правил користування електроенергією при споживанні електричної енергії.
На обґрунтування своїх вимог, позивачем до суду було подано обґрунтовані розрахунки індексу інфляції та трьох відсотків річних, відомості про перерахування грошових коштів відповідачем, рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року у справі 5/67-06-1907 та від 25.04.2008 року у справі 4/357-07-8892 з відомостями про хід їх виконання.
Як на підставу своїх вимог позивач звертав увагу суду на те, що відповідачем споживається електрична енергія, проте розрахунки за спожиту активну електроенергію відповідач проводить неналежним чином, чим порушує умови укладеного договору та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. В зв'язку з тим, що відповідач не сплачує своєчасно рахунки позивача та за ним рахується непогашеною заборгованість стягнута за рішеннями господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року у справі 5/67-06-1907 та від 25.04.2008 року у справі 4/357-07-8892, позивач просив суд, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути індекс інфляції та 3% річних.
Ґрунтуючись на наданих документальних доказах та вимогах Закону України “Про електроенергетику», Правил користування електроенергією, ст. 625 Цивільного кодексу України та умовах укладеного договору позивач, згідно своїх остаточних вимог просив суд стягнути з відповідача на його користь 44 564, 91 грн. трьох відсотків річних та 329 559, 55 грн. індексу інфляції за несвоєчасне погашення боргу у сумі 1 694 393, 67 грн. стягнутого за рішеннями господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року у справі 5/67-06-1907 та від 25.04.2008 року у справі 4/357-07-8892.
Відповідачем до суду були надані заперечення на позов відповідно до яких відповідач позовні вимоги позивача не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити на підставі ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки відносно відповідача відкрито справу про банкрутство та введено мораторій протягом дії якого на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, між сторонами по справі разом з додатками 28.02.2005 року був укладений договір №7 про постачання електричної енергії, предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.
На виконання своїх зобов'язань за договором позивачем відповідачу постачалась електроенергія. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду рішеннями господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року у справі 5/67-06-1907 та від 25.04.2008 року у справі 4/357-07-8892 та зазначені факти, в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не потребують доказування.
Матеріалами справи підтверджено, що рахунки за спожиту активну електроенергію відповідачем сплачувались частково, по мірі надходження грошових коштів, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електроенергії. Разом з тим, судом встановлено наявність непогашеної заборгованості стягнутої за рішеннями господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року у справі 5/67-06-1907 та від 25.04.2008 року у справі 4/357-07-8892.
У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, а саме:
- індекс інфляції -329 559, 55 грн.;
- три відсотки річних -44 564, 91 грн.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено належне виконання свої зобов'язань, доказів погашення наявного боргу, або надано докази які би спростували позовні вимоги позивача. Доводи відповідача викладені у відзиві судом не приймаються до уваги та повністю відхиляються, оскільки є необґрунтованими. Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, фактично встановлює наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Складовими частинами є, по-перше -стягнення індексу інфляції, яке здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. По-друге, три відсотки річних не слід ототожнювати з поняттям неустойки, оскільки зазначені проценти є не мірою відповідальності, а є платою за користування чужими грошовими коштами, а відтак, стягуються незалежно від вини боржника. Слід зазначити, що дійсно крім наслідків за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції, договором або законом за прострочення грошового зобов'язання може бути встановлена неустойка (штраф, пеня), умови про стягнення яких повинні бути зазначені у договорі. Проте, умови про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції на відміну від умов щодо стягнення неустойки, не потребують вчинення у письмової формі, а підлягають сплаті та стягненню за вимогою кредитора та вказані стягнення не є штрафними санкціями. Крім того, факти необґрунтованості заперечень відповідача викладених у відзиві у даній справі цілком спростовуються рішенням господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року у справі 5/67-06-1907 де визначено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій це безумовне зупинення виконання боржником всіх вимог кредиторів по зобов'язанням, строк виконання яких наступив до дня введення мораторію, а також припинення мір, направлених на забезпечення виконання цих зобов'язань. Як видно з матеріалів справи заборгованість відповідача виникла вже у період дії мораторію, після його введення ухвалою суду від 15.06.2001 року, а тому останній не може бути застосовано у даному випадку.
У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, у відповідності з частинами 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу майново -господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько -договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у ході судового розгляду справи в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29), код 05471158 на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго», код 00131713 (65029, м. Одеса, вул. Садова, 3), а саме:
- 329 559 (триста двадцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 55 коп. індексу інфляції;
- 44 564 (сорок чотири тисячі п'ятсот шістдесят чотири) грн. 91 коп. трьох відсотків річних;
- 3 741 (три тисячі сімсот сорок одна) грн. 24 коп. держмита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення підписано 26.12.2008 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Могил С.К.